Внесок українських біженців у 2025 році становив близько 2,4% ВВП Польщі.
У Польщі запроваджено нові вимоги щодо працевлаштування іноземних працівників, що створюють додаткові труднощі для українців, які відкрили власний бізнес у цій країні і залучають до роботи співвітчизників та громадян інших країн поза ЄС. Про це повідомили УНІАН у міжнародній агенції із працевлаштування Gremi Personal.
"Іноземці, включно з громадянами України, які ведуть індивідуальну господарську діяльність (JDG) у Польщі, можуть зіткнутися з обмеженнями на прямий найм іноземних працівників через вимоги до місця постійного перебування підприємця. Це стосується оформлення працівників, яким потрібні спеціальні документи через центр зайнятості або воєводу", - ідеться у повідомленні.
Зокрема, підприємці-JDG не можуть оформлювати згадані категорії іноземців на роботу через процедури повідомлення, заяви про доручення виконання роботи або дозволу на роботу. Водночас вони можуть наймати без обмежень громадян Польщі, країн Євросоюзу, Європейської економічної зони та Швейцарії, а також іноземців, які мають повний доступ до польського ринку праці, наприклад, на підставі дозволу на постійне проживання або статусу довгострокового резидента ЄС.
У Gremi Personal зауважують, що масштаб проблеми важливий з огляду на активність українців у польській економіці. За даними Польського економічного інституту, тільки у 2022–2025 роках громадяни України зареєстрували в Польщі 109,1 тис. одноосібних підприємств JDG. Лише у 2025 році вони відкрили 31,4 тис. таких бізнесів. Найбільше нових українських JDG працювали у будівництві – 24%, а також у телекомунікаціях і комп’ютерному програмуванні – 13%.
Загалом же, за даними досліджень, оцінений економічний внесок українських біженців у 2025 році становив близько 2,4% ВВП Польщі, або приблизно 94 млрд злотих. Тоді як рівень їхньої зайнятості піднявся до 76% проти 69% роком раніше.
При цьому у компанії назвали альтернативні способи залучення персоналу. Перший з них – це створення sp. z o.o. (аналог українського ТОВ), що потребує додаткових витрат на адміністративний та бухгалтерський супровід і може бути надто дорогим для малого бізнесу.
Другий – співпраця з іноземними підприємцями за договорами B2B, але такий формат допустимий лише за реальної самостійної підприємницької діяльності. Якщо відносини фактично є трудовими, оформлення B2B можуть визнати неправомірним. Крім того, не всі працівники готові реєструвати польський ФОП, вести бухгалтерію та самостійно сплачувати податки.
Третій – залучення працівників через агенцію тимчасового працевлаштування. Агенція офіційно наймає працівників, оформлює документи, укладає договори та сплачує податки й внески до ZUS (управління соціального страхування, - УНІАН). Ця модель передбачає обмеження: одна людина може працювати в одного роботодавця-користувача не більше ніж 18 місяців протягом 36 місяців. Також тимчасовим працівникам заборонено доручати роботи, віднесені законом до особливо небезпечних.
У Міністерстві закордонних справ Польщі раніше заявили, що громадяни України підсилили економіку країни. Внесок українців у зростання польської економіки оцінювали у 2,7% ВВП.
Згідно з дослідженням компанії Smart Solutions HR, 65,4% українців, які працюють у Польщі, не розглядають можливість виїхати з країни. Близько 30% визнають, що планують залишитися в Польщі надовго. Невеликий відсоток опитаних замислюється про переїзд до інших європейських країн.