Законом передбачена можливість звільнення за відсутність на роботі понад три години.
Російські окупанти посилили обстріли мостів у Києві, якими щодня на роботу та назад добираються мільйони людей. Чи можуть роботодавці звільнити працівника за неявку чи суттєве запізнення на роботу, пов’язане з обмеженням руху мостами, в коментарі УНІАН пояснила адвокат обʼєднання "Актум" Дарина Тарасенко.
На питання, чи має роботодавець право вимагати від людей, щоб вони обов'язково прибули в офіс, не може бути універсальної відповіді у вигляді чіткого "так" чи "ні", зазначає фахівчиня. У кожного працівника ситуація буде індивідуальною. Для формування відповіді на це питання треба відштовхуватись від того, а що саме може зробити роботодавець, якщо працівник запізнюється або взагалі не прийде на роботу, каже юристка.
"Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачає, що на всіх підприємствах, в установах та організаціях мають створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. Обов’язок щодо забезпечення таких умов покладається на роботодавця. При оголошенні повітряної тривоги, з урахуванням виду установленої загрози, зокрема "жовтого" рівня (дронова загроза) або "червоного" рівня (ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза) вимога роботодавця щодо знаходження на робочому місці незаконна", – повідомила Тарасенко.
КЗпП України передбачає можливість звільнення працівника за прогул, у тому числі за відсутність на роботі без поважних причин понад три години протягом робочого дня, вказує Тарасенко. Отже, притягнути до відповідальності працівника можливо за таких основних умов:
"У кожному окремому випадку основну увагу слід приділити саме наявності поважних причин відсутності на роботі. Поважними причинами є такі обставини, які об'єктивно перешкоджають працівнику з'явитися на робочому місці та не можуть бути усунуті ним самостійно. Як приклад, до таких причин можуть бути віднесені: ліквідація наслідків ворожих обстрілів та обмеження руху транспорту на окремих ділянках, зупинка громадського транспорту тощо. Разом з тим, такі причини не будуть вважатися поважними для працівників, які живуть у пішій доступності до роботи", – уточнює Тарасенко.
У разі виникнення ситуації, коли працівник не може з об’єктивних причин своєчасно дістатися робочого місця, першочергово необхідно попередити про це свого безпосереднього керівника, пояснює юристка.
"Таке повідомлення бажано надсилати письмово у доступних месенджерах, а краще - на офіційну електронну адресу роботодавця. По прибуттю на роботу працівнику можуть запропонувати надати письмове пояснення про причини відсутності на роботі. До таких пояснень радимо долучити офіційні повідомлення органів місцевого самоврядування, які підтверджують поважність причин відсутності", – вказує Тарасенко.
Для прийняття рішення про застосування заходів дисциплінарного стягнення у вигляді прогулу роботодавець створить внутрішню комісію, продовжує фахівчиня. У працівника буде можливість обґрунтувати свою відсутність безпосередньо членам комісії.
"Під час розгляду питання про звільнення працівник може повідомити територіальне управління Держпраці про порушення його трудових прав, але необхідно зважати на мораторій щодо проведення перевірок. А також є можливість судового оскарження рішення роботодавця про звільнення у зв’язку із прогулом. Судова практика за наявності поважних причин для відсутності на роботі позитивна", – підкреслює Тарасенко.
Ще на початку повномасштабного вторгнення Торгово-промислова палата України видала загальний офіційний лист, який підтверджує, що військова агресія - це форс-мажорна обставина, нагадує юристка. Однак у юридичній та судовій практиці діє суворий принцип індивідуального підходу, акцентує увагу експертка.
1 та 2 жовтня РФ здійснила серію ударів по Південному мосту в Києві. Внаслідок цього рух транспорту об’єктом на деякий час був повністю перекритий. Обмеження торкнулися й інших столичних мостів. Частково було обмежено рух по мосту Метро з лівого на правий берег. На мосту Патона був повністю обмежений рух транспорту з правого на лівий берег.
Економіст Іван Ус вважає, що подорожчання товарів в магазинах та скорочення податкових надходжень можуть стати одними з наслідків таких ударів. Аналітик вказує і на психологічний тиск, і на погіршення працездатності киян через втому.