Україні вдасться "розкрутити" МВФ?

Влада робить неймовірні зусилля, щоби переконати МВФ піти на співпрацю за новою програмою. Фонд роздумовує. Або його збентежила сума в 19 млрд дол., або у нього недівоча пам`ять на критику...

Співпраця України з Міжнародним валютним фондом з урахуванням пропонованої урядом нової програми під великим питанням. І хоча Кабмін зі шкіри лізе, щоб ублажити «інвестора», апетит української влади, що досяг близько 19 млрд. дол. на 2,5 роки, може бути не задоволений. Від суми позики зашкалює розуміння, особливо, якщо пригадати різку критику нинішньої влади в часи її опозиції відносно Кабміну Тимошенко, який йшов на «ганебні» умови Фонду для покриття нібито бюджетних дірок. Але, ради справедливості, слід віддати належне Юлії Володимирівні – багато вимог Фонду (підвищення планки пенсійного віку, скорочення соцвиплат, зняття газових дотацій) їй вдалося не втілити в життя.  Хоча одне з головних питань, куди пішли ці кошти, дотепер залишається без відповіді.

***Міжнародний валютний фонд в листопаді 2008 року ухвалив рішення про надання Україні дворічної програми кредитування stand-by на суму близько 16,4 млрд. дол. З 2008 року Україна одержала вже три транші на загальну суму близько 11 млрд. дол. Залишається четвертий транш на суму близько 4 млрд. дол. Тепер Україна пропонує нову програму співпраці на загальну суму 19 млрд. дол.

Відносини з МВФ останнім часом залишалися в тіні, зрідка спливаючи на поверхню. Російсько-українські рухи тіла щодо поглиблення «по  саме не можу» співпраці відвернули від життєво важливого для нашої країни діалогу з МВФ. До того ж влада, звітуючи про нескінченні поїздки до Вашингтона на переговори з керівництвом Фонду, розповідала про майже ухвалене остаточне рішення Фонду, яке, на її переконання, нічим іншим як позитивним бути не може. Правда, вона дещо злукавила з датою. За її розрахунками,  «дружба» восторжествує в червні. Але Фонд занурився у глибокі роздуми.

Мовчання "ягнят"

Першою тривожною «ластівкою» стала заява джерела, близького до переговорного процесу, що на сьогоднішній день є велика вірогідність того, що Міжнародний валютний фонд може відмовити Україні в допомозі. «Сьогодні вірогідність того, що МВФ відмовить Україні в продовженні співпраці за новою програмою, складає 9 до 1», - заявив співбесідник УНІАН. При цьому він підкреслив, що однією з основних причин можливої відмови є те, що МВФ фактично упевнений, що в держбюджеті України на 2010 рік закладений істотно занижений дефіцит. «У МВФ розкусили, що реальний дефіцит в Україні зі підсумками року буде не 5,3% ВВП, як прийняли, а в районі 14%. Крім того, в МВФ не бачать від України вирішення проблем «Нафтогазу», намірів реформувати систему пенсійного забезпечення і підвищення ціни на газ для населення. Сьогодні, враховуючи плани провести місцеві вибори восени, на реформування пенсійної системи і підвищення ціни ніхто не піде», - сказав співбесідник агентства. При цьому він відзначив, що навряд чи ситуацію може змінити позиція Росії, яка заявила про підтримку продовження співпраці, оскільки цьому чинить опір керівництво європейського департаменту МВФ.

А, може, Росія виявила бажання стати «роялем в кущах» причому за принципом: прийшов, побачив, переміг. Мовляв, ми вам надали величезну послугу, і тепер чекаємо "відповідної" подяки». Адже для сусідки ще є білі крапки на карті України...

В Адміністрації Президента ухиляються від прямої відповіді з приводу МВФ. Наприклад, перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акимова, відповідаючи на питання, чи можна сказати сьогодні конкретно, чи планує Україна продовжувати виконання діючої програми з МВФ чи все ж таки домагається відкриття нової програми, сказала: «Питання про продовження співпраці поки відкрите».

Деякий подив щодо затримки з наданням позики  уловлюється і в заявах глави Кабміну Миколи Азарова. Мовляв, чого ще від нас хочуть – Україна виконала всі умови, які можна було виконати на етапі підписання нової програми. Згідно з вимогами МВФ, прийнятий закон про підвищення акцизів, затверджено фінплан НАК «Нафтогаз України» з дефіцитом трохи більше 6 млрд. грн. і головне – прийнято бюджет з дефіцитом 5,3%.

Трохи підняв завісу віце-прем`єр-міністр Сергій Тігіпко. За його словами, заходи для збільшення прибуткової частини державного бюджету вживаються, що і дозволить продовжити співпрацю з Міжнародним валютним фондом. При цьому він відзначив, що, зокрема, збільшенню прибуткової частини сприятиме новий закон про проведення держзакупівель, прийнятий Радою 1 червня ц.р. «Ми повинні переконати МВФ в прибутковій частині (держбюджету – УНІАН)», – сказав він.

Значить, з доходами у нас не все нормально. Як виявилось, і з «Нафтогазом» теж. За словами С.Тігіпка, зараз йде детальне вивчення фінансової ситуації в НАК.

«Ми працюємо, текст меморандуму практично узгоджений, туди додано серйозний блок структурних реформ, які були внесені за ініціативою України. За рахунок цих реформ з часом ми зможемо збільшити прибуткову частину бюджету, і це допоможе повернути ті кредити, які ми братимемо», – сказав віце-прем`єр.

Його оптимізму можна тільки позаздрити.

***Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2010 рік», доходи казни заплановані на рівні 267,452 млрд. грн., зокрема доходи загального фонду – 218,691 млрд. грн. Витрати Держбюджету заплановані на рівні 324 млрд. грн., у т.ч., витрати загального фонду – 244,487 млрд. грн. Дефіцит Держбюджету запланований в сумі 57,745 млрд. грн., або 5,33% валового внутрішнього продукту (ВВП), зокрема загального фонду – 25,2 млрд. грн., або 2,3% ВВП.

За січень-квітень 2010 року Державний бюджет України виконаний з дефіцитом 3,765 млрд. грн., зокрема, дефіцит загального фонду склав 3,875 млрд. грн.

Цікавий момент. Раніше в ЗМІ просочувалися, хай мікроскопічні, але все таки подробиці переговорного процесу. Це якраз і давало опозиції можливість «поговорити». У розпал скандалу спливали різні тонкощі української політики, що дозволяло, хоч би приблизно, але спрогнозувати наші перспективи. Тепер, мабуть, врахувавши всі проколи Тимошенко, влада щоби уникнути критики, замкнула все під особливий замок. Хотілося б нагадати – немає нічого таємного, що не стане явним.  

Образа чи недівоча пам`ять?

Ряд експертів вважає, що надання траншу затягується через ситуацію у Європі. Вірогідність дефолту низки країн ЄС – Греції, Іспанії, Португалії, Данії, Фінляндії, Болгарії і Кіпру, де дефіцит державної скарбниці вже перевищує дозволені 3%, звичайно, напружує МВФ, який передбачається задіювати в порятунку Євросоюзу. Але у Фонді спростовують такий висновок.

Перший заступник директора-розпорядника МВФ Джон Ліпскі на прес-конференції у Вашингтоні заявив, що всі європейські перипетії ніяк не позначаться на планах допомоги Україні.

"Ми чекаємо, що у нас буде достатньо ресурсів. Я не можу собі уявити, щоби члени нашої організації допустили ситуацію, при якій ми не могли би виконати свої зобов`язання через брак коштів", - підкреслив Дж.Ліпскі. І ще одне його важливе зауваження – у питанні надання коштів Фонд  буде "неупередженим" до всіх членів МВФ - "у нас універсальна організація і збалансований підхід до всіх членів".

Виходить, щось не до ладу саме в Україні, а, може, МВФ втомився від обіцянок нашої влади, які, як правило, залишаються тільки обіцянками. Ще одним варіантом може бути хороша пам`ять МВФ. Критикуючи кроки Тимошенко, Н.Азаров якось заявив: «Враховуючи політику МВФ, який, не дивлячись на провал своєї програми, продовжує гроші давати, він переслідує, перш за все, якісь свої цілі, мені незрозумілі, і, напевно, політичний підтекст тут є». Звичайно, образливо для міжнародного кредитора, хто ж дає в позики, причому такі крупні суми, не скориставшись моментом продиктувати пару-трійку умов – сьогодні альтруїстів удень з вогнем не знайдеш.

Але на цьому Н.Азаров не зупинився, він навіть розповів, як погашатиметься борг. «Будь-який новий уряд може поставити МВФ питання: а чому ви виділяли гроші, не контролюючи ефективність виконання програми? А раз так, то наша відповідальність за повернення цих кредитів виникає тільки тоді, коли ви (МВФ) визнаєте, що вели відносно України неефективну політику. І може йтися тільки про списання цих ресурсів, тому що Україна не зобов`язана розплачуватися за тими кредитами, які були видані на здійснення неефективної політики», - відзначив він.

Ці заяви були зроблені ще восени минулого року. Але слово не горобець. На місці МВФ хто завгодно замислився би...

Тим часом, гроші зараз – наріжен питання. Згідно з рядом експертних оцінок, у 2010 році на обслуговування держборгу необхідно близько 30 млрд. дол. Але до цієї цифри можна додати банківські і корпоративні борги, що, на думку аналітиків, може скласти загалом більше 100 млрд дол. Таким чином, зовнішній і внутрішній борг України буде на рівні 90% ВВП.

"Заспокоюють" заяви Президента. Віктор Янукович 2 червня в ході другого засідання Комітету економічних реформ заявив, що зробить "все, щоби співпраця з МВФ була відновлена, але щоби при цьому не впав рівень захисту бідних людей, старшого покоління, дітей, багатодітних сімей". "Я щойно розмовляв з розпорядником Міжнародного валютного фонду Домініком Стросс-Каном. Ми домовилися, що вже наступного тижня один з провідних експертів МВФ приїде до України і ми разом розглянемо сильні і слабкі сторони тих реформ, які ми починаємо", - відзначив В.Янукович.

Сподіватимемося, що все так і буде...

Просимо за звичкою..

Проте, зараз, як і за часів початку співпраці з МВФ, звучать думки, що Україна цілком може вижити самостійно. Так, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило вважає, що «на сьогодні гроші МВФ Україні потрібні, але не критично. Україні критичніше необхідно провести реформаторські перетворення, які б забезпечували фінансове зростання».

На його думку, Україні необхідно реалізувати власну програму реформ, не прив`язуючись до зобов`язань перед МВФ, і тоді апелювати до отримання такого страхового кредиту, спираючись на реалізацію програми. Експерт також відзначив, що кредити МВФ не направлені на відновлення зростання економіки країни. «Тому я б сьогодні не звинувачував уряд в тому, що він не намагається щосили одержати кредит МВФ», - сказав Я.Жалило.

Чим закінчиться історія, покаже час. І не зрозуміло, який результат можна назвати позитивним. Куди йдуть гроші Фонду, нам все одно не зрозуміти, до того ж, судячи з наших гаманців, не на користь «жебраків». А що ж до віп-персон, то вони знайдуть застосування будь-якій позиці. До цього висновку підштовхує наступний факт. Кіпрські банки зареєстрували в квітні різкий стрибок депозитів з-за кордону. Як пише Financial Mirror, це відбулося головним чином за рахунок фінансових вливань з Росії, України та інших країн СНД. У квітні депозити резидентів цих держав в банках Республіки Кіпр зросли на 638 млн. євро – до 18 млрд. євро.

Шкода тільки, що ми не беремо участь в таких відважних фінансових операціях.

Нана Чорна (УНІАН)

УНІАН в Google News