Звідки узялася ВІЛ-інфекція?

Впливовий, але виверткий дослідник СНІДу Роберт Галло запропонував в кінці 1980-х роках теорію зелених африканських мавп.

Питання про те, звідки взявся ВІЛ, є темою для масових пересудів, а також приводом для народження різних міфів і теорій змов. У цій статті в ситуації намагається розібратися Деві Сальер, ВІЛ-позитивний журналіст і активіст із США, який веде семінари з безпечного сексу для чоловіків і жінок, і проводить семінари для людей з ВІЛ вже більше 10 років.

Після теорії про те, що ймовірно Богові набридли звичайні повені, землетруси і засухи, і Він створив ВІЛ, щоб якось різноманітити кару людську, з’явилися інші цікаві теорії про походження вірусу, що викликає СНІД. Зокрема уваги заслуговує міф про “нульового пацієнта”. На початку епідемії учені із США висунули теорію, що гей-стюард з Канади подорожував по всьому світу, і таким чином “розніс” ВІЛ. Бідний хлопець дійсно існував, але тільки ВІЛ привезти в США ніяк не міг, його перетворили  в “червону смерть” тільки завдяки поганій журналістиці.

Впливовий, але виверткий дослідник СНІДу Роберт Галло запропонував в кінці 1980-х роках теорію зелених африканських мавп. Він стверджував, що мавпи були носіями ВІЛ, і що він свого часу подолав міжвидовий бар’єр і передався людям. Ну, це не вірусологи, а дилетанти придумували історії поцікавіше, ніж про якихось там мавп. Історії до цих пір доступні через мережу Інтернет. Чи з’явився ВІЛ випадково... або хтось створив його навмисно? Деякі люди щиро упевнені, що вірус став результатом біологічних експериментів, був створений дослідниками раку для лікування онкології, і випадково “втік” з лабораторії. Інші ж всі списали на секретні лабораторії ЦРУ, вважаючи це таємною біологічною зброєю часів холодної війни.

Одна терапія змови пов’язує походження з ВІЛ з 1970-ми, коли уряд проводив експерименти по вакцинації проти гепатиту В серед тисяч гомосексуальних чоловіків в Нью-Йорку, Лос-Анджелесі і Сан-Франциско, в тих же містах, де згодом зареєструють перші випадки СНІДу. Інша теорія змови стверджує, що ВІЛ розповсюдився через щеплення від поліомієліту в кінці 1950-х років. Оскільки і гепатит В і вакцина проти поліомієліту виходить з клітин тканин шимпанзе, тому очевидно, що люди почувши слово “шимпанзе” відразу подумали, що ВІЛ стрибнув від мавпи в людську вакцину. Деякі з цих теорій існують до цих пір, хоча їх вже давно дискредитували.

Зараз все наукове співтовариство сходиться на думці, що ВІЛ - це нащадок вірусу імунодефіциту мавпи (ВІМ), тому що ВІМ украй схожий з ВІЛ-1 і ВІЛ-2 - людські віруси імунодефіциту. Теорія Роберта Галло стверджує, що ВІЛ подолав видовий бар’єр від зеленої мавпи до людини. Теорія сподобалася всім, хто любив науку, а не красиві теорії змов. Проблема в тому, що до недавнього часу не було альтернатив теорії Галло, але більшість зійшлися на думці, що ця якась зелена мавпа покусала когось за дупу, і так все і почалося.

Нарешті, в 1999 році, наука знову завдала удару по теоріях змов. Дослідницька команда на чолі з Полом Шарпом з Університету Ноттінгема і Беатрис Хан з Університету Алабами протягом десяти років змогли зробити вирішальне відкриття. Вони знайшли ВІМ, який був майже точною копією ВІЛ-1, при цьому він був знайдений в тканинах групи шимпанзе із західно-центральної Африки. Носійка цього “брата ВІЛ”, мавпа Марілін, померла в центрі приматів в США в 1984 році. Марілін довела, що саме шимпанзе були джерелом ВІЛ-1 і що вірус свого часу якимсь чином передався від шимпанзе людині.

Подальші дослідження припустили, що дикі шимпанзе були інфіковані двома різними видами ВІМ, які якимсь чином об’єдналися в третій вірус, який виявився здібним до передачі людині і розвитку у людей Су. Є два різні віруси ВІМ, якими були інфіковані вже треті африканські мавпи - мангабіти. Так от мутація, очевидно відбулася, коли шимпанзе заразилися новим штамом ВІМ, вбиваючи і поїдаючи мангобітів. (І ні, мангобіти не втекли з секретної лабораторії американців, вони завжди там жили!)

Раніше цього року, університет Алабами і Беатрис Хан разом з колегами зробили чорну і дуже неприємну справу. Вони зібрали і протестували 1 300 зразків фекалій диких мавп в Африці, в лісах Камеруну. Хан і її колеги змогли знайти антитіла до ВІМ в цих фекаліях, такий же, який вони знайшли в раніше спійманих шимпанзе. Тобто факт встановлений. ВІЛ - це родич і нащадок вірусів, які називаються ВІМ, деякі з яких передаються від одного виду мавп іншому (тобто і людині теж). Людині ж вірус, передався від нашого людиноподібного родича - шимпанзе.

Як саме вірус опинився серед людей - тут поки поле відкрите для гіпотез. Найпростіша - люди різалися, обробляючи туші мавп, а потім вірус передавався іншим людям. Шимпанзе і інші крупні мавпи - це предмет полювання, їх використовують для їжі і для приготування народних ліків. Оброблення їх туш пов’язане з травматизмом і контактом з кров’ю, так що виглядає теорія дуже правдоподібно з наукової точки зору. (Звичайно, любителі теорій змов могли б сказати, що це якийсь хворий на голову антрополог займався сексом з шимпанзе, а потім розповсюдив ВІЛ серед своїх нічого непідозрюючих партнерів по всьому світу).

“У нас вже 25 років епідемії”, - говорить Беатріс Хан в своєму інтерв’ю Associated Press. - “У нас немає засобу зцілення. У нас немає вакцини. Але ми знаємо, звідки прийшла ця проблема. Принаймні, тут ми можемо поставити галочку”. На жаль, ці новини не одержали належного освітлення в ЗМІ. Реакція була, щонайменше, спокійною.

(За матеріалами зарубіжної преси)

УНІАН в Google News