Анонсовані податкові новації призведуть до того, що послуги в Україні подорожчають, "тіньова" економіка зростатиме, а бізнес виїжджатиме з країни, вважає Анатолій Амелін.
Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) досягли домовленостей на рівні персоналу про нову програму кредитування України обсягом понад 8 мільярдів доларів терміном на чотири роки.
Втім, для отримання цього кредиту Україні необхідно піти на ряд непопулярних кроків: ввести так званий податок на OLX (оподаткування доходів, отриманих з цифрових платформ), зобов’язати ФОПів, які отримують річний дохід понад 1 мільйон гривень, сплачувати ПДВ, та оподатковувати посилки за-за кордону (зараз ПДВ та мито сплачується за пакунки вартістю понад 150 євро – цей поріг планується зменшити).
Наміри провести ці реформи нещодавно підтвердив міністр фінансів України Сергій Марченко, який зазначив, що підприємців зміни торкнуться з 2027 року із перехідним періодом, тоді як інші новації можуть запрацювати вже у наступному році. Зокрема, кошти від "податку на OLX" були враховані у дохідній частині держбюджену-2026.
Ці ініціативи спричинили сплеск обговорень у експертному колі – на думку багатьох експертів, запровадження цих реформ принесе більше шкоди українському бізнесу та економіці, аніж користі. Втім, і гроші від МВФ нам дуже потрібні, враховуючи невизначеність щодо майбутнього міжнародного фінансування та непокритий дефіцит бюджету у понад 60 мільярдів доларів на 2026-2027 роки.
Співзасновник та директор економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін у розмові з УНІАН пояснив, чому анонсовані податкові ініціативи можуть стати ударом по українській економіці, та чому, на його думку, ініціатором цих суперечливих вимог є не МВФ, а безпосередньо українська влада.
МВФ серед умов кредиту для України вимагає запровадження так званого податку на OLX, оподаткування посилок та, найголовніше, введення ПДВ для ФОП. Як ці новації вплинуть на економіку та громадян?
Це базується на аналітиці, яку готує Мінфін. Я не можу стверджувати, що це вимога саме МВФ. Це пропозиція України, на яку МВФ погодився.
Якщо ми кажемо про ПДВ на малий та середній бізнес і "вбивство" спрощеної системи оподаткування - це вбʼє базу української економіки, тому що багато людей сьогодні стали самозайнятими особами. А головне завдання держави, щоб люди були самозабезпечені і жили в добробуті.
Хочу нагадати, що до того як зʼявилась "спрощенка" всі ці люди працювали в тіні. Спрощена система дозволила їх вивести в "білу" і це дало надходження до бюджету.
Такі речі не можна робити без аналізу наслідків. Треба зробити опитування, проводити глибині інтерв'ю, моделювання. Із тим колом людей, з якими я спілкувався, бачу, що якщо буде запроваджено ПДВ на ФОПів, то їм буде дешевше піти в тінь і розраховуватися кешем, як це було раніше. Податкова, фіскали це будуть бачити і не заперечуватимуть, тому що для них таким чином відкриється можливість для корупційних надходжень. Це ж класика.
Економічна теорія свідчить, що при підвищенні податків надходження до бюджету зростають лише до певного рівня, але потім вони падають – бо зростає тіньова економіка.
Коли ми кажемо про ПДВ в торгівлі, малий і середній бізнес не має дуже великої націнки на товарі. ПДВ вбʼє всю маржу (різницю між ціною продажу товару та його собівартістю, - УНІАН), бізнеси почнуть закриватися. А виграють великі мережі.
Тому ми втрачаємо маленький та середній бізнес.
Як це вплине на надання послуг простим людям?
Якщо ми введемо ПДВ для постачальників послуг - це юристи, консультанти, аудитори, - то в них вартість послуг зросте додатково на 20 відсотків, і в них не буде податкового кредиту, адже в їхній діяльності головним активом є мозок та час.
Якщо я щось купую чи продаю, то в мене є можливість отримати податковий кредит (суму ПДВ, на яку можна зменшити свої податкові зобов’язання, - УНІАН). Але якщо в мене немає витрат, з яких я можу сформувати цей кредит, тоді в мене це вкладається в мою собівартість продукції. Відповідно зростає ціна. Це буде впливати на інфляцію.
Для клієнтів послуги будуть коштувати дорожче - а це означає, що деякі з ним будуть від цих послуг відмовлятися. Зрештою частина цих маленьких і середніх підприємств скоротиться. Тому це дуже велика пастка для української економіки.
Чиновники та прибічники цих ідей порівнюють, що схожі практики існують у Європі. Що передбачено у ЄС, куди ми прямуємо?
Європа до того стану, якою вона є сьогодні, йшла десятки років. Коли вони накопичили багатство, тоді вже почали займатися його перерозподілом. Але спочатку вони створювали дуже лагідні умови для розвитку бізнесу, залучення інвестицій і так далі.
Подивіться на Європу і Америку сьогодні. Покажіть мені хоча б один європейський Unicorn (Unicorn в економіці - це компанія-стартап, яка отримала ринкову оцінку вартості в розмірі понад 1 мільярд доларів, - УНІАН), який може конкурувати з американським. Там не існує нормальної технологічної індустрії, немає нормальної креативної індустрії - вони вбили в собі дух підприємництва. Сьогодні Європа майже не має потенціалу для зростання.
Подивіться звіт від колишнього голови Європейського центрального банку та експрем'єр-міністра Італії Маріо Драґі, який він робив для президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Драґі прямо каже, що Європа не має потенціалу для нарощування продуктивності праці.
Чому вони дійшли до такої критичної точки?
Тому що їхня система розподілу благ створила умови, за яких невигідно сьогодні виробляти нову технологічну й сучасну продукцію саме в Європі. Старі компанії, які мають великий "жирок", там якось працюють, майже в нуль, а нові компанії там сьогодні не відкриваються.
І ми хочемо перейняти ці практики в Україні… Із ПДВ для ФОП зрозуміло. Але що ви думаєте по "податок на OLX"? Як ви оцінюєте цей крок та його реальний вплив на звичайних українців?
Чиновники, коли роблять якісь розрахунки, чомусь вважають, що це лінійна залежність: "Ми там зараз бачимо певний обсяг операцій, зараз ми включимо якесь там оподаткування, обсяг операцій залишиться таким же, й ми це заберемо в бюджет".
Ніхто не враховує, що будуть змінюватися моделі поведінки, що люди будуть відмовлятись від цих замовлень, що це стане дорожче для них. І це призведе не до зростання податкових надходжень до бюджету, а, навпаки, до падіння.
Я не бачив жодного розрахунку, який би обґрунтував, чому саме це буде вигідно.
Потім Україна страждає і втрачає інвестиції. Бізнес України виїжджає в інші країни, тому що тут немає можливості розвиватися. А це все тому, що країною керують чиновники, які не мають знань і розуміння, як працює економіка.
До чого людям варто готуватись вже зараз? Чи призведе це до зростання цін на послуги (тих самих сервісів таксі і т.д.)?
Звісно, це буде пряма залежність.
Чи є шанс, що у процесі узгодження нової програми з МВФ ці вимоги можуть пом’якшити або переглянути?
Я не хочу давати позитивні прогнози. Я бачу, що з кожним кроком та новими пропозиціями в нас погіршується становище в країні. Я бачу статистику, що люди хочуть виїжджати, тому що, по-перше, не бачать тут своє майбутнє. По-друге, погіршуються умови життя, ведення бізнесу, падають доходи і так далі.
Якою, на вашу думку, має бути адекватна реакція влади?
Давайте будемо чесними, у МВФ єдина вимога - це скорочення дефіциту державного бюджету. А це означає не тільки підняття податків там, де це буде непродуктивно - це означає зменшення витрат.
Коли корпорація має великі проблеми у бізнесі, вони розробляють антикризовий план щодо скорочення непродуктивних видатків. Тому треба починати з себе, треба скорочувати, я вважаю, мінімум на 70% державний апарат з точки зору установ і з точки зору людей, які там працюють. Максимальна цифровізація процесів, послуг - навіть з використанням штучного інтелекту.
Нам не потрібно стільки чиновників. Більше того, більша частина державних функцій, які в нас є, залишилась від Радянського союзу, де, нагадаю, головним бенефіціаром була комуністична партія. Тобто ми живемо в сучасній ліберальній Україні, але процеси, які в нас виконуються, продовжують бути нащадком комуністичної партії й їх ідеології та ідей. Ми не перезавантажили систему управління країни, ми досі продовжуємо жити в УРСР, але з новими назвами інституцій.
Тому треба починати з переформотування державного апарата, скорочувати видатки, створювати умови, щоб бізнес розвивався саме в цій країні навіть під час війни. Ізраїль нам за приклад.
Як би ви у цьому контексті оцінили програми на кшталт "Національного кешбеку" та "Зимової підтримки"?
Це популізм. Вбиваємо економіку, розподіляємо більше через бюджет для того, щоб отримати додаткові електоральні бали на наступних виборах. Це вбиває країну, звичайні люди будуть виїжджати.