Як Україна буде компенсувати громадянам знищене війною майно і наскільки це ефективно

Багато українців втратили своє житло під час руйнівної війни Росії проти нашої держави. Через це парламент ухвалив закон про компенсації громадянам за пошкоджене чи знищене майно. УНІАН розбирався, який порядок компенсації передбачає документ та настільки він буде ефективним.

Жорстока війна Росії проти України залишила безліч наших громадян без житла та іншого майна. Десятки тисяч приватних та багатоквартирних будинків зруйновані вщент або значно пошкоджені, і з кожним днем війни все більше людей втрачають дах над головою.

За даними Київської школи економіки, станом на грудень 2022 року загальна сума прямих задокументованих збитків, завдана інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення Росії, оцінюється у 137,8 млрд доларів. При цьому збитки від руйнувань житлового фонду оцінюються у 54 млрд доларів. З початку вторгнення і до грудня загалом було пошкоджено або зруйновано понад 149 тисяч житлових будинків.

Зрозуміло, що громадяни в своїй більшості не мають змоги самостійно відремонтувати пошкоджене житло, а тим більше придбати нове замість зруйнованого. До того ж багато пошкоджених об’єктів знаходяться на тимчасово окупованій території, тож відновлення там може розпочатися лише після звільнення. Але українці хочуть мати гарантію того, що їх не залишать сам на сам з проблемою відбудови житла.

Для вирішення цієї гострої проблеми у лютому Верховна Рада ухвалила закон "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації". Цей документ, який ще чекає підпису президента, визначає механізм отримання компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло.

Як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, компенсації надаватимуть виключно за майно, яке було пошкоджене чи зруйноване з 24 лютого 2022 року. Компенсацію можна отримати протягом трьох років після припинення або скасування воєнного стану на території, де такий об’єкт знаходиться. При цьому закон не поширюватиметься на об’єкти, що на дату введення воєнного стану були на тимчасово окупованій території.

Компенсацію будуть надавати виключно за пошкоджену або знищену житлову нерухомість: квартири, інші житлові приміщення (наприклад, кімнати у гуртожитках), будинки садибного типу, садові та дачні будинки, об’єкти будівництва, у яких зведені опорні та зовнішні конструкції.

Право на компенсацію отримають фізичні особи – громадяни України, які є власниками таких об’єктів, але не зможуть її отримати особи із санкційних списків, із судимістю за вчинення злочинів проти основ національної безпеки та їхні спадкоємці.

Варіанти компенсації

Крім того, за пошкоджене майно отримати грошову компенсацію буде неможливо – для таких випадків пропонують виключно відновлення через будівельні роботи або надання необхідних будівельних матеріалів.

Як розповів УНІАН юрист LCF Law Group Андрій Недошовенко, власники знищених садових або дачних будинків мають вибір: отримати компенсацію у вигляді надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання або отримати компенсацію шляхом фінансування придбання нового будинку з використанням житлового сертифіката. Це електронний документ, що підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання нового об’єкту в обсязі, що дорівнює сумі, зазначеній у такому документі.

"Для власників знищених квартир доступний лише другий спосіб, тобто шляхом фінансування придбання квартири з використанням житлового сертифіката", - зазначив Недошовенко.

Згідно із законом, використати сертифікат можна протягом п’яти років з дня його видачі, а відчужувати протягом цього терміну, окрім успадкування, заборонено.

Недошовенко наголосив, що швидкість відновлення або отримання нового житла залежить від способу компенсації. Так, отримання компенсації через житловий сертифікат є більш довготривалим та бюрократизованим, адже передбачає звернення отримувача компенсації до визначеної Кабінетом міністрів юридичної особи. Законом також передбачено, що строк розгляду такого звернення призупиняється у разі відсутності у визначеної юридичної особи грошових коштів для фінансування придбання квартири, що створює ризики затягнення отримання компенсації.

На швидкість отримання житла буде впливати також встановлений законом пріоритет окремих осіб на отримання компенсації, серед яких учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, багатодітні сім’ї тощо.

Для отримання компенсації необхідно подати заяву - під час дії воєнного стану та протягом одного року з дати його припинення. До заяви необхідно буде додати копію документа, що підтверджує право власності або придбання нерухомості та, за наявності, матеріали фото- і відеофіксації до або після знищення. Розглядати заяви та приймати рішення про надання або відмову в наданні компенсації за знищене майно буде комісія з розгляду питань щодо надання компенсації.

За словами власника інвестиційно-будівельної компанії "Фенікс Груп" Назара Бенча, після подання заяви комісія має внести пошкоджений чи зруйнований об'єкт у відповідний Держреєстр. У реєстрі зазначатиметься рішення щодо надання чи ненадання компенсації заявнику. Передбачається, що строк розгляду кожної окремої заяви буде нетривалим та не перевищуватиме 30 календарних днів.

"Існує ряд чинників, які можуть викликати труднощі в реалізації цієї програми та сповільнити процес відшкодування загалом. До прикладу, якщо власність знаходиться на території, де ведуться бойові дії, то зробити фотофіксацію й підтвердити факт руйнувань майже неможливо", - застерігає Бенч.

Джерела фінансування компенсацій

Згідно із законом, джерелами фінансування компенсації за пошкоджене та знищене майно будуть: кошти державного та місцевих бюджетів, кошти міжнародних фінансових організацій, міжнародна технічна фінансова допомога, репарації або інші стягнення з РФ, інші джерела, не заборонені законодавством України, в тому числі, місцеві фонди, створені з метою надання компенсації та відновлення пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна.

За словами народного депутата Олени Шуляк, станом на сьогодні українці через застосунок "Дія" вже подали 335 тисяч заявок за зруйноване або пошкоджене житло, що стосується більше ніж 23 млн кв. м житла.

"Але ми розуміємо, що це не остаточні цифри, тому що не всі мали змогу занести таку інформацію до "Дії" чи через ЦНАПи. Тому, коли запрацює закон, можна буде подавати такі заяви на компенсацію не тільки через "Дію", ЦНАПи, але й за допомогою нотаріусів і центрів соціального захисту", - заявила Шуляк.

Вона зазначила, що повноцінно механізм компенсації за зруйноване та пошкоджене житло має запрацювати вже в травні.

"Коли цей закон запрацює, на таку компенсацію матимуть право громадяни України - виключно фізичні особи. На сьогодні у держави немає можливості відшкодовувати збитки для бізнесу. Це буде наступним кроком", - сказала Шуляк.

Вона також повідомила, що на сьогодні на державних рахунках вже є 17 млрд гривень. Це перші гроші, які були арештовані від "дочки" російського банку "Сбербанк".

Законодавчі новації

УНІАН поспілкувався з експертами, які оцінили ефективність ухваленого парламентом закону та розповіли, які переваги і недоліки містить документ.

Партнер Ario Law Firm Руслан Сидорович вважає дану законодавчу ініціативу позитивною, адже держава свідомо взяла на себе обов’язок з гарантування права власності громадян, які володіють відповідним майном на території України.

"Разом з тим, слід зазначити, що даним законом держава бере на себе колосальний обсяг фінансових зобов’язань, які є безпрецедентними у світовій історії. Станом на сьогодні жодна держава світу, яка пережила збройну агресію, не брала на себе настільки великий обсяг фінансових зобов’язань. Тому у даному випадку слід розуміти, що при виконанні цих зобов’язань можуть виникати певні труднощі", - сказав Сидорович.

Він звернув увагу, що у матеріалах до законопроекту не міститься висновку Міністерства фінансів щодо наявності достатніх бюджетних ресурсів. Хоча не можна відкидати й те, що такий документ існує, але не був опублікований з міркувань безпеки.

Серед позитивних новацій закону Сидорович відзначив нормативне регулювання діяльності Реєстру пошкодженого або знищеного майна, що дозволить також встановити рівень відповідних репарацій, які РФ повинна буде виплачувати Україні. Крім цього, законом визначено строк розгляду заяви для отримання компенсації – 30 днів, що означає швидкий та оперативний розгляд заяв постраждалих громадян.

"Житло, яке буде споруджене або придбане у відповідності до процедур, визначених даним законопроектом, буде заборонено відчужувати протягом п’яти років з моменту набуття на нього прав власності. Однозначним плюсом в даному випадку є те, що такий обмежувальний період сприятиме зменшенню ризиків зловживань і використання таких механізмів отримання компенсації як певних спекулятивних кроків", - додав Сидорович.

Адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Дмитро Груба у коментарі УНІАН зазначив, що процедура отримання компенсації не є надмірно складною та обтяжливою, перелік документів є досить простим та коротким, як і перелік кроків, що необхідно пройти від ініціювання отримання компенсації до її фактичного отримання.

"Проте замало створити гарний механізм, треба ще налагодити його гарну роботу, тобто якісно виконувати ці позитивні законодавчі новели. Отже, саме практична імплементація положень закону стане першим випробування для нього. Друге випробування для прийнятого закону буде грошовими коштами", - сказав адвокат.

За його словами, перелічені у законі джерела фінансування компенсацій цілком логічні та очікувані. Але є питання щодо достатнього наповнення грошима цього умовного "фонду" компенсації.

"Адже недостатність фінансування в подібних випадках ми бачили неодноразово. Така доля спіткала не одну житлову програму від держави - доступне житло, пільгове кредитування для молоді, кредитування для ВПО та учасників АТО тощо", - наголосив Груба.

Таким чином, тільки за умови успішного подолання цих двох бар’єрів – бюрократичного та фінансового, можна буде говорити про успішність та ефективність цієї важливої державної ініціативи.

Економічні реалії

При отриманні компенсації важливо враховувати існуючі економічні реалії держави, що знаходиться у стані війни. Як зазначив директор Інституту урядових відносин Артем Олійник, рішення надавати компенсацію матеріалами чи роботою (як у випадку із пошкодженим, а не знищеним майном) або житловими сертифікатами є правильним і покликаним враховувати інтереси громадян та живити українську економіку.

"Якщо ігнорувати об’єктивні процеси та занадто покладатися на ефективність кредитно-фінансової системи під час війни, реалізовуючи програму національного масштабу, то існує високий ризик не тільки провалу цієї програми із втратою довіри заявників, але і послаблення стійкості фінансової системи, що позначиться і на курсі валют, і на обсягах операцій, і на інфляційному рівні. Уявіть, що за перший місяць роботи програми заявки подадуть десятки тисяч людей, які вимагатимуть для відбудови додаткові мільярди компенсації", - сказав експерт.

Так як всі обрахунки проводитимуться у гривні, то оцінка вартості відшкодування не буде збігатися із вартістю матеріалів та послуг на ринку, який реагуватиме на найменші коливання швидше за впроваджену програму.

"Тому можна говорити, що в інтересах людей отримати необхідну допомогу матеріалами і роботою, чи завдяки житловому сертифікату купити собі інше житло, ніж отримати готівкою компенсацію, яка у зв’язку із інфляцією та зростанням попиту на будівельні матеріали не зможе покрити всієї роботи", - пояснив Олійник.

Повоєнна відбудова зруйнованих будинків та інших об’єктів, безперечно, матиме вплив на розвиток національної економіки. Зобов’язання держави компенсувати знищене житло стимулюватиме будівельну галузь, що, в свою чергу, дозволить створити багато нових робочих місць.

Адвокат, доктор юридичних наук Яків Воронін у коментарі УНІАН зазначив, що при відбудові капітал буде залишатись в Україні, буде працювати на наш економічний розвиток та створення нових робочих місць.

"Це, в сукупності з соціальними наслідками, на мою думку, має позитивно вплинути на галузь будівництва, яка достатньо сильно постраждала від збройної агресії РФ", - сказав Воронін.

Юрист LCF Law Group Андрій Недошовенко наголосив, що виділення державою додаткових коштів на будівництво нового житла, закупівлю будівельних матеріалів і ремонт чи реставрацію пошкоджених об’єктів нерухомості стимулюватиме розвиток  будівельної галузі, а також надасть змогу залучити додатковий фінансовий ресурс у суміжні галузі економіки - ринок будівельних матеріалів, сферу проектних та пошукових робіт тощо.

"Саме такі прогнози були зазначені в пояснювальній записці до проекту закону. Механізм, передбачений у законі, також позитивно вплине і на післявоєнне відновлення України, адже заяву на компенсацію можна буде також подати протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану, строк звернення з використанням житлового сертифікату становить п’ять років з дня його видачі", - сказав він.

Вплив на повоєнну відбудову

Власник інвестиційно-будівельної компанії "Фенікс Груп" Назар Бенч сказав, що ухвалення Верховною Радою даного закону є довгоочікуваним кроком для майбутньої відбудови держави. За його словами, упродовж 2022 року відбудова проходила точково: власники пошкодженого чи зруйнованого війною майна відбудовували чи купували житло за власні кошти. Міжнародні організації також ініціювали відновлення об'єктів, а місцеві органи влади - запускали на деокупованих територіях проекти, які нерідко були обмежені в фінансуванні.

"Механізм компенсації, запропонований в законі, створює передумови для налагодження загального процесу відбудови. Ефективне запровадження програми відновлення сприятиме появі нових робочих місць, припливу коштів у будівництво, шляхом створення попиту на будівельні матеріали та послуги. Загалом це сприятиме стабілізації економічної ситуації, наскільки це можливо в умовах війни. А також може стати основою для повоєнної відбудови наразі окупованих територій країни", - наголосив Бенч.

Цей закон є однозначно позитивною ініціативою з боку держави, яка дає надію українцям на відновлення власного житла, знищеного жорстоким агресором. Зараз мільйони українців вимушені жити не вдома – у різних куточках України чи за кордоном, у орендованих квартирах, гуртожитках, будинках родичів тощо. І більшість мріють повернутися додому, та не завжди є куди вертатися.

Побачити ж, як буде працювати закон на практиці, громадяни зможуть, скоріше за все, після закінчення війни.  Попри те, що, за словами депутатів, закон запрацює з травня, відбудовувати та ремонтувати житло можливо буде тільки на деокупованих територіях та там, де поруч не ведуться бойові дії. А мільйони українців ще чекають на звільнення рідних міст і сіл від російських загарбників, більшість з яких знищені вщент. І там масштаби відновлення будуть набагато більшими.

Тому наразі нам слід запастися терпінням та максимально підтримувати наші героїчні Збройні Сили, які неймовірною ціною наближають нашу Перемогу. Після звільнення всієї території України буде багато роботи для всіх, і саме відбудова надасть роботу багатьом громадянам, які наразі потерпають від безробіття.

Катерина Жирій

УНІАН в Google News