Степан Барна: для повернення людей із заробітків, треба піднімати зарплати, інших варіантів немає

Головне завдання – це привернути увагу до Тернопільської області, запросити сюди інвесторів і налагодити співпрацю. Ми вже в багатьох обставинах змінили сприйняття нашої області, про це свідчать ріст капітальних вкладень, заявив Барна.

24-25 травня у Збаразькому замку відбудеться форум «Тернопільщина invest-2018», під час якого потенційним інвесторам вкотре продемонструють можливості області, щоб залучити кошти для розвитку провідних галузей економіки краю.

Про особливості цьогорічного інвестиційного форуму спілкуємося з головою Тернопільської облдержадміністрації Степаном Барною.

"На форум приїде понад 400 учасників, з них 200 іноземців, двібізнес-делегації, зокрема з Фінляндії, – розповідає керівник області. – Географія учасників – дуже широка, будуть представлені всі континенти, крім Австралії.

Бачимо, що якісно склад учасниківпокращується, приїдуть люди з конкретнимиінтересами в нашому регіоні. Розраховуємо, що будуть підписані бізнес-угоди, зокрема щодо експорту виготовленої в нас продукції, а також щодо будівництва доріг, вже є попередні домовленості. Очікуємо напершого віце-прем’єр міністра Степана Кубіва, сподіваюся, що йому вдасться приїхати".

«Полякам пропонуємо переносити бізнес до нас, це вигідно»

Які проекти пропонуватиме область для інвесторів?

"Наші пропозиції – в пріоритетних для нас напрямках: сільське господарство, туризм, енергоефективність і альтернативні види енергії. Цього року значно більше конкретних пропозицій.

Маємо 10 інвестиційних пропозицій для будівництва сонячних електростанцій. Площа однієї земельної ділянки в середньому складає 20 гектарів, а це досить немало. Закладаємо площадки під індустріальні парки – території площею 30-50 га, які забезпечені електрикою, газо- і водопостачанням, всіма необхідними комунікаціями, каналізацією. Залишається тільки будувати виробничі потужності. Один з таких майданчиків пропонуємо в Тернополі біля колишнього комбайнового заводу, другий – біля аеропорту, третій – в Петриках, ще будуть в Ланівцях і Чорткові.

У сфері сільського господарства пропонуємо проекти будівництва заморожувального комплексу для шокового замороження плодоягідних культур та будівництва заводу з переробки олійних культур. У сфері туризму – проект придорожньої інфрастурктури Restarea та проекти, спрямовані на розвиток тернопільського Придністер’я".

Чи підніматиметься питання відновлення роботи тернопільського аеропорту?

"Тут насамперед слід ставити питання до облради, адже аеропорт – це комунальне підприємство області. Я не задоволений роботою керівника летовища, два роки не бачу жодних зрушень щодо запровадження рейсів. Не може долею аеропорту перейматися тільки Барна. Якби я не стимулював людей прилітати в Тернопіль, то аеропорт взагалі б фактично простоював.

Зараз розглядаємо можливість створення на базі аеропорту спільного підприємства обласної і міської ради, щоб залучити фінансовий ресурс міста і в такий спосіб спробувати залучити авіаперевізника. Порахували, що авіарейс «Тернопіль-Київ» в обидві сторони літаком АН загалом обходиться у 6 тис. доларів. Допоки авіакомпанія не отримає цих коштів, вона не почне літати. В країнах Європи компанії мають або пільгове опадаткування, або компенсацію з різних джерел, в тому числі і місцевих бюджетів.

Ми зараз шукаємо різні варіанти, готові говорити про капітальні вкладення в розвиток аеропорту, будівництво аеровокзалу. Але для цього нам необхідний інвестор, який запровадить регулярні авіарейси. Запрошуємо польську сторону розглянути пропозиції щодо запровадження авіарейсів з Тернополя до Жешува, Катовіце, звідки лоукостами наші люди можуть леліти в інші країни світу".

На скільки ефективними є такі заходи, як інвест-форуми?

"Результатом проведення форумів є, скажімо, відкриття заводу компанії «Сумітомо» В Чорткові. Зараз ведемо переговори із ще кількома компаніями, які працюють в галузях електроніки, виготовлення комплектуючих до автомобілів, будівництва елеваторів та відновлювальної енергетики.

Голова Тернопільської ОДА Степан Барна розраховує на втілення ідеї щодо перенесення поляками свого бізнесу в Україну на взаємовигідних умовах / фото: doba.te.ua

Цього року розраховуємо впровадити один проект із будівництва електростанції на відновлювальних джерелах енергії, сума інвестицій складе 50 млн євро. Ділянка вже виділена. Обсяг інвестицій в цей проект перевищуватиме прямі інвестиції, вкладені в область за всі роки незалежності.

Ми створює умови для бізнесу, інформує про це і в область заходять іноземні компанії. Ось отримали майже 20 млн євро від Європейського інвестиційного банку на будівництво об’їзної Тернополя. Вже провели тендер, його виграла азейбарджанська компанія. Турки теж продовжать працювати в області в дорожній галузі, поляки. З приходом іноземних компаній збільшується кількість асфальтних заводів. Наразі вже маємо окрім одного державного заводуоблавтодору в Деренівці три приватних, планується будівництво ще двох потужністю 200 т на годину. Один збудує українська компанія, другий – іноземна.

Також завдяки проведенню форумів у Борщівському районі зараз впроваджується проект будівництва біоенергетичної ферми, де видобуватимуть біогаз з технічних рослин. Міністерством зовнішніх справ Норвегії профінансовано перший етап будівництва в обсязі 300 тис. євро при загальній вартості проекту в кілька мільйонів євро.

Є приклад, коли після інвест-форму розширюють свої потужності наші підприємства. Зокрема, в місті Таураге (Литва) вже відкрито філію ТОВ «Ватра», яке займається виробництвом освітлювальних приладів".

Окрім проведення інвестиційного форуму керівництво області систематично бере участь в аналогічних бізнес-конгресах за кордоном. Чи є вже результати від цих поїздок?

"Завдяки таким поїздкам налагоджуємо економічні зв’язки. Нас зокрема цікавить реалізація виробленої продукції. Вже маємо дані, що за 2 місяці 2018 року обсяги зовнішнього-торгівельного обороту області порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли на 66% до 131,2 млн доларів. 50,4% від цієї суми склали торгівельні операції з Польщею (66,2 млн дол.), які теж зросли на 66%.

Капітальні вкладення в реальний сектор економіки у 2017 році склали 7,1 млрд грн, приріст – 70%! Ми створили в області оптимальні умови для бізнесу і очікуємо, що цього року тенденції такої динаміки збережуться.

Наше головне завдання – це привернути увагу до області, запросити сюди інвесторів і налагодити співпрацю. Ми вже в багатьох обставинах змінили сприйняття нашої області, про це свідчать ріст капітальних вкладень. Маховик запущено. Можливо, ще не всі це відчувають, але я це бачу на прикладі конкретних цифр. Якщо доходи усіх місцевих бюджетів у 2014 році складали менше 900 млн грн, то у 2016 ми вийшли на 1,5 млрд грн, 2017-ий завершили з цифрою 3,1 млрд грн. Цього року розраховую, що буде не менше 4 млрд грн. З них 1 млрд – це капітальні видатки, які вкладаються в інфраструктуру області. А ще 1,5 млрд грн надійде на ремонт доріг, 300 млн грн – на місцеві дороги, і 200 млн грн по лінії Фонду регіонального розвитку.

Недавно у складі української делегації на чолі з першим віце-прем’єр-міністром Степаном Кубівим я був на бізнес-конгресі в Катовіце. Ми мали зустріч з Міністром фінансів Польщі і Міністром інвестицій Єжи Квецінські. Обговорили впровадження стратегії щодо перенесення польськими підприємцями своїх бізнесів в Україну, зокрема на Тернопільщину. Полякам це буде вигідно, оскільки суттєво знизить собівартість їхньої продукції, адже зарплати у наших робітників нижчі. Водночас ми зацікавлені, оскільки це будуть нові робочі місця, податкові надходження до місцевих бюджетів. І зарплати іноземці все ж платитимуть більш конкурентні на місцевому ринку, хоча й менші, ніж в Польщі. Тим паче, що в поляків проблеми з кадрами не менші, ніж у нас".

«Із зарплатою меншою ніж 10 тис. грн інвестору нема сенсу приходити»

Як вирішується в області проблема нестачі кадрів?

"Треба піднімати заробітні плати, інших варіантів немає. Це стосується як виробничої сфери, так і держслужби. Навіть коли я бачу, що якийсь посадовець не справляється, я не можу його звільнити, бо ніким його замінити. Ми зараз активно проводимо омолодження, оскільки мене цікавлять в команді люди, які готові давати результат.

Віталій Сікіринський – керівник апарату ОДА, йому 30 років. Оксана Качурівська, 25 років – начальник управління міжнародного співробітництва. Колись про таке молодь могла тільки мріяти. Моя стратегія – максимальне омолодження. Вже невдовзі знову залучатимемо у всі органи державної влади найкращих випускників вузів. В управління Держгеокадастру набрали 10 молодих юнаків і дівчат.

Зараз склад виконавчої влади на Тернопільщині один з наймолодших в Україні. І не стоїть питання, як де кому щось дати, щоб отримати посаду. Ми навпаки самі шукаємо. Зараз довший час вакантною залишається посада начальника департаменту розвитку АПК і я не маю ким її закрити. Через недостатній рівень зарплати вирішив піти з посади начальник управління туризму ОДА Назар Яворський. Він залишиться моїм радником, координуватиме роботу галузі туризму. Пояснює, що любить те, чим займається, але наявна зарплата його не влаштовує, вирішив зайнятися бізнесом. З’являється ще одна вакансія...

І зараз в нас у всіх сферах є вакансії, всі шукають працівників. Ніхто на 100% не забезпечений кадрами. Підприємці вже готові піднімати зарплати. Скажімо, середня зарплата на підприємстві нашого аграрія Петра Гадза зросла до 13 тис. грн. Сподіваюся, що за цим прикладом підуть інші підприємства.

Бо це єдиний аргумент, який дозволить залишити людей в області і попередить масовий відтік підготовлених нами кадрів на закордонні заробітки. Коли зараз в область заходить інвестор, я зразу пояснюю, що компанії навіть нема сенсу починати тут працювати, якщо середні зарплата не буде хоча б на рівні 10 тис. грн.

Ось зараз компанія «Сумітомо» розширює в Чорткові свої потужності на 15 тис. м кв, і їм треба додатково 1,5 тис. працівників. А на своєму заводі в Байківцях ця компанія потребує ще 600 працівників. І це проблема. У поляків – аналогічні виклики, але вони їх вирішують за рахунок нас. Ми не підтримуємо вербування поляками наших фахівців, навпаки таки хочемо дійти до взаємовигідної співпраці, щоб польський бізнес працював у нас. Тоді жителям області не доведеться тривалий час проводити на чужині, не відомо в яких побутових умовах. Тут вони на польському підприємстві отримуватимуть менше, ніж в Польщі, але це буде все одно достойна як для України зарплата і при цьому наші люди залишатимуть зі своїми родинами".

За залученням інвестицій як виглядає Тернопільщина на рівні України?

"Загальні показники за рівнем прямих інвестицій на особу бажають кращого. А ось за темпами приросту ми – серед лідерів. За результатами соціально-економічного розвитку регіонів у 2017 році Тернопільщина з 20 місця (у 2016 році) перемістилася на 6-те! При цьому за фінансовою самодостатністю та розвитком малого й середнього підприємництва ми посіли 4-ті місця, а в напрямку розвитку інфраструктури – перше!".

Андрій Вацик

УНІАН в Google News