Компанія Nakilat контролює майже 10% ринку газовозів.
Однією з країн, що найбільше постраждали від ударів Ізраїлю та США по Ірану, став Катар. Наразі флот газовозів, що належать державній компанії Nakilat, став проблемою, оскільки більшість суден простоюють, через що компанія зазнає величезних збитків.
Видання WNP пише, що після блокування Ормузької протоки другий за величиною в світі експортер СПГ – Катар – вимушено зупинив видобуток сировини. Установки в Рас-Лаффані простоюють вже понад тиждень.
Nakilat – найбільший у світі оператор газовозів. Компанія контролює майже 70 суден цього типу, що означає майже 10%-ву частку ринку. Компанія керує 14 суднами класу Q-Max (судна довжиною 345 метрів і місткістю 266 тис. куб. м скрапленого газу), 31 Q-Flex (315 метрів завдовжки, близько 210 тис. куб. м газу) та 24 меншими газовозами.
Зараз більшість суден без роботи. При цьому в даних все частіше зустрічається статус "очікує розпорядження". На практиці це означає, що газовози порожні, і керівництво Nakilat має вирішити, що робити далі.
Крім того, шість суден компанії застрягли у водах Перської затоки, а саме на якорних стоянках біля берегів Об'єднаних Арабських Еміратів, як і багато інших суден. Ще кілька кораблів стоять на якорях "по той бік" протоки, чекаючи можливості увійти.
Так, справжньою "зоною очікування" для суден катарської компанії стала Малаккська протока та прилеглі до неї води. У них вже знаходиться майже дюжина суден перевізника. Їх скупчення пояснюється тим, що азіатські країни найбільші споживачі СПГ з Катару. З точки зору катарців Сінгапур також безпечна гавань, де в разі необхідності можна провести ремонт суден.
Неможливість пройти Ормузьку протоку означатиме для флоту Nakilat витрати, що обчислюються мільйонами доларів. Певну надію для катарських суден дає той факт, що ринок газовозів, як і раніше, зростає. Можливо, частина флоту Nakilat все ж знайде собі роботу. Наприклад, ці судна можуть перевозити СПГ з Австралії, яка є третім за величиною у світі виробником скрапленого газу, до Азії.
Після ударів США та Ізраїлю по Ірану Тегеран заблокував Ормузьку протоку. Це загрожує серйозною кризою в економіці, оскільки наслідком таких дій буде різке зростання цін на енергоносії, що, у свою чергу, може призвести до прискорення інфляції.
Пізніше Іран заявив, що готовий надати прохід через Ормузьку протоку кораблям, але лише за умови, що країна, якій належить судно, вишле ізраїльського та американського послів зі своєї території.
10 березня з'явилася інформація про те, що Іран почав мінування стратегічно важливої Ормузької протоки. У відповідь президент США Дональд Трамп пригрозив Ірану "безпрецедентними" наслідками.
Водночас деякі судна знайшли спосіб безпечно пройти через Ормузьку протоку. Вони навмисно змінюють свої дані, видаючи себе за китайські кораблі, або вимикають свої маяки.
Крім того, індійський флот посилює охорону торгових суден в Ормузькій протоці, оскільки цей маршрут має вирішальне значення для енергопостачання країни.