Євро-PR для Тимошенко

Страх призводить до втрати розуму. Тому і з’являються в Інтернеті ролики нібито з Тимошенко у тюремній камері, яке потім представники пенітенціарної системи називають “справжнім”, навіть не замислюючись над тим, що таке визнання – готовий судовий процес сам по собі...

Чим більше провладна команда намагається обілити себе в очах світової та європейської спільноти, тим меншого позитивного для себе результату її вдається досягти. Здавалося б, дивно з урахуванням фінансових, людських та інтелектуальних ресурсів, кинутих представниками влади на вівтар свого іміджу. Однак, дійсність сучасної Європи така, що за гроші можна купити далеко не все.

За страх потрібно платити. І чим більше платиш, тим більше страху, а відтак – і постійно зростаючі видатки, які при цьому не дають ніякого заспокоєння. Таке собі замкнене коло, в яке, видається, потрапила нинішня владна команда. Страх втрати посади, грошових потоків, страх більш чи менш чесної конкуренції, - чи не в цьому первинні причини ув’язнення опозиційних політиків Юлії Тимошенко та Юрія Луценка? Чи не в цьому ж причини абсолютно безглуздої боротьби з футболками зі “Спасибі жителям Донбасу” та футбольними фанами, презервативами із зображенням Президента, чи студентами, які розклеюють листівки з написом “Широка страна моя родная...”? Потрапивши одного разу до тенет страху, вирватися з них з кожною хвилиною стає дедалі складніше...

Останні події навколо колишнього прем’єр-міністра в черговий раз сколихнули Європу. Побиття Юлії Тимошенко в Качанівській колонії стало темою номер один протягом останніх трьох днів. Про це пишуть на перших сторінках газет, з цього починаються випуски новин на радіо та телебаченні. Якщо раніше у відповідь на фразу “Я з України”, найчастіше згадували Чорнобиль, або Шевченка (не того, що поет, а футболіста), то зараз навіть в далеких селах у гірському німецькому Шварцвальді, коли дізнаються, що ти з України, в першу чергу кажуть: “А-а-а, у вас зараз проблеми з Юлею.... колишнім прем’єром.... Тимошенко”. Що ж, владі таки вдалося змусити європейців “увімкнути Україну”, щоправда навряд чи вони розрахували, що побачене у яскравому світлі викликатиме скоріше шок та стурбованість, ніж бажання приїхати та привезти грошей для вже відкритих для цього кишень.

Страх призводить до втрати розуму. Тому і з’являються в Інтернеті ролики нібито з Тимошенко у тюремній камері, яке потім представники пенітенціарної системи називають “справжнім”, навіть не замислюючись над тим, що таке визнання – готовий судовий процес сам по собі. Тому і розповідають емісари Януковича про кримінальний характер переслідування Тимошенко, не розуміючи, що навіть сам судовий процес, нечесний і непрофесійний вже давно викрив реальні наміри влади. Тому і відбуваються вибухи у Дніпропетровську, у намаганні хоч якось відволікти увагу від подій в Качанівській колонії...

Для боротьби з власним страхом режим не шкодує грошей. Інакше як пояснити усі чисельні кортежі, придбання вертольотів, семиметрові паркани в заміських резиденціях, гонорари “тушкам” та готовим до співпраці політологам і журналістам? Для цього ж в Європі винаймаються найдорожчі PR-агентства , такі, як Burson-Marsteller, які мають покращувати імідж режиму. При цьому у партії влади навіть не виникає сумнівів, що за свої гроші можна розміщувати розповіді заступника Генерального прокурора України Рената Кузьміна в європейських виданнях, фактично визнаючи себе власниками правоохоронних органів, мета яких в цивілізованому світі – бути неупередженими і доводити провину в суді, але ж ніяк не на сторінках газет. Від власного страху режим навіть не помічає, як сам себе видає на кожному кроці. І ці свідчення вже внесені до протоколу постійно діючого суду громадськості.

Сергій Воропаєв.

УНІАН в Google News