Фахівець оцінив можливості розгортання понтонних переправ та прокладання тунелів під Дніпром.
Російські окупанти у жовтні активно атакують мости в Києві через Дніпро, а перекриття мостів призвело до заторів. Зазначається, що найоптимальніший варіант захисту шляхопроводів - посилення систем ППО.
Кандидат технічних наук, доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету, інженер-проєктувальник та експерт з технічного обстеження будівель і споруд Андрій Корецький в інтерв’ю Deutsche Welle зазначив, що прямим ударом дрона вивести міст з ладу практично неможливо.
"Вибуховий вплив – це дія, на яку цивільні споруди не розраховуються у межах норм. Мости розраховані на сейсмічну активність, на те, що на них стаються аварії. Тож мости не були розраховані на "шахеди" чи ракети. Але певний запас міцності за рахунок закладених під час проєктування коефіцієнтів надійності є, і зараз цей ресурс працює на нас – допомагає зменшити вплив ударної хвилі на конструкцію. Щодо виведення моста з ладу після удару дрона – тут навіть немає про що говорити. Якщо таке і може статися, то це якийсь неймовірний збіг обставин", – пояснює Корецький.
Навіть виведення з ладу одного мосту критично не вплине на життя Києва, бо транспортна модель перебудується, зазначає експерт. Загалом же мости через їхній стан потребували уваги ще до війни.
"У Києві невелика кількість переправ через Дніпро. Питання необхідності додаткових сполучень між лівим і правим берегами було на порядку денному ще до початку повномасштабного вторгнення Росії", – нагадує Корецький.
Швидке вирішення транспортної проблеми за допомогою понтонів чи, тим більше, тунелів під річкою фахівець вважає малореалістичним варіантом.
"Чи можна розгорнути понтони? Можна. Але понтон так само вразливий для атак з повітря. Дніпро в межах Києва розливається від 500 до 1500 метрів – це серйозне дзеркало води. Не думаю, що понтонами рухатиметься багато цивільного транспорту. Найімовірніше, ними перевозитимуть щось критичне. Стаціонарні мости мають загалом шість-вісім смуг руху. Тож добре, що понтони як інструмент існують, але як заміна мостам – то ні. Найбільш реалістичний сценарій – захищати мости засобами ППО", – пояснює Корецький.
Тунелі через Дніпро – занадто складний, коштовний та довготривалий варіант, попереджає експерт.
"Тунелі – це ще менш імовірний сценарій. Зараз в Україні головне питання – швидкість, вартість і, з огляду на війну, актуальність такого рішення. Якби хтось мав хоча б якісь напрацювання десяток-два років тому, можливо, це можна було б піднімати. А починати з нуля зараз – з огляду на інженерний, часовий і грошовий ресурси – як на мене, не на часі. Є куди вкладати кошти – в те саме об'єктове ППО. Я би не розглядав тунель як сценарій, що через рік, п'ять чи навіть більше років може з'явитися", – вважає Корецький.
Перехоплення вибухівки на підльоті виглядає більш реалістичним, ніж накриття сітками мосту із 180-метровим пілоном і 270-метровим судноплавним прогоном, як у Південного мосту, вказує фахівець.
"Зараз у ЗМІ періодично лунає: давайте захистимо мости як енергетику, як танки або як ворог захищає свої НПЗ. Утім, не можна переносити методи захисту конструкцій, які не співставні ні за розмірами, ні за функціями. Інженерний підхід – розділити вплив на складові: ударна хвиля, тепловий вплив від пожежі чи спалаху, уламки. Але від будь-якого впливу захистити споруду неможливо – економічна доцільність гратиме проти. Давайте говорити про те, що така важлива критична інфраструктура має мати об'єктове ППО", – запевняє Корецький.
Будівельний експерт також розповів про особливості конструкцій мостових переправ через Дніпро.
"Мостові споруди – досить складні інженерні системи, і різні елементи мають різний внесок у загальну стійкість і міцність. Звичайно, міст не є фортифікаційною спорудою. Він не розрахований на пряме влучання артилерійського снаряда чи авіабомби. Це цивільна конструкція, і навантаження, на які розраховані її елементи, задекларовані в державних будівельних нормах", – каже Корецький.
Водночас на даний момент стан мостів у Києві викликає стриманий оптимізм, зазначає фахівець.
"У пабліках було відео, що, наприклад, у полотні Північного мосту внаслідок ворожої атаки утворився отвір. Мостове полотно не є основною тримальною конструкцією. Це елемент мосту, який спирається на ригелі, опори, фундамент. Отвір в ньому можна усунути відносно швидко. Отвір у проїзній частині впливає на загальний технічний стан, але цей вплив не такий суттєвий, як пошкодження несних конструкцій, які підтримують і розподіляють вагу. Зі стриманим оптимізмом можу додати: коли після атаки зупиняли метро й рух Південним мостом, то провели огляд і рух відкрили вже через півтори-дві години. Отже, отримані пошкодження не видалися критичними експертам, які оглядали міст", – резюмує Корецький.
Рух мостами через Дніпро в столиці почали обмежувати після ударів по спорудах російських окупантів 1-2 жовтня. Економіст Олег Пендзин зазначає, що зведення понтонних переправ та будівництво відповідної розв’язки буде набагато дорожчим рішенням, ніж посилення протиповітряної оборони, яка захистить мости від ворожих дронів.
Наразі рух поїздів метро Південним мостом здійснюється з обмеженнями в ранкові та вечірні пікові години через те, що одночасно на об’єкті може перебувати лише один потяг.