Зомбі-тур по Лос-Анджелесу з сарказмом і проблемами. Попередній огляд Dead Island 2

Dead Island 2 була одним з найвідоміших довгобудів. Дев'ять років розробки, постійні переноси і ось — воскресіння з мертвих. Якою гра постане перед публікою, УНІАН намагався зрозуміти завдяки прев'ю-версії. Ми поділилися враженнями після шести годин геймплея в свіжому матеріалі.

У Dead Island 2 можна пересувати навколишні предмети! Ні, я серйозно. Ми з другом проходили першу частину серії десь у 2019 році. І ось під час однієї з ігрових сесій наш дует їхав на машині пляжем. Аж раптом автомобіль різко зупинився і відмовився рухатися в будь-яку сторону. Товариш вийшов подивитися, що сталося і через мить заявив: "Застрягли на кошику для пікніка". Автомобіль днищем сів на нього і більше нікуди не зрушився. А через пару годин ми вдарилися в гілки куща, які теж виявилися непорушною перешкодою.

Ситуація начебто дріб'язкова і смішна (і дратівлива), але вона добре ілюструє, наскільки сильно застаріла перша Dead Island. Схожі недоліки спостерігаються у всіх аспектах гри — від сюжету до бойової системи і дизайну відкритого світу. Тому перед сиквелом стояло важливе завдання: переосмислити стару формулу відповідно до нових технічних можливостей і вимог аудиторії.

Ось тільки Dead Island 2 пройшла справжнє виробниче пекло. Dambuster Studios стала четвертою командою, яка працювала над грою. А з моменту початкового анонсу проєкту пройшло вже майже дев'ять років. І коли розробники нарешті представили сиквел, який точно надійде в продаж, особливого ажіотажу не було. Частина користувачів вже забули про серію, а інші побачили типовий зомбі-бойовик від першої особи. Але, можливо, Dambuster все ж вдасться гідно воскресити франшизу? Відповідь на це комплексне питання і спробував дати УНІАН в попередньому огляді Dead Island 2. Ми провели в грі близько п'яти годин і поспішаємо поділитися враженнями.

Краще б було мало

Сюжет в сиквелі стрибає з місця навіть не в кар'єр, а в прірву. Перший ролик показує, як шістка головних героїв за допомогою різних хитрощів пробирається на борт елітного літака. Він повинен був вивезти вцілілих з Лос-Анджелеса, де почався зомбі-апокаліпсис. Ось тільки в салоні виявився інфікований, який заразив частину пасажирів і призвів до авіакатастрофи.

Після падіння з'являється можливість вибрати персонажа. Майже всі вони, як на показ, круті, пафосні і трендові. Винятком став злегка боягузливий білий хлопець Райан. А дівчата Емі, Карла і Дені взагалі створюють враження, немов вони б цей апокаліпсис за дві години розрулили, але просто не хочуть напружуватися. У будь-якому випадку перейнятися симпатією до персонажів після першого ролика не вийде, тому доведеться вибирати на основі зовнішності, побіжно представленого характеру і пасивних показників. Останні задають базову специфіку персонажа в боях.

Коли користувач визначиться з героєм, почнеться невелика прогулянка посеред уламків літака, знайомство з кількома вцілілими пасажирами і перша сутичка з зомбі. Бій закінчується укусом, але у героя виявляється імунітет. Після цього він вирішує, що може допомогти врятувати Лос-Анджелес від натовпів мерців.

У сюжеті Dead Island 2 панує саркастичний і несерйозний настрій. Протагоніст ставиться до всього з гумором і всією своєю поведінкою показує готовність вирішити будь-яку проблему. При цьому гра нерідко насміхається над роллю рятівника, яка дісталася головному герою, причому вельми успішно. Є також непогані підколи сучасних соціальних трендів і звичок людей.

Діалоги написані гідно з урахуванням обраної подачі історії. А персонажі намагаються висловлювати емоції в сюжетних епізодах. Виходить з перемінним успіхом, але сценаристи явно старалися показати поведінку людей в умовах глобальної катастрофи з помітним шаром абсурду. Кілька героїв навіть запам'ятаються висловлюваннями і ситуаціями, в яких вони опинилися.

Ось тільки більше сюжетних плюсів за перші п'ять годин проходження знайти не вдалося. І навіть ці довелося ретельно виокремлювати на тлі проблем. Як відомо, перші епізоди будь-якої гри повинні максимально захоплювати користувача і викликати різке бажання дізнатися, що там буде далі. Так ось Dead Island 2 вирішила перти проти системи.

Гра дає лише функціональні приводи йти до тієї чи іншої точки. Інтрига відсутня взагалі: за п'ять годин сиквелу не вдалося жодного разу мене зачепити. На стіни вішалися не рушниці, а водяні пістолети, про які забуваєш майже моментально. Така слабка мотивація миттєво б'є по враженнях. У розвитку сюжету теж спостерігалися недоліки. Після стрімкого вступу динаміка різко впала, і темп став повільним. Це не поєднується із загальним навіженим і веселим стилем гри.

З драмою в оповіді розробники, немов до кінця не визначилися. Якісь конфлікти між персонажами виникають, але вони не працюють через загальний жартівливий тон. Більшість персонажів відчуваються скоріше карикатурами, ніж повноцінними особистостями, тому співпереживати їм складно. Сценаристи це розуміли і знижували будь-який градус серйозності жартами. Але навіщо тоді взагалі було додавати паростки драми, незрозуміло.

Історії явно не вистачає якогось потужного тригера, який би зачепив користувачів. Жарти та веселий тон можуть підбадьорити, але не додають інтересу. Та й поруч з хорошими подколами йде сучасний гумор на трійку з мінусом. І добре, якби сюжет був фоном. Однак в Dead Island 2 вистачає спілкування з персонажами, діалогів і заставок на рушії.

Розробники приділили оповіді добротну частину уваги при створенні сиквела. А ось користувачі навряд чи захочуть це зробити при проходженні. Тим більше що по сусідству стоїть далеко не геніальна Dying Light 2, але з яскравими персонажами, моральними виборами і безліччю різноманітних дрібних історій. Так, Dead Island 2 веселіша і божевільніша, проте за першими враженнями здалося, що у сюжету дуже низькі шанси захопити хоч когось.

Древність в поганому сенсі

Після не самих утішних слів у бік сюжету Dead Island 2 хотілося б переключитися на щось хороше, але поки рано. Потрібно розібратися в старих милицях і пережитках першої частини, які стирчать з сиквела. Першим в цій низці крокує дизайн місій. Ось спробуйте зараз уявити собі стандартне для зомбі-бойовика завдання.

Напевно вийшла якась така схема: дійти до точки, перебити ворогів, прослухати діалог, знайти потрібний предмет, віднести його в конкретне місце, побитися з новими противниками. Якщо так, то вітаю — ви знаєте все про квести в першій чверті Dead Island 2. Різниця тільки в чергуванні вищезгаданих доручень в рамках місії. За перші 5-6 годин був тільки один більш-менш цікавий квест зі знищенням хвиль зомбі певними способами. Звучить не дуже захоплююче, але за це хоч можна зачепитися на загальному прісному тлі.

Далі в якості пережитку минулого слідує концепція світу. Оточення в Dead Island 2 багате на дрібні деталі. Місцями навіть присутні спроби розповісти невеликі історії через оточення. Наприклад, поруч з блокпостом є сліди, які показують, як в це місце дісталося зараження. Однак повністю відкритого світу в сиквелі немає. Локації з'єднані завантажувальними екранами і створюють відчуття обмеженості. Через безліч будівель і відносно тісних вуличок здається, що простору для досліджень мало.

Але найгірше, що бажання вивчати оточення відсутнє. Світ відчувається порожнім і штучним. Це частково виправдано антуражем зомбі-апокаліпсису, але саме "частково". Гра ніяк не викликає бажання взяти і відправитися бродити околицями. Навіть якщо змусити себе затіяти такий рейд, то результатом буде лише купка припасів.

У кращому випадку користувач знайде креслення для поліпшення зброї або карту навички. Зазвичай таке добро заховано за закритими дверима, які відкриваються при наявності запобіжника. Саме ці приміщення відзначені на карті знаками питання. Принаймні, мені траплялися тільки вони. Ні випадкових зустрічей, ні якихось унікальних місць, ні раптових дрібних квестів в світі Dead Island 2 виявити не вдалося. Додаткові місії є, але вони розташовані на маршрутах між основними завданнями і дуже явно привертають увагу гравця. Пропустити їх буде складно при всьому бажанні.

А завершує тираду поліпшення зброї, яке майже без змін взято з першої частини серії. Схему лише трішки підкоригували: замість прямого підвищення параметрів реалізували слоти під вміння. Останні підвищують одні характеристики за рахунок інших. Вони йдуть в комплекті зі зброєю якості вище незвичайної і створюються на верстатах. Тут же гравець лагодить свій арсенал і майструє модифікації, які взагалі ніяк не змінилися.

Моди все ще дають певний додатковий ефект. Зазвичай це пошкодження вогнем, ураження кислотою, оглушення електричним розрядом тощо. І не зрозумійте мене неправильно: такий варіант прокачування працює, проте відчувається він примітивним. Розробники цілком могли реалізувати поліпшення зброї з розподілом на кілька компонентів, зміною властивостей і анімацій. Так, це набагато складніше і дорожче, але через 12 років після першої Dead Island хотілося побачити відчутний прогрес, а не малопомітний ефект від умінь.

Жонглювання можливостями

Менеджери Dambuster напевно вже гикають від моїх невтішних міркувань, тому пора якось підсолодити гіркоту. На щастя, приводи для цього знайшлися, і один з них — прокачування персонажа. Як вже говорилося вище, у кожного головного героя є набір базових показників: здоров'я, шкода, швидкість тощо. У всіх одна характеристика підвищена, інша — знижена, а решта знаходяться на середньому рівні. Але це лише базова спрямованість, адже прокачування дозволяє виліпити героя з будь-яким стилем бою.

При проходженні у героя відкриваються слоти під картки навичок. Вони видаються як за сюжетом, так і заховані у відкритому світі. Всього є п'ятнадцять комірок, розділених на чотири категорії – атакуючі, захисні, особливі і здібності. Останні збільшують різноманітність бойових умінь головного героя. Сюди відносяться поштовх з двох ніг в стрибку або удар об землю для виклику хвилі в невеликому радіусі.

Решта дають пасивні надбавки до різних характеристик. Зазвичай бонус з'являється при певних діях: вчасно ухилився — відновив здоров'я, завдав швидку серію атак — підвищив шкоду. Але головне, що навички можна змінювати в будь-який момент, навіть в запалі битви. Це дозволяє швидко адаптуватися під умови битви і дає можливість активно експериментувати. Гравцеві нічого не завадить мати умовні колоди навичок під різні бойові стилі.

Правда, тут потрібна важлива ремарка. До кінця перевірити різноманітність навичок за обмежений час прев'ю-версії мені не вдалося. Однак передумови, що система працює добре, однозначно є. Нерідко я робив перестановки в прокачуванні і пробував кожну зі знайдених карт. Ступінь свободи і варіативність порадували, але глибину вдасться визначити вже у фінальній версії.

Битви з кривавим присмаком

Проблемну гру часто може "витягнути" який-небудь окремий, добре реалізований елемент. Я знаю людей, яким подобалося просто літати в Anthem або проходити сюжетну кампанію в Marvel's Avengers. У Dead Island 2 цим аспектом здатна стати бойова система. Правда, тут теж є нюанси.

Гра пропонує десятки варіантів зброї. Мечі, тесаки, сокири, вила, пилки, катани, гайкові ключі і навіть дорожні знаки на палиці — все це і багато іншого входить в список. Експериментувати із засобами для знищення мерців приємно. Вони відрізняються не тільки шкодою, яка багато в чому залежить від якості зброї, але і дальністю ураження разом зі швидкістю замаху.

Якщо за допомогою мачете можна швидко рубати зомбі на шматки, то при використанні клеймора кожен удар відчувається, як солідне зусилля для головного героя. І це добре, адже помітна різниця на підсвідомому рівні. А ще користувачі будуть завжди смакувати своїми ударами, адже в Dead Island 2 присутня феноменальна система розчленування. Вона дозволяє дуже детально вивчити всі нутрощі зомбі в розібраному вигляді.

Будь-який удар в тій чи іншій мірі завдає пошкодження. Винятком стають тільки атаки тупою зброєю — всякими битами і ключками для гольфу. А ось ріжучо-колючими засобами можна здирати шматки шкіри, відрубувати кінцівки і голови, пробивати череп тощо. У процесі, звісно, на всі боки рясно ллється кров, що тільки додає приємних вражень. Завдяки розчленуванню бойова система відчувається тактильною, соковитою і брутальною.

В плані різноманітності ворогів в Dead Island 2 теж не повинно бути браку. За перші години я зустрів не дуже багато супротивників — джаггернаутів, бігунів, зомбі в бронежилеті і гренадерів. Останні обвішані гранатами і вибухають, якщо зірвати чеку в атаці. Проблемними здалися тільки здоровані, які вбирають занадто багато шкоди і псують динаміку. Однак у фінальній версії точно буде більше супротивників, що підтвердила внутрішня енциклопедія.

І якщо вже я почав хвалити бойову систему, то відзначу взаємодії з оточенням. У Dead Island 2 додані найпростіші фізичні процеси: вода проводить електрику, іскри підпалюють полум'я, а кислота роз'їдає шкіру. На локаціях зазвичай розкидані різні засоби, які дозволяють використовувати ці взаємодії. Наприклад, можна побачити басейн, куди йдуть електричні дроти. При включенні генератора неподалік всі зомбі "підсмажаться". Або ось ще варіант: заманити зомбі в калюжу з бензину і підпалити.

Якщо після цього опису бойової системи вам захотілося пограти в Dead Island 2, то не дивуйтеся. Битви дійсно можуть викликати бажання відправитися у віртуальний Лос-Анджелес, охоплений зомбі. Ось тільки всередині красивої обгортки криється цукерка з кислуватим присмаком. На рівні відчуттів і видовищності бої в сиквелі шикарні, проте в частині глибини і різноманітності в прев'ю-версії спостерігалися деякі проблеми і побоювання.

Варіанти дій в боях сильно обмежені. Можна зробити легкий і важкий удари, кидок зброєю і стусан, який майже не приносить користі. Є також всякі метальні сюрикени і приманки. Тобто на базовому рівні знову проглядається старий кістяк першої частини, як і в багатьох інших елементах. Частково тут виручають здібності, але їх різноманітність ще належить оцінити у фінальній версії.

Додавати варіативності покликані взаємодії з оточенням. І частково вони це роблять, але на досить примітивному рівні. Зазвичай потрібно всього лише вставити акумулятор в генератор або кинути зброю в газовий балон. А якщо прагнете до чогось більшого, то будьте ласкаві придумати, як себе розважити. Що? Ви хочете зрежисованих умов бою, де гравець буде інтуїтивно взаємодіяти з оточенням на глибокому рівні? Тоді пройдіть в якусь RPG від Larian.

А якщо серйозно, то за п'ять годин був один бій з хорошою постановкою і незвичайними навколишніми умовами. Але в інший час сутички зводяться до чергування легкого і важкого ударів в поєднанні з ривками. Ухилятися доведеться часто, адже зомбі б'ють, згідно з внутрішніми таймингами і без пріоритету ударів. Вони продовжують нападати навіть при втраті кінцівок, наприклад, повзуть до головного героя, що в цілому добре.

Підсумовуючи, бойову систему можна назвати барвистою і брутальною. Але вона страждає від нестачі різноманітності і постановки. А наявну варіативність гра не змушує застосовувати — можна цілком обійтися комбінацією удар-ривок. При цьому битв хочеться дати шанс з урахуванням появи нових здібностей і ворогів під час проходження. Можливо, в подальшому бої стануть глибше і порадують більш витонченими аренами. Однак недоліки, помічені за перші години, варто тримати в розумі.

Висновок

Загалом, перша чверть Dead Island 2 викликає змішані почуття. З одного боку — це міцний кооперативний бойовик для вечірнього розслаблення в компанії друзів. Є хороша бойова система з потенціалом розкриття при подальшому проходженні. Те ж саме стосується і прокачування, а також грайливої атмосфери сонячного Лос-Анджелеса, де багатіїв раптом спіткав зомбі-апокаліпсис.

Але з іншого, Dead Island 2 виглядає явно застарілою. У екшені не вистачає свіжий ідей, і він виглядає просто акуратним розвитком першої частини з декількома нововведеннями. Через 12 років цього недостатньо, щоб претендувати на вагому похвалу. Концепцію потрібно було перекроїти, а її лише косметично підправили. І такий підхід Dambuster засмучує. Dead Island 2 можна акуратно спробувати, але тільки з заниженими очікуваннями і розумінням, що ніякої революції за період тривалої розробки не відбулося.

Назар Степорук

УНІАН в Google News