Митники протягнули кодекс "імені Митниці"

Новий Митний кодекс України повинен допомогти зібрати більше грошей до бюджету, однак він не вирішує ключових проблем податкової системи: корупції та безправності бізнесу і громадян...

Уряд продовжує вдосконалювати систему мобілізації до бюджету податків та зборів. Ухвалення Податкового кодексу дозволило перекрити тіньові схеми мінімізації оподаткування всередині країни, що забезпечило значний приріст податкових надходжень. Тепер же, коли внутрішній ресурс фактично вичерпано, уряд звернув погляд на митницю, де в тіньовій сфері крутяться колосальні гроші. Новий Митний кодекс України повинен допомогти зібрати більше грошей до бюджету, проте він не вирішує ключових проблем податкової системи: корупції та безправності бізнесу і громадян.

На початку березня, згідно з повідомленнями низки ЗМІ, президент України дав доручення Держмитниці збільшити план зі збору податків на 7 млрд. грн. Очевидно, В.Янукович повинен був мати вагомі підстави для такого перегляду плану. Зважаючи на мляву економічну динаміку на початку року, вони явно не пов'язані з очікуваним зростанням економіки.

Кошти на соціальні ініціативи Президента дадуть митниця, податкова і приватизація, заявив 22 березня глава АП Сергій Льовочкін. За його підрахунками, доходи Держмитслужби повинні дати 7 млрд. грн.; ДПСУ повинна виділити зі своїх доходів 4 млрд. грн. Ще 4 млрд. грн. в АП розраховують одержати від приватизації держмайна.

Нагадаємо, на початку березня президент України оголосив низку соціальних ініціатив, покликаних підвищити рівень життя громадян України. Сума, необхідна для цього, - 15 млрд. грн.

Скоріш за все, президент чекав, що Верховна Рада затвердить його пропозиції та поправки до нового Митного кодексу України, що дасть можливість істотно збільшити доходи держбюджету. Проте ситуація склалася зовсім не так, як це передбачалося.

Під час розробки і ухвалення нового МКУ президент зробив ті самі помилки, що й під час податкової реформи. Головна з них полягала в тому, що займатися митною реформою доручили самій митниці. Більш ніж очевидно, що від митної служби ніяких інших нововведень, окрім тих, які будуть спрямовані на посилення фіскального тиску і розширення повноважень бюрократії, годі було сподіватися. Власне, це прогнозовано виразно продемонстрував перший проект МКУ, який ряснів просто-таки абсурдними нормами на кшталт надання митникам права конфіскації митниками перевізників у разі виявлення контрабанди та «інших порушень митних процедур». На тлі таких ініціатив запевняння керівництва митниці про те, що новий МКУ сприятиме лібералізації митних процедур і мінімізації корупції, виглядали як знущання над суспільством.

Для того щоб бодай чимось прикрити плани щодо розширення своїх повноважень, митники включили до кодексу декілька привабливих ініціатив, які повинні були створити ілюзію прогресивності документа. Зокрема, вони запропонували збільшити межу вартості товару, яку пересічні громадяни можуть безмитно ввезти до України, з 200 до 1000 євро, а також збільшити загальний термін тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування зі 183 днів до року. До речі, остання ініціатива більшою мірою спрямована на інтеграцію вищих чиновників України у ЄС. Річ у тім, що їздити дорогами ЄС з українськими номерами зараз украй незручно через те, що нинішня українська влада зіпсувала відносини з європейцями, тому чимало українських чиновників купують і реєструють автомобілі в країнах ЄС. Проте зараз вони обмежені у пересуванні на таких авто в Україні. Тепер же вітчизняний бомонд, очевидно, масово пересяде на автомобілі з європейськими номерами. Крім того, проект МКУ передбачає ще одну цікаву норму, яка значно збільшує терміни перебування дорогих яхт у територіальних водах України - з півроку до трьох років. Очевидно, що це нововведення також не випадково з'явилось у кодексі.

Безумовно, такий МКУ не міг бути підписаний президентом. В.Янукович повернув документ до парламенту з безліччю правок, більшість з яких, до речі, були доволі обгрунтованими і прогресивними. Вони б справді дозволили знизити рівень корупції і спростити переміщення товарів та людей через кордон. Проте митниці вдалося саботувати внесення багатьох правок по суті. Перш за все нарікання стосуються правил визначення митної вартості. Тут депутати просто-таки обдурили президента, який наполягав на тому, що митниця повинна або коректно проконсультувати декларанта про митну вартість (без нав'язування йому своєї волі), або взяти на себе відповідальність за визначення митної вартості.

Проте митникам і прихильним до них депутатам вдалося протягнути примітивну, але дуже небезпечну схему. У МКУ сказано, що декларант зобов'язаний заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, в тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скоректовану за результатами контролю, проведеного митним органом (до речі, сам процес «коректування» митниками митної вартості проектом МКУ не врегульований). Іншими словами, митники самостійно розраховують вам митну вартість товару і примушують вас самостійно вписати її у декларацію. Сенс цієї схеми в тому, що якщо митну вартість формально вписав декларант, то таке рішення не може бути оскаржене. Якщо, наприклад, податківці за результатами перевірки складають акт, у якому фіксують власну позицію щодо бази оподаткування і який можна потім оскаржити в суді, то оскаржити рішення митниці стає неможливо, оскільки не можна оскаржити своє ж рішення!

Таким чином, проект МКУ надає хороші можливості для збільшення фіскального тиску на експортно-імпортні операції. На цьому тлі просто-таки кричущими виглядають норми, які сприятимуть збільшенню масштабів корупції на митниці. Наприклад, проект кодексу передбачає необхідність письмового звернення декларанта у митний орган з проханням випустити декларовані товари у вільний обіг під надання гарантій у разі незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом. Процедура надання гарантій у всіх розвинених країнах автоматично приводить до звільнення товарів. Норма про необхідність отримання дозволів – це прямий корупційний канал, тому що на такі дозволи відразу ж буде навішано цінники неформальних платежів.

Не дивно, що те, як парламент (точніше, Комітет Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової і митної політики) врахував поправки президента, дуже не сподобалося бізнесу. Показово, що лояльна до всіх ініціатив влади Федерація роботодавців України цього разу направила скаргу до Адміністрації Президента на законодавчу діяльність комітету Хомутинника. «Ухвалення законопроекту у вказаній редакції може призвести до порушення конституційних гарантій права власності, ускладнення митних процедур, недотримання взятих Україною міжнародних зобов'язань і збільшення корупційних ризиків, пов'язаних з діяльністю митної служби», – констатував заступник голови ФРУ Дмитро Олейник.

Цей той рідкісний випадок, коли з ФРУ важко не погодитися. Проект МКУ містить ще чимало норм, які призведуть до збільшення пресингу на декларантів і ще більшого розквіту корупції. На жаль, політичні сили, очевидно, уникнуть відповідальності за написання таких нормативних актів. Президент навряд чи наважитися на кадрові перестановки, а пересічним громадянам куди цікавіше питання статусу російської мови в Україні, ніж питання державного будівництва. В такому разі В.Януковичу не варто згодом дивуватися з того, що його реформи не дали позитивних результатів для економіки, а у громадян, які наступного разу застрягнуть на митниці на декілька днів, буде достатньо часу, щоб подумати про геополітичні проблеми.

Втім, буквально наступного дня після звернення ФРУ, 13 березня, Верховна Рада прийняла доопрацьований Митний кодекс. Однак «каменів спотикання" у ньому не поменшало.

Олексій Левицький (для УНІАН)

УНІАН в Google News