Зазначається, що на ціну металу вплинули прискорення інфляції у США та зміцнення долара.
Мідь продовжила зниження після досягнення максимуму. Прискорення інфляції в США зменшило ймовірність зниження ставок, а зміцнення долара зробило "червоний метал" дорожчим.
Видання Bloomberg пише, що вартість міді знизилася приблизно на 3% порівняно із закриттям сесії 13 травня. Це сталося після восьмиденного зростання, спричиненого перебоями в роботі гірничодобувних підприємств та ралі технологічних акцій, які підживлювали оптимізм щодо того, що бум у сфері штучного інтелекту стимулює попит на мідь, яка використовується в електропроводці та відновлюваній енергетиці.
Індекс долара Bloomberg підскочив на 1% цього тижня, тоді як показники оптової та споживчої інфляції в США злетіли до багаторічних максимумів. Закриття Ормузької протоки призвело до зростання цін на енергоносії, що викликає жорсткість грошово-кредитної політики в усьому світі.
Аналітик Shuohe Asset Management Co Гао Інь зазначила, що ціни на метали впали через зміцнення долара та зростання прибутковості казначейських облігацій США, що вказує на ослаблення очікувань зниження ставок. За її словами, у цьому кварталі ціни на мідь можуть коливатися без будь-якого помітного зсуву в балансі попиту та пропозиції.
У Китаї, найбільшому у світі споживачі металів, ціни на мідь наблизилися до рекордних максимумів, що стримує попит, і виробники вказали на ослаблення замовлень цього місяця.
На Лондонській біржі металів (LME) ціна на мідь впала на 1,2% до 13 765 доларів за тонну станом на 5:47 за київським часом, скоротивши зростання цього тижня приблизно до 1,5%. Таким чином, 1 кілограм металу коштуватиме 13,77 долара.
11 травня ціни на золото пішли вниз через побоювання щодо інфляції після того, як мирні переговори між США та Іраном фактично зайшли в глухий кут.
14 травня ціни на мідь відійшли від рекордного рівня, оскільки зростання цін почало стримувати попит у Китаї, де інвестори стежили за зустріччю китайського лідера Сі Цзіньпіна та президента США Дональда Трампа.