Москва намагається знайти гроші за межами країни.
Китай готується знову відкрити внутрішній ринок облігацій для великих російських енергетичних компаній. Така зміна політики відображає поглиблення дипломатичних та економічних зв'язків між Пекіном і Москвою.
Газета Financial Times з посиланням на свої джерела пише, що це будуть перші російські облігації, продані на китайському ринку після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Останній такий випадок був у 2017 році, коли російський державний виробник алюмінію "Русал" залучив 210 мільйонів доларів.
Масштабні санкції США і Європи закрили російським позичальникам доступ до світових фінансових ринків, а китайські банки відмовилися від публічних фінансових угод за участю російських компаній через побоювання потрапити під вторинні санкції. Однак зміцнення зв'язків між Пекіном і Москвою тепер робить банки менш обережними. Водночас юань стає дедалі важливішою іноземною валютою для російської економіки.
Відродження російських "панда"-облігацій (облігацій у юанях для іноземних емітентів), за словами джерел, найімовірніше, спочатку буде обмежено двома-трьома компаніями. Очікується, що "Росатом" і дочірні компанії, які не підпадають під західні санкції, будуть серед перших позичальників.
Юристи попередили, що для того, щоб продаж російських облігацій був успішним, китайські банки мають подолати страх перед санкціями.
"Брокер, як і раніше, піддаватиметься ризику вторинних санкцій з боку Управління з контролю за іноземними активами США", - сказав партнер пекінської юридичної фірми Jincheng Tongda & Neal Аллен Вонг, додавши, що банкам буде складно приховати свою участь у публічному ринку.
Одним із можливих рішень було випустити "панда-облігації" через російські організації, які ще не підпадають під західні обмеження, але імовірно, що після продажу цінних паперів ці організації потраплять до "чорного списку".
Росія дуже зблизилася з Китаєм після повномасштабного вторгнення в Україну. Наприклад, Пекін, як і Делі, став одним із найбільших покупців російської нафти, зокрема й підсанкційної. Так, 6 вересня в китайському порту пришвартувався другий підсанкційний російський танкер, який перевозив 150 000 кубометрів скрапленого природного газу.
Крім того, Пекін і Москва підтримують теплі дипломатичні зв'язки. Так, Володимир Путін провів у Пекіні переговори з Сі Цзіньпіном, заявивши, що стратегічні відносини між двома країнами перебувають на "безпрецедентно високому рівні".
Після переговорів Москва оголосила про досягнення угоди з Пекіном про будівництво газопроводу "Сила Сибіру 2", проєкту, очолюваного російським державним монополістом "Газпромом", який, на думку аналітиків, може змінити глобальні енергетичні потоки.