Навіть найдосвідченіші мандрівники припускаються помилок в інших країнах, оскільки неможливо знати все про всі культури та місцеві звичаї.
Іноді ці дії призводять до кумедних незручних ситуацій, однак бувають і випадки, коли це може стати причиною більш серйозних інцидентів – від особистої образи до проблем із законом.
Найбільше у світі видавництво про подорожі Lonely Planet опублікувало книгу "Не ходіть у походи голими у Швейцарії: та 101 інша порада щодо етикету подорожей" – ось кілька головних із них.
Опануйте місцеві привітання
У багатьох країнах привітання супроводжуються поцілунком у щоку – жестом, який, як вважається, зародився в Стародавньому Римі. Зокрема, у наші дні така традиція поширена в Італії, Іспанії, Франції, Латинській Америці та деяких країнах Близького Сходу.
Однак туристам важливо враховувати, що поцілунок може означати різні речі в різних країнах. Наприклад, у Європі та Латинській Америці він зазвичай означає дружбу та фамільярність, а на Близькому Сході може означати повагу, шану та честь.
"Але кого цілувати? Тільки друзів і родину чи всіх, кого зустрічаєш? А як щодо поцілунку людини протилежної статі? І скільки поцілунків потрібно зробити, і в яку щоку? Без попередніх знань ризик зробити незручну помилку або отримати принизливий удар досить високий", – зазначають автори матеріалу.
Так, в Італії, Франції та Іспанії прийнято вітати один одного двома поцілунками (по одному в кожну щоку), але в Бельгії та Нідерландах віддають перевагу трьом поцілункам. У більшості країн Південної Америки, як правило, достатньо одного поцілунку, а в Афганістані чоловіки можуть вітати один одного до восьми.
Тим часом, у деяких культурах, наприклад, у Японії, фізичний контакт під час привітання просто неприпустимий. Натомість в Азії існує ціла низка привітань, заснованих на уклонах і кивках, які максимально підкреслюють ввічливість і гідність, від тайського "вай" до індійського "намасте".
"То який же підхід краще обрати, якщо ви вперше стикаєтеся з місцевими звичаями привітання? Що ж, під час зустрічі та привітання місцевих жителів, яких ви щойно зустріли або погано знаєте, просто наслідуйте їхній приклад. Поцілунки або дотики щоками зазвичай починаються праворуч, а потім переходять ліворуч – за винятком Італії. Намагайтеся не стояти застигнувши, як дошка, але й не думайте, що поцілунки в щоку мають супроводжуватися обіймами – нехай місцеві жителі стануть вашими гідами", – радять експерти.
Проявляйте повагу до Будди (та інших божеств)
Автори добірки попереджають, що, можливо, є злочини й гірші, ніж незнання правил поведінки у священних місцях, але в будь-якому випадку слід уникати зарозумілого та фамільярного ставлення до релігійних статуй. Наприклад, мандрівників депортували зі Шрі-Ланки за татуювання та одяг, які вважалися образливими щодо Будди, а в 2015 році трьох чоловіків засудили до тюремного ув'язнення в М'янмі за публікацію у Facebook фотографії статуї Будди в навушниках.
Селфі перед божеством у священному місці також значно підвищує рівень неповаги і може призвести до серйозних проблем. У Шрі-Ланці незаконно робити селфі спиною до статуй Будди, а будь-хто, хто публікує фотографії, на яких він приймає позу йоги перед буддійськими статуями, ризикує повністю втратити повагу.
При цьому в буддійських регіонах Південно-Східної Азії ступні вважаються найнижчою і нечистою частиною тіла, а тому направляти підошви ніг у бік зображення Будди, ченця або будь-якого буддиста вважається табу. Навпаки, в індуїстських і джайністських храмах, буддійських монастирях, сикхських гурдварах та ісламських мечетях обов'язково знімати взуття (а іноді й шкарпетки) при вході до священного місця.
Крім того, не варто думати, що можна просто так підійти до будь-якого місця поклоніння під час подорожі та зазирнути всередину – дуже часто існують суворі правила входу, і деякі місця відкриті лише для послідовників цієї віри або закриті для молитов у певний час. Якщо ви сумніваєтеся, уточніть у своєму готелі або запитайте у місцевого жителя чи співробітника храму, чи дозволено вам увійти. Також дотримуйтесь правил фотографування – у деяких святилищах діє сувора заборона на фотографування, радять експерти.
Будьте хорошим пасажиром
Транспорт таїть у собі безліч потенційних помилок у подорожах. У літаку відкидання спинки сидіння до упору в той момент, коли гасне індикатор пристебнутих ременів безпеки, і вперте перебування в лежачому положенні навіть під час подачі їжі – це тяжкий гріх.
"Просто будьте розсудливими і поводьтеся з пасажиром, що сидить позаду вас, так само, як ви хотіли б, щоб поводився з вами той, хто сидить попереду. Штовхання спинки сидіння перед вами і захоплення обох підлокітників – це також непростимі порушення", – попереджають автори матеріалу.
Крім того, подорожуючи в громадському транспорті, не варто поводитися так, ніби ви там єдиний пасажир. Наприклад, не ставте свої сумки на сидіння – їх слід зберігати на верхніх багажних полицях, між сидіннями або у великих відсіках у кінці вагонів.
"І тримайте ноги на підлозі, а не на сидіннях – у Великій Британії це кримінальний злочин, що карається великим штрафом", – радять експерти.
Крім того, варто розуміти, що далеко не всі продукти харчування підходять для споживання в поїзді або автобусі, оскільки ніхто не хоче сидіти поруч із незнайомцем, який наминає бутерброди з яйцем із різким запахом або чистить фрукт, з якого бризкає сік. Більше того, у багатьох країнах Азії вживання їжі в громадському транспорті може бути культурною помилкою, здатною викликати різке несхвалення, а в Південній Кореї вважається неввічливим їсти перед людьми, які самі не їдять.
Подорожуючи в метро та міському громадському транспорті, також варто ознайомитися з місцевими звичаями та з'ясувати, що дійсно вважається неприйнятним, оскільки це може сильно відрізнятися в різних країнах. Наприклад, бразильці вважають найпоширенішим проявом неповаги до пасажирів автобусів і поїздів "любовну активність", тоді як пасажирів у Чилі, США, Великій Британії та Канаді набагато більше дратує гучна музика. І, звісно, стояти нерухомо ліворуч на ескалаторах у лондонському метро категорично заборонено.
Давайте чайові правильно
Навіть у країнах, де чайові не є важливою частиною культури, офіціанти, портьє та покоївки в готелях цінують невеликі чайові за гарне обслуговування. Проте не варто демонструвати свої гроші направо і наліво, оскільки це може викликати плутанину або дискомфорт. Плата за обслуговування часто включена в рахунок, і якщо ви хочете залишити знак подяки та бути впевненим, що він опиниться в потрібній кишені, давайте великі монети або дрібні купюри безпосередньо тому, кого ви хочете подякувати, радять експерти.
Наприклад, працівники готелів у Скандинавії можуть здатися здивованими, отримавши чайові – там це дійсно не є нормою. Однак у США, якщо ви забудете залишити чайові персоналу готелю, це, швидше за все, різко знизить їхній ентузіазм і готовність допомогти. А якщо ви не залишите чайові персоналу ресторану та барменам, вас можуть переслідувати на вулиці – американські працівники сфери гостинності залежать від чайових, які зазвичай перевищують зарплату.
Тим часом, в Азії з чайовими все не так просто. В Індії та інших країнах Південної Азії персонал готелів і ресторанів часто отримує вкрай низьку зарплату, а тому навіть скромні чайові можуть істотно змінити ситуацію. У ресторанах і готелях Китаю та більшості країн Південно-Східної Азії чайові, як правило, не очікуються, але невелика сума, видана безпосередньо персоналу, не викличе образи. Однак у Японії відкриті чайові можуть викликати сильне збентеження у одержувача – якщо ви зупинилися в традиційному готелі та хочете висловити подяку господареві, покладіть невелику суму в конверт і залиште його на видному місці разом із подячною запискою.
Не ходіть голими на прогулянки у Швейцарії
Як правило, у Швейцарії до наготи ставляться відносно спокійно – у країні є кілька нудистських пляжів навколо популярних озер для купання, а люди регулярно засмагають топлес у громадських парках. Але в одному альпійському районі, Аппенцеллі, вибухнув скандал, коли турист пройшов повз християнський будинок для літніх людей, одягнений лише в черевики та з рюкзаком. Поліція оштрафувала цього горе-туриста, а кантон прийняв місцевий закон, який назавжди забороняє походи без одягу.
Однак в інших частинах Швейцарії ходіння стежками в оголеному вигляді технічно не є незаконним. А в Німеччині, де сильна культура вільного тіла (Freikörperkultur), немає законів, що забороняють роздягатися де завгодно. Більше того, існують два офіційні маршрути для піших прогулянок без одягу: один у горах Гарц і один у Нижній Саксонії.
В інших країнах нагота може або не заохочуватися, або всіляко заохочуватися. Наприклад, під час відвідування гарячих джерел у Японії зазвичай вимагається повна нагота (є окремі лазні для чоловіків і жінок), однак, якщо у вас є татуювання, вам може не пощастити – у багатьох купальнях татуювання заборонені через асоціації з організованою злочинністю.
Інші корисні поради туристам
Як повідомляв УНІАН.Туризм, раніше досвідчений мандрівник Марк Уолтерс назвав сім причин, коли гість має право вимагати заміни номера в готелі.
Тим часом фотограф National Geographic Кілі Юян дав туристам кілька корисних порад, як зробити вдалі фото на телефон.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Туристка вперше відвідала Колумбію і розповіла про свої прикрі помилки в країні
- Пара туристів провела тиждень у Мехіко: ці дві помилки краще за ними не повторювати
- Багато чого пропустила: туристка розповіла про прикрі помилки під час першої поїздки до Південної Кореї
Читайте свіжі новини туризму, шукайте ідеї для подорожей і дивіться мальовничі фото з усього світу на Telegram-каналі УНІАН.Туризм.
