Дипломати ЄС вважають, що Бельгія має приховану мотивацію щодо заморожених російських активів.
Країни Європейського Союзу дедалі сильніше тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить із податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Вони звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю, пише Politico.
Єврокомісія хоче, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Але бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші.
Як пише видання, п’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження. Вони нагадують, що минулого року Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші мали йти Україні. Податки ж все ще зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Бельгія наполягає, що нічого не порушує.
Якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні, дипломати попереджають: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть питання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
"З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи", – цитує Politico високопоставленого дипломата ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Наприклад, Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Для порівняння: лише за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, "зарезервовано" для України. Але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані. Бельгія також стверджує, що надає Україні допомогу не лише за рахунок цього податку: з 2022 року вона виділила майже 1 млрд євро на військову та іншу підтримку.
Оскільки російські активи зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, Бельгія стягує 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як відсотки.
"Ці кошти повністю призначені для України: на військове обладнання, навчання, а також окремі цивільні потреби, як-от швидкі", – заявив бельгійський чиновник.
Зазначається, що роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. У відповідь уряд тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Але цього так і не зробив – і не пояснив, чому.
У жовтні лідери ЄС під час саміту намагалися узгодити план використання 140 мільярдів євро із заморожених російських активів у Європі в якості репараційного кредиту для України. Проте Бельгія, де зберігається значна частина російських грошей, виступила проти.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявляв, що план Євросоюзу використати заморожені російські активи для фінансування України може поставити під загрозу шанси на досягнення потенційної мирної угоди.
Україна вимагає від європейських союзників ухвалити політичне рішення про надання репараційного кредиту у розмірі 140 мільярдів євро, що базується на заморожених державних активах Росії, наступного місяця.