Сценарій повної конфіскації російських активів і позбавлення Кремля прав на них викликає найбільше побоювань у країн Заходу.
У Європі дедалі частіше лунає думка про можливе пряме використання російських заморожених активів (а не лише відсотків з них) для фінансування потреб України, однак серед європейських партнерів досі немає одностайності з цього приводу.
Професор економіки, експерт з російської економіки Ігор Ліпсіц розкрив два сценарії, за допомогою яких Росія може заплатити за розпочату війну.
Своїми думками економіст поділився під час круглого столу в УНІАН на тему: "Заарештовані активи РФ: міжнародні правові підстави та перспективи використання в інтересах України".
"Для вирішення цієї проблеми є два основні варіанти. Перший - позбавити Росію прав на ці активи і прямо використовувати їх на потреби України. Другий - формально зберегти права Росії на ці активи, але використовувати їх на потреби України. Імовірно, важливіше не стільки прямо покарати Росію, відібравши ЗВР (золотовалютні резерви, - УНІАН), скільки отримати за рахунок цих коштів стійке рясне фінансування армії та енергетики України", - зазначив експерт.
Ліпсіц зазначає, що перший сценарі найскладніший, оскільки він викликає найбільше побоювань у країн Заходу - через те, що юридичного підґрунтя для вилучення російських активів немає, і їм одного дня доведеться все ж таки повертати ці гроші Росії.
Відповідно, у цьому варіанті основне завдання української сторони полягає у створенні таких юридичних основ.
"Для цього можуть бути ініційовані численні позови ("вал позовів") і не стільки навіть від імені уряду України (він повинен за ними бути представником позивачів, але не позивачем), скільки від приватних компаній і фізичних осіб. Можливо, об'єднаних у колективні позови", - пояснює фахівець.
Він додає, що предметом позовів може бути використання російських заморожених активів для відшкодування збитків, яких завдала позивачам російська армія. А кошти, які вдасться стягнути за такими позовами, слід спрямовувати до "Єдиного фонду репарацій", керованого українським урядом.
"Під час організації такого "валу позовів" корисно використати досвід справи "ЮКОС проти Росії", а обґрунтуванням може слугувати Резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1, яка засудила агресію РФ проти України і тим самим зафіксувала факт такої агресії", - додав експерт.
Ліпсіц зазначає, що другий сценарій - формального збереження за Росією прав на свої активи - менш тривожний для країн Заходу. Однак, як і раніше, підходить Україні, оскільки дасть змогу використовувати ці кошти для фінансування оборони та відновлення енергетики.
"Можна створити схему, за якої російські золотовалютні резерви, формально залишаючись власністю РФ, передаються країнами ЄС у розпорядження спеціально сформованого консорціуму європейських банків, який на всю цю суму відкриває кредитну лінію для "Фонду ленд-лізу України". Цей фонд буде за заявками України закуповувати для неї бойову техніку і боєприпаси, а також інші критично важливі активи. При цьому всі грошові операції здійснюватимуться в Європі", - каже експерт.
За його словами, таке майно передаватимуть українській стороні в натуральній формі і формально в борг - як позику, з відсотками на рівні прибутковості держоблігацій ЄС на момент видачі коштів. А повернути цей кредит Україна повинна буде вже в грошовій формі, проте не раніше п'яти років і не пізніше двадцяти років з моменту закінчення війни.
"Такий варіант формально залишає кошти ЗВР у власності Росії і навіть передбачає нарахування (але не виплату в період війни) для Москви доходу на рівні низькоризикових цінних паперів ЄС, хоча реально це буде високоризикове кредитування", - додає Ліпсіц.
Це буде високоризиковий кредит, оскільки Україна може не впоратися зі своїми борговими зобов'язаннями, і тому він має бути застрахований і перестрахований за логікою звичайного страхування банківських кредитів, продовжує економіст.
"У світі бізнесу, коли здійснюється високоризикове кредитування, використовується страхування банківських кредитів. Зазвичай за такими кредитами страхування - це 1-2% від вартості кредиту, тут може бути до 3%. Тобто від загальної суми заморожених активів - лише 4-6 млрд євро. При цьому бенефіціаром за таким страхуванням - у разі настання страхового випадку, тобто дефолту України, - має бути саме Euroclear, з фондів якого буде взято кошти для формування кредитної лінії, - розмірковує експерт.
У разі ж, якщо Росія виплатить репарації, отримані кошти будуть насамперед спрямовані насамперед на погашення боргу України перед пропонованим "Фондом ленд-лізу".
"Так, цей варіант формально створює величезний борг в України, але зате відкриває дорогу для купівлі нею озброєння заради порятунку країни. А ризик тут не вищий, ніж при створенні вже схваленого раніше Україною спільного зі США Фонду використання корисних копалин країни. І Україні - в її нинішній ситуації - навіть можливий дефолт перед "Фондом лендлізу" некритичний", - підсумовує Ліпсіц.
Єврокомісія виступила з пропозицією надати Україні репараційну позику на суму 140 млрд євро за рахунок російських заморожених активів. Очікується, що Україна відшкодує кредит тільки після того, як РФ припинить війну і сплатить післявоєнні репарації.
При цьому минулого тижня європейські лідери обговорювали цю ініціативу, але залишкового рішення не ухвалили.
Президент Володимир Зеленський заявив, що заморожені активи РФ слід спрямувати на фінансування виробництва зброї для сил оборони України. Також частково ці кошти можна буде спрямувати на соціальні потреби в Україні.