Впровадження цифрового євро у ЄС підійшло до практичної реалізації. УНІАН з’ясував, чим він відрізняється від паперового, та чи не перетвориться тепер єврозона на "цифровий ГУЛАГ", як це вийшло у РФ з цифровим рублем.
Технології не стоять на місці – зокрема технології фінансові ("фінтех"). Їх прикладом є криптовалюта різних видів й типів на базі технології блокчейн та смарт-контрактів (цифрових угод), які в Україні намагаються легалізувати. Намагаються вже довго і болісно, але все ніяк не здатні це зробити.
Звичні біткоїни, "ефіри" та інші децентралізовані "монети" створювалися як альтернатива традиційним банкам, проте саме банки зараз беруть "на озброєння" наробітки криптоентузіастів. І не просто банки – а державні центробанки.
І ось зараз фінтех дійшов до тієї стадії, що Європейський центральний банк готовий частково відмовитися від готівки на користь "цифрового євро" - "стейблкоїну" (тобто криптовалюти, прив’язаної до стабільного активу – у даному випадку євро), який буде "штампувати" безпосередньо європейський регулятор. І, начебто, ЄС почне впроваджувати цей новий євро вже з 2026 року.
Тому і у європейців, і в українців, які все активніше використовують євро як актив у "заначці", і в усього світу виникає багато питань щодо цього нового цифрового євро – чи безпечно та зручно буде ним користуватися, чи буде він взагалі доступним за межами ЄС, чи працюватиме без підключення до світла і зв’язку, та чи зможе він стати новим зручним інструментом для збереження заощаджень... УНІАН розпитав про це економістів та фінансистів.
Хоча напівміфічний творець біткоїну Сатоши Накамото (досі невідомо, хто це, та чи існував він насправді) створював криптовалюти саме як прояв спротиву айтівців-лібертаріанців "диктатурі держави", лише завдяки легалізації та адоптації технології державами й традиційними банками "крипта" досягла найбільших своїх досягнень. Вона стала наразі невід’ємною частиною традиційних ринків.
Щоправда, не у якості зручного децентралізованого засобу платежу, а як цінний товар – "цифрове золото", яке використовується для біржових спекуляцій та "ходлерства". HODL, за однією з версій, розшифровується як "Hold On for Dear Life", що можна довільно перекласти з англійської як "тримати за будь-яку ціну" й не продавати криптовалюту. Мається на увазі зберігання ходлерами або так званими "криптохом’яками" на цифрових гаманцях крипти у надії на черговий "хайп" - ажіотаж, коли криптовалюта шалено зросте у ціні, який трапляється кожні 2-3 роки.
Втім, системи транзакцій на базі блокчейн мають багато переваг над сучасними платіжними системами, такими як Visa, MasterCard або їх національними аналогами. Там менше обмежень, а при пересиланні значних сум коштів комісії у рази менші, ніж при звичайному банківському переказі. Та й контролю менше – відслідкувати власника криптогаманця дуже складно.
І, ось, поступово стали з’являтися так звані "стейблкоїни" - "стабільні монети", які й стали поступово займати нішу платіжних засобів. Це криптовалюти, які, однак, мають прив’язку до ціни традиційних грошей або товарів (як золото чи срібло). Зазвичай вони прив’язані до курсу долару США один до одного, хоча були й експерименти по євро. Але це були, так би мовити, "приватні" валюти – від приватних фондів або окремих банків. Просто на рахунках резервувалася певна кількість доларів, а під них емітувалася криптовалюта у тій же кількості.
Вже існують Tether (USDT), USD Coin (USDC), Paxos (PAX), TrueUSD (TUSD) та інші, які використовуються для швидких дешевих транзакцій та можуть зберігатися не лише у "хмарі" - на інтернет-гаманцях, але й на апаратних носіях (на флешці або смартфоні).
При цьому їх багато де приймають аналогічно до традиційних доларів саме в якості платіжного засобу, але без такого жорсткого контролю за платежами, як це зараз відбувається з традиційними переказами, коли транзакція з невідомих причин може не відбутися, й банк вам нічого не захоче пояснювати. Це великий "паралельний" до традиційних грошей ринок – ціла окрема фінансова система, яка не є підконтрольною державам та міжнародним організаціям.
Попри упередження, стейблкоїнами та криптою користуються не лише злочинці чи країни-вигнанці, такі як КНДР чи РФ, які, на тлі санкцій, використовують "крипту" дійсно масово, хоча формально забороняють її для внутрішніх платежів. Ні, звичайні люди також користуються такими цифровими валютами дедалі більше – бо зростає кількість обмежень та проблем з традиційними грошами та платіжними системами.
Поступово ситуація стає для банків та центробанків настільки загрозливою, що вони просто вимушені у тому чи іншому вигляді легалізувати криптовалюти та випускати й свої аналоги стейблкоїнів, прив’язаних до національних валют.
Достатньо сказати, що навіть в Україні вже не перший рік намагаються ввести власний стейблкоїн – "цифрову" або "е-гривню", а днями ВРУ прийняла необхідний для цього закон про легалізацію криптовалют (щоправда, поки що лише у першому читанні).
Для державних стейблкоїнів вже є сталий термін Central bank digital currency (CBDC) – "цифрова валюта центрального банку", що демонструє, наскільки масовим це явище стало по світу. Спроби створення національних стейблкоїнів є, зокрема, й у "кремлінів". Але у РФ, як завжди, мають свої плани на державні цифрові валюти – там цю ідею сприйняли з ентузіазмом саме через те, що такі "цифрові гроші" можна повністю програмувати й як завгодно обмежувати – все залежить від бажання емітента та рівня централізації системи.
Але чим стане цифровий євро? Це буде "цифровий ГУЛАГ" за російським зразком чи повністю вільна й анонімна система, за аналогією з популярними "приватними" стейблкоїнами, прив’язаними зазвичай до долару? Опитані експерти вважають, що у ЄС очікується саме другий варіант, адже головна мета реформи – зручність платежів.
Схоже, що "криптореволюція" Сатоши Накамото не вдалася, але світові фінанси він, все ж, докорінно змінив – еволюція замість революції. І, за даними Coindesk, ключовим у цій історії стане друге півріччя 2026 року, коли європейська "стабільна монета" буде випущена вперше у історії, відповідно до стандартів регулювання криптовалюти MiCA.
Безпосередньо емітентом стане не сам ЄЦБ, а банківський консорціум під його контролем. Складатиметься цей банкіський пул з таких установ: ING, Banca Sella, KBC, Danske Bank, DekaBank, UniCredit, SEB, CaixaBank та Raiffeisen Bank International.
Ілля Несходовський, економіст, керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів АНТС, пояснює, що Євросоюз вбачає у цій реформі дуже багато цілей. Це і здешевлення видатків на обслуговування грошей (так, гроші потребують догляду), і зручність для користувача. Плюс, європейці мають навіть геополітичні мотиви.
"Реформа робиться, щоб замінити готівковий євро та знизити видатки на його друк, інкасацію та контроль. Це наслідок розвитку технологій і можливостей їх використання зі зменшенням витрат на облік євро. Акцент йде на зручність та більшу ефективність. На відміну від цифрового рубля, наприклад, де акцент на контролі транзакцій між людьми, - каже експерт. – Підготовчий етап у ЄС почався у 2023 році і має завершитися у жовтні 2025-го. Далі починається процес впровадження. Думаю, що у жовтні вже з’являться певні (практичні, - УНІАН) рішення".
У контексті геополітики, Брюссель хоче позбутися зависокої залежності від американських платіжних систем – Visa й MasterCard, які є практично монополістами у цивілізованому світі в галузі обслуговування міжбанківських переказів й платежів.
"Частково погоджуюсь з тезою (що ЄС хоче послабити вплив посередників, - УНІАН). Тим більше, що Visa і MasterCard це американські компанії. Які ще й беруть достатньо високий відсоток комісійних. Тому тут цифровий євро надасть значних переваг. Це буде зручніше для тих людей, які користуються євро. Але я не думаю, що це ставиться за основну мету. Навряд чи це робиться саме щоб вибити Visa й MasterCard з ринку. Тим більше, щоб нова система досягла рівня зручності цих двох систем, повинно пройти ще багато років. Навряд чи така мета буде досягнута. Та й люди достатньо консервативні щодо грошей", - вважає економіст.
Кожен українець може подивитися на свої платіжні картки, й побачити, що вони теж належать до однієї з цих систем, які отримують за своє посередництво комісію – як і плату за обслуговування платіжних терміналів у магазинах. У ЄС все те ж саме.
А альтернативами на крипторинку є "приватні" стейблкоїни, які також, здебільшого, прив’язані до долару, а не євро. Тому вибору у ЄЦБ практично немає, крім як випустити власний стейблкоїн. Якщо він дійсно хоче позбутися залежності від американців хоча б частково. Але й це не всі мотиви реформи.
"У Visa й MasterCard є суттєва відмінність від цифрового євро – це не гроші, а спосіб управління вашими рахунками, у тому числі для переказів на інші рахунки. А цифровий євро, який буде емітувати Європейський Центробанк – це самі гроші, які "відокремлені" від банків, - вважає пан Несходовський. – Тобто, Visa і MasterCard це, фактично, посередники між вами і банками, які здійснюють "маршрутизацію" ваших рішень щодо ваших грошей. А цифровий євро відокремлений від банківської системи за аналогією з біткоїном"
Але будуть значні відмінності й від біткоїну – це більша централізація, але й зручність у використанні саме як платіжного засобу.
Крім того, експерт з АНТС наполягає, що зараз всі транзакції максимально відслідковуються, а з цифровим євро цей контроль має послабитись, у чому європейці вбачають значні конкурентні переваги свого стейблкоїну - щоб було "більше аналогій з готівкою".
"Якщо біткоїн реалізований способом побудови ланцюгу операцій для передачі його від однієї особи до іншої, то цифровий євро, відповідно до заяв Центробанку ЄС, дозволятиме робити передачу їх й офлайн від однієї особи до іншої. А ще тут буде відсутня можливість ідентифікувати безпосередньо самі платежі. Інформація по виплатах не буде фіксуватися ніде. Це буде повний аналог готівки. Таким чином, Visa/MasterCard і цифровий євро – це зовсім різні технології. Вони не мають майже нічого спільного з точки зору того, як ними розпоряджаються, та як вони функціонують", - завершує цю думку експерт.
Щодо безпеки, про яку так часто згадують у контексті криптовалют (себто – їх простіше вкрасти), Ілля Несходовський з цими закидами не згодний.
"Звісно, є ризики хакерських атак чи інших способів цифрових зламів. Але тут не більше загроз, ніж якщо у вас готівку на вулиці забере грабіжник", - зауважує він.
Михайло Демків, фінансовий аналітик інвестгрупи ICU, згоден з багатьма наведеними тезами. Він зауважує, однак, що технологія відносно нова і, хоча вже існує, ми поки що не розуміємо до кінця її переваг та ризиків.
"Що таке цифрове євро/гривня/долар? Це поєднання фізичних, паперових грошей та коштів на рахунку. Як і у випадку банкнот, їх емітентом є – чи, точніше, буде - центральний банк. Але існуватимуть вони у формі запису на рахунку, а не у фізичній формі, - вважає фінансовий аналітик. – На мою думку, ми тут спостерігаємо ситуацію, коли технологія вже існує, але ми ще не розуміємо, чи вона нам потрібна. Саме тому й ці проєкти з запровадження CBDC (цифрової валюти центрального банку, - УНІАН) обговорюються роками".
Серед завдань, які потенційно можуть вирішити - або додатково створити - цифрові валюти, він виділяє наступні:
"Дешевша альтернатива для платежів. Платежі з таких гаманців мали би бути дешевшими, що значно спростило би життя ритейлу, який часто скаржиться на високі комісії банків та платіжних систем при прийомі карткових платежів. Звичайно, є велике питання, чи держава повинна вирішувати такі питання, чи все ж краще надати можливість ринковим механізмам працювати, - каже експерт. – Це й надійність. Користувачам CBDC не доведеться хвилюватися про банкрутство банку, тимчасову адміністрацію, тощо. У випадку банку-емітенту цієї самої валюти - це неможливо. Однак завжди зберігатиметься ризик втрати доступу до гаманця, фішингу та інших шахрайств".
На його думку, "дуже велике питання", чи варто запроваджувати функцію зберігання коштів та, тим паче, сплачувати користувачам відсотки за це.
"Це би точно значно покращило роботу трансмісійного механізму – одразу із зміною облікової ставки Нацбанком, змінювалися б всі ставки за депозитами. Але це, скоріше, антиутопія, - розмірковує пан Демків. – Наступне – програмування грошей. Поки невідомо, це "баг" чи "фіча" [посміхається]".
Щодо контролю центробанку за транзакціями він значно більш скептичний щодо регулювання цифрових валют, ніж Ілля Несходовський, і вбачає у цьому значні ризики для користувача. Щоправда, він ілюструє це не стільки прикладом ЄЦБ, скільки українським НБУ та ЦБ РФ "з-за поребрику".
Пан Демків зазначає, що "ми вже бачили" спроби запровадити "функції програмування" до звичайних банківських карток.
"Наприклад, із підтримкою в ковід (роздачею по тисячі гривень, - УНІАН), яку можна було витратити на книги, комуналку, квитки тощо. CBDC переносять цей експеримент на наступний рівень, даючи можливість обмежувати, наприклад, соціальні виплати забороною витрачання їх на алкоголь чи тютюн. В перспективі це може принести шкоду – з’являться "кращі" та "гірші" обмежені гроші", - продовжує експерт.
Фінансовий аналітик з ICU додає, що використання звичної нам готівки важко відслідкувати – на відміну від будь-яких безготівкових платежів.
"Держава мало знає про "пригоди" конкретної гривні після того, як вона покине сховище Нацбанку. У випадку безготівкових платежів залишається слід. Безготівкові платежі роблять можливим сучасне наше життя – онлайн замовлення, покупки - без них важко уявити сьогодення. Але можна доволі легко відрізати людину від цього, ввівши проти неї санкції, відрізавши від банківських послуг. Наразі це не дуже просто зробити, враховуючи залишки банківської таємниці. Але із CBDC контроль з боку держави значно посилюється", - наполягає він.
Але цифровий євро поки перебуває на більш ранній стадії, ніж російський цифровий рубль, який став еталоном державного контролю у фінансах.
"У випадку росії в мене немає сумнівів, що такі інструменти будуть використовуватися із злим умислом. У демократичних країнах цінуються індивідуальні свободи, однак ми не знаємо, яких популістів у цих самих демократичних країнах виберуть наступними, і яку політику вони будуть проводити", - наводить політичні ризики для "суперконтролю" влади над цифровими валютами Михайло Демків.
Про можливість запровадження схожого проєкту дискутують і в Україні. Тож, а коли можна чекати на цифрову гривню? Може вона в нас вийде "на випередження" - раніше за цифровий євро у ЄС? Ілля Несходовський щодо цього вкрай скептичний. Адже цифрова гривня зараз "не на часі" для НБУ.
"По цифровій гривні процес повільніший. В нас намагаються повторювати шлях Европейського центробанку, але технічна можливість його реалізації поки що страждає. Тому у найближчі два-три роки говорити про цифрову гривню ми точно не будемо. Точніше, будемо лише говорити – без практичного її впровадження. Це поки що лише теоретична розробка НБУ. Бо ми поки дуже далекі від практичної реалізації проєкту та від створення відповідної нормативної й законодавчої бази, - розповідає економіст. – Мають бути прописані відповідні нормативні документи, щоб воно якось функціонувало. А на сьогодні воно досі не прописано у законодавстві. Сам Нацбанк визнає, що в нього наразі немає повноважень для емісії цифрової гривні. Адже у законі про Національний банк України є конкретний перелік завдань, який він виконує, і що взагалі може робити. І цього там немає".
Але головна проблема в іншому – в нас немає інфраструктури для переходу на новий рівень фінтеху, бо у країні немає на це коштів.
"В нас просто відсутня належна інфраструктура. Бо мають бути оператори й учасники ринку. Наприклад, як розраховуватись на даний момент цифровою гривнею у магазині? Це все теж має бути підготовлено. Тому в нас це поки що лише розмови – навіть якщо рішення буде запроваджено формально. Це буде в якості якоїсь такої "іграшки". Бо практичні кроки, щоб ця система функціонувала, зараз мінімальні", - розводить руками експерт.
Порівнюючи цифрове євро та е-гривню з російським рублем, пан Несходовський зазначає, що ці всі валюти мають різну мету, а тому отримують й різні функції та рівень державного контролю.
"Порівняно з цифровим рублем, цифровий євро – це зовсім інша технологія. Рубль – мета його це обмеження щодо використання, щодо розрахунків, це відслідковування операцій з можливістю їх блокування. Я не фахівець з ІТ, але, за наявною в мене інформацією, головна відмінність у тому, що цифровий євро не може бути заблокований на апаратному гаманці – бо він відокремлений від системи, через що гаманець можна лише відібрати, але не заблокувати. А у цифровому рублі можуть обмежувати будь-яку транзакцію. Тут різна мета, різні цілі, різні технології проєктів. В них різниця як між "ефіром" та біткоїном. Цифровий євро це, перш за все, аналог готівки, а цифровий рубль – аналог централізованого та контрольованого державою біткоїну", - вважає експерт АНТС.
Добре, цифрової гривні ще немає, а цифрові рублі краще обходити десятою дорогою. То чи буде доступний українцям цифровий євро? Для багатьох громадян це головне питання в усій цій історії, адже вони розглядають євро в усіх його проявах передусім як актив для зберігання у заначці. І тут, навздогін, йде питання курсу – чи буде "цифровий" курс відрізнятися від готівкового? Експерт переконаний, що для українців будуть доступні "ті самі операції, що й для європейців", бо цифровий євро й створюється саме як платіжний засіб.
"В цілому, це буде повний аналог готівкового євро. Тому навряд для нього буде встановлюватися відмінний курс. Українці будуть мати можливість тримати цифровий євро, обмінювати його. "Будуть мати", бо на сьогоднішній день ще завершується лише підготовчий етап, - вважає пан Несходовський. – Це буде цифровий код, який передається від однієї особи до іншої, який неможливо скопіювати. У системі не ідентифікується, хто у даний конкретний момент є тримачем цієї валюти. Отже, її зможуть тримати й українці у тому числі на (апаратних, - УНІАН) гаманцях".
Таким чином, цифровим євро можна буде користуватися як онлайн, так і офлайн – у тому числі й для зберігання "на флешці". Принаймні, якщо на шляху від теорії до практики у наступному році єврочиновники не передумають.
Серед тих, хто за цією темою спостерігає, часто згадується й ще одна проблема – але вже державного рівня. Бо емісія традиційних фіатних грошей має свої обмеження навіть для США, хоча долар давно став еквівалентом міжнародної торгівлі й його грошова маса зростає щороку (як і американський державний борг, через який США опинилися у черговому "шатдауні").
І тому у національних урядів буде значна спокуса "подвоїти" свої гроші – наемітувати цілу купу цифрових валют для своїх потреб. Адже їх можна "штампувати" у цифровому вигляді фактично безконтрольно – для цього навіть папір не потрібен.
Минулого разу, коли США та ЄС під час коронакризи "штампували" фіатні кошти й роздавали їх всім охочим (так звані "вертольотні кошти") це призвело до рекордної для західних країн інфляції, фінансової, а згодом і політичної кризи, через що до влади всюди стали приходити популісти-ізоляціоністи.
Але експерти ці страхи розвіюють, хоча й визнають, що обмежень на емісію цифрового євро не буде.
"Я не бачив, щоб були хоч якісь обмеження на емісію цифрового євро. Але у майбутньому буде чітко визначений їх обсяг, який буде обертатися у економіці. Потім, звісно, може бути й додаткова емісія, бо мета – заміна на цифровий євро готівкової валюти, - стверджує Ілля Несходовський. – Але це повністю контрольована емісія. Емісія буде у обсягах, прорахованих Центробанком ЄС, які навряд чи спровокують інфляцію у єврозоні. Це не буде додаткова емісія грошей – вона буде у межах тієї грошової маси, яка вже наявна. Інфляція у ЄС залежатиме від зовсім інших чинників".
Тобто, як і у випадках з приватними стейблкоїнами, під кожний цифровий євро десь буде зберігатися традиційний євро, яким цей цифровий стейблкоїн буде забезпечений, що не збільшить грошову масу, але зробить цифровий євро ліквідним на рівні зі старим паперовим євро.
Отже, цифровий євро це дійсно крок уперед як для Європи, так і для світу, адже одна з двох головних резервних валют переходить на технологію блокчейн, порушуючи (хоча б частково) монополію старих міжбанківських платіжних систем, здешевлюючи транзакції за рахунок менших комісій та, ймовірно, зберігаючи переваги готівки, такі як анонімність та можливість офлайн-платежів.
Втім, це все у теорії. Адже завершився лише підготовчий етап. Чи втримаються єврочиновники піти російським шляхом й посилити контроль за всіма транзакціями людей й бізнесу – покаже лише час. Але поки що є всі шанси, що цифровий євро не лише стане новим еталоном глобального фінтеху, але й потіснить приватні та національні стейблкоїни, а заодно й посилить геополітичний вплив ЄС, який намагається зменшити свою залежність від США.
Для українців же головне, що нам цифровий євро також буде доступним як для платежів, так і для зберігання у "панчосі". Просто не у вигляді папірців, а у вигляді флешки з криптогаманцем. Теж теоретично, звісно, адже реальний запуск цифрового євро очікується у другій половині 2026 року. Після чого й українська е-гривня, можливо, зрушиться з мертвої точки.