Російські верфі практично не будують великотоннажні судна льодового класу.
Китай фактично приєднався до західних санкцій щодо постачання Російській Федерації технологій для будівництва суден арктичного класу, які могли б здійснювати навігацію Північним морським шляхом. Про це з посиланням на презентацію Центрального науково-дослідного інституту морського флоту повідомляє The Moscow Times.
Згідно з документом, використання китайських рушійно-кермових комплексів для великотоннажних суден льодового класу можливе "лише за умови послаблення санкцій". При цьому сама Росія наразі не має власних енергетичних установок для таких суден.
За оцінками російського інституту, до 2030 року російські компанії потребують щонайменше 10 нафтових танкерів дедвейтом 120 тис. тонн, не менше п'яти газовозів для перевезення СПГ місткістю 174 тис. кубометрів, три універсальні суховантажні судна дедвейтом по 40 тис. тонн, а також два танкери для газового конденсату і три – для скрапленого вуглеводневого газу (СВГ). Усі ці судна мають відповідати найвищому льодовому класу Arc7, що дозволяє їм здійснювати цілорічну навігацію в Арктиці.
Втім, російські верфі практично не будують великотоннажні судна льодового класу. Проблема полягає не лише в обмежених виробничих потужностях верфей, а й у відсутності необхідного обладнання: російських аналогів немає, західне обладнання недоступне через санкції, а постачання китайського також залежить від санкційних обмежень.
The Moscow Times нагадує, що ще у 2018 році Володимир Путін поставив амбітну мету перетворити Північний морський шлях на жваву торговельну артерію. Маршрут простягається від протоки Карські Ворота до Берингової протоки, перетинає п'ять арктичних морів і має довжину близько 5,6 тис. км.
За планом, до 2024 року вантажопотік Північним морським шляхом між Азією та Європою мав досягти 80 млн тонн на рік, а до 2030 року – 200 млн тонн. В реальності у 2024 році цим маршрутом перевезли лише 37,9 млн тонн вантажів, а у 2025 році – ще менше, 37,02 млн тонн.
У вересні 2024 року у "Росатомі" майже вдвічі знизили прогноз щодо вантажопотоку Північним морським шляхом – до 117 млн тонн до 2030 року. Торік президент РФ озвучив ще скромнішу оцінку. За його словами, до 2030 року вантажопотік Північним морським шляхом становитиме 70–100 млн тонн.
Хоча цей шлях дозволяє скоротити час доставки вантажів між Європою та Азією на 7–10 днів порівняно з традиційним маршрутом через Суецький канал, залучити достатню кількість міжнародних перевізників виявилося непросто.
За підрахунками фахівців, у 2025 році основу вантажопотоку становив російський експорт – 60%, або 22,2 млн тонн. При цьому 83% перевезених вантажів припадало на скраплений природний газ (СПГ), нафту та газовий конденсат. Постачання здійснювалися з проєктів "Ямал СПГ", "Арктик СПГ-2", а також із Новопортовського родовища "Газпром нафти".
Новий пакет санкцій Європейського Союзу передбачає заборону на імпорт газового конденсату із заводу "Ямал СПГ" та інших російських підприємств. Заборона набуде чинності 1 січня 2027 року.
РФ виготовляє газовий конденсат – побічний продукт під час виробництва скрапленого природного газу – на двох проєктах: "Ямал СПГ" та "Арктик СПГ-2". Цю сировину використовують для випуску нафтохімічної продукції, а також виробництва моторного пального.
Ще раніше ЄС запровадив санкції проти суден, які перевозили СПГ із російського заводу "Ямал".