Головний санлікар України Ігор Кузін: Зараз небезпечно хворіти на захворювання, які потребують госпіталізації

Заступник міністра охорони здоров’я та головний санітарний лікар України Ігор Кузін в інтерв’ю УНІАН розповів, як війна й періодичні знеструмлення впливають на здоров'я українців, які хвороби зараз є найбільш небезпечними, з якими інфекціями найчастіше потрапляють до лікарень, та як захистити себе в цих умовах.

Пане Ігорю, чи відстежуєте ви специфічний вплив війни й знеструмлень на здоров'я українців? Через які хвороби люди потрапляють зараз у лікарні найчастіше?

Відмінності є — зараз ми фіксуємо зростання захворюваності на грип та ГРВІ. На перший погляд, це не є чимось нетиповим під час осінньо-зимового періоду. Проте такого ми не спостерігали торік через те, що в країні були застосовані жорсткі карантинні обмеження.

Зараз карантинні обмеження призупинені, тому ми одночасно фіксуємо масовану циркуляцію як вірусу грипу, так і інших ГРВІ. Паралельно ми продовжуємо фіксувати достатньо високі рівні захворюваності на COVID-19. Рівень госпіталізацій людей із цими захворюваннями зараз досить високий. Щодо інших інфекційних хвороб, то поки немає суттєвих змін у показниках.

Якщо говорити про відсутність світла, то основна проблема, з якою можуть стикатися українці — це переохолодження та харчові отруєння. Тривалі відключення можуть призводити до порушення температурних умов зберігання продуктів. Тому можуть зростати харчові отруєння. Втім, поки ми не бачимо такої тенденції.

Щодо харчових інфекцій, у нас є лише незначне зростання на рівні 8-9%, яке поки що не призводить до збільшення госпіталізацій. Проте це не означає, що можна нехтувати цією проблемою, — жити під час щоденних знеструмлень важко, а якщо людина хворіє, то дискомфорт збільшується у кілька разів.

Чи можна виділити серед цих хвороб ті, на які зараз захворіти найбільш небезпечно, з огляду на знеструмлення?

Зараз насамперед небезпечно хворіти на ті захворювання, які потребують госпіталізації. Основними інфекційними хворобами, які призводять до госпіталізації, на сьогодні залишаються дві — грип та COVID-19.

Поясню, у чому полягає небезпека госпіталізації: медична система зараз перебуває в умовах максимального тиску — з одного боку, через війну (частина медзакладів була зруйнована, частину перепрофілювали під військові потреби), з іншого — через знеструмлення.

Попри те, що нам вдалося планово організувати резервну систему живлення лікарень ще за часів ковідного карантину, у разі масових госпіталізацій є ризик, що лікарні не зможуть забезпечувати належний рівень догляду за всіма хворими. Що це означає? Ми всі спостерігали під час пандемії COVID-19, як у деяких країнах медзаклади були просто неспроможні надати допомогу всім й траплялися випадки вибіркового лікування хворих.

Саме тому завдання кожного українця зараз – зробити все, щоб не хворіти та не потрапити у лікарню.

Хворіти під час знеструмлень небезпечно, але як перестрахувати себе від цих хвороб? Що саме є найдієвішим серед методів захисту від інфекційних хвороб?

Найперше — це вакцинація, вона відіграє ключову роль і в мирний час, і у воєнний. І тут є декілька особливостей: перше — велика частка населення країни зараз не має повноцінного захисту від COVID-19. Люди отримали лише або базовий курс щеплення, або один бустер, і їм треба зробити другий бустер, щоб отримати кращий захист.

Тому перше — це дійсно питання COVID-19: він нікуди не зник, а омікрон в певному відсотку випадків протікає у важкій формі, особливо небезпечним він є для людей із супутніми неінфекційними захворюваннями.

Друга рекомендація стосується саме грипу. Чому це актуально? Бо нинішній епідемічний сезон не відрізняється від тих, які були в нас в доковідну епоху. Це ті самі штами вірусу грипу, які циркулювали раніше. Але є важливий нюанс — впродовж 2020-2021 років через карантинні обмеження українці стикалися з грипом та ГРВІ набагато рідше. Тому, коли зараз людина хворіє на грип, то організм сприймає збудник як нову інфекцію. Саме тому зараз грип у багатьох випадках протікає важче та з ускладненнями. Тому вакцинація проти грипу зараз також має бути ключовою.

У регіонах є певна кількість вакцин, яку ми отримали як гуманітарну допомогу. Групи ризику – громадяни, які мають супутні неінфекційні захворювання, літні люди, вагітні, медичні працівники, працівники об'єктів критичної інфраструктури. Їм обов’язково потрібно вакцинуватися. Для них щеплення від грипу є безкоштовними.

Які додаткові заходи захисту від інфекцій ви можете порекомендувати, окрім вакцинації?

Можу порадити використовувати загальні правила, які застосовувалися під час коронавірусної пандемії: мити руки, уникати великих скупчень людей, кашляти й чхати у носовичок, серветку чи згин ліктя, дотримуватися фізичної дистанції та використовувати захисну маску, якщо людина почувається нездоровою, але їй необхідно бути у місцях скупчення, наприклад, у бомбосховищі.

Ці базові рекомендації будуть однаково ефективні як проти коронавірусу, так і проти грипу та ГРВІ. Що стосується харчів, ми розуміємо, що через відключення світла продукти можуть псуватися. Тому бажано не готувати їжу на тривалий час, не споживати їжу з холодильника, який довго не працював. Якщо електропостачання немає довго, краще вживати продукти, які не потребують зберігання в холодильнику, та страви швидкого приготування.

Як українці зараз вакцинуються? Як можна охарактеризувати перебіг вакцинальної кампанії проти COVID-19, грипу?

Вакцинація проти COVID-19 продовжується, але за статистикою, на жаль, бачимо поступове зменшення кількості щеплень. Втім, таке зменшення наприкінці року та початку нового пов'язане з тим, що люди відзначають новорічні свята, дехто відвідує свою родину на західній Україні, дехто виїжджає за межі України. Тобто вакцинальна кампанія в грудні та січні завжди має мінімальні показники. У грудні ми зробили 132 тис. щеплень проти 323 тис. у листопаді.

Однак вакцинація відбувається в усіх регіонах країни. Там, де дозволяє безпекова ситуація, працює вся наявна інфраструктура. В усіх областях країни працюють як центри вакцинації населення, так і пункти щеплення, також було запущено мобільні бригади.

Зараз працює 400 мобільних бригад, найбільша кількість — в Дніпропетровській, Одеській, Полтавській областях. Центрів вакцинації, на жаль, менше, більша частина поки закрита через енергетичні проблеми, але працює близько 100 центрів. Миколаївська, Київська, Дніпропетровська області є лідерами за кількістю робочих центрів вакцинації населення.

Найбільша й найбільш спроможна мережа – це саме пункти щеплень, тому що вони відкриваються в закладах охорони здоров'я, які є об'єктами критичної інфраструктури, а тому мають безперебійне живлення. Усього їх в країні 2600. Тобто така інфраструктура є збереженою, і вакцин в областях зараз достатньо. Є вакцини Comirnaty, CoronaVac, Jcovden (Janssen) — усі ці вакцини однаково ефективні проти коронавірусної інфекції.

Розпочалась вакцинація проти грипу, і приємно відзначити, що на зараз вже було щеплено більше ніж 110 тис. людей: це медичні працівники, вихованці дитячих будинків, мешканці будинків-інтернатів, а також особи з груп ризику, як-от вагітні, люди після трансплантації, люди з онкологічними захворюваннями. Безкоштовна вакцина для груп ризику ще є, тому саме час вакцинуватися тим, хто ще не зробив цього.

Вакцинація проти інших інфекційних хвороб продовжується, повністю вона не зупинялася в жодній області. Навіть після деокупації спочатку максимально швидко запускається механізм вакцинації за допомогою мобільних бригад, а після цього одразу йде відкриття стаціонарних пунктів щеплення, щоб не зупиняти вакцинальну кампанію.

На жаль, у нас все одно є відставання від календаря щеплень на рівні 20-25%. Це обумовлено активними бойовими діями, переїздами людей, порушенням логістичних ланцюжків, коли в багатьох областях країни вакцинація була призупинена.

Як бути впевненим, що попри відключення світла вакцини зберігаються із дотриманням температурного режиму?

Всі вакцини, які потребують особливого температурного режиму, ввозяться або виробляються в Україні за умов дотримання системи "холодового ланцюга". На всіх етапах "холодового ланцюга" відстежується статус температурного режиму. Якщо на будь-якому етапі ми бачимо порушення умов зберігання, вакцина не буде використовуватись для щеплення та утилізується.

Система "холодового ланцюга" забезпечує оптимальний температурний режим вакцин на всіх етапах зберігання й транспортування: від виробників вакцин до кабінетів щеплень. До речі, ця система в Україні завжди працювала стабільно, але обладнання було морально застарілим. Тому вже декілька років проходить оновлення холодового обладнання для транспортування й тимчасового зберігання вакцин. Вже 80% всього холодильного обладнання оновлено на всіх рівнях системи охорони здоровʼя — починаючи від медичних закладів, які надають первинну медичну допомогу, і закінчуючи національним рівнем. Те, що залишилося оновити, має бути завезено в Україну та встановлено на початку поточного року.

Ще до війни медики прогнозували, що у 2022-2023 буде повторний спалах кору. Чи треба українцям, окрім усіх наявних проблем, готуватися ще й до цього?

Кір має певну періодичність, і спалахи зазвичай мають хвилеподібний характер, інтервал між якими складає приблизно від 5 до 6 років. Останній спалах кору в Україні був зареєстрований впродовж трьох років - 2017, 2018, 2019. Тому 2022 рік, за усіма прогнозами, був роком підвищеного ризику виникнення спалаху кору. Та у 2022 році ми його не спостерігали. Основна причина — діти не ходили в школу фізично. Школи спочатку були зачинені через карантинні обмеження, потім через безпекові питання. Тому онлайн-освіта в школах врятувала нас від спалаху кору.

Ми реєструємо випадки, але вони спорадичні, точкові, виникають у різних областях і дуже швидко локалізуються. Всього з початку 2022 року було зареєстровано 13 випадків кору. Та щоби запобігти потенційному спалаху в цьому році, вже зараз розроблено план реагування, і, починаючи з 2023 року, ми запускаємо кампанію з вакцинації дітей проти кору. З тими, хто не отримав вакцину проти кору, будуть активно працювати співробітники центрів контролю профілактики хвороб, закладів освіти, щоб вони могли наздогнати пропущені щеплення. Так ми будемо намагатися мінімізувати прошарок дітей, які не отримали захист від кору.

Сподіваюся, що зможемо зробити це швидко, щоби спалах кору не виник у країні. Кожен випадок кору, який реєструватиметься, буде не лише повноцінно й повно розслідуватися, але щодо кожного випадку застосовуватимуться максимально можливі протиепідемічні заходи, щоб не допустити поширення. Тобто система громадського здоров'я, система контролю та профілактики хвороб перейде в режим посиленої готовності саме щодо кору і буде тримати цей темп впродовж усього 2023 року.

Чи побільшало в Україні під час війни випадків інфікування правцем через травмування, поранення цивільних громадян та військових?

Правець – це смертельно небезпечне захворювання. В умовах будь-яких надзвичайних ситуацій ризик заразитися ним різко зростає, тому що правцем можна інфікуватися, якщо є необроблені, забруднені рани. В умовах війни, бомбардувань, руйнування інфраструктури такі рани трапляються все частіше.

Але проти правця є як рутинна вакцинація, що має повторюватися кожні 10 років, так і засоби екстреної профілактики. Якщо людина вчасно ревакцинувалася проти правця або зробила екстрене щеплення після поранення, то ризик інфікування мінімальний. Зазвичай лікарі, які надають медичну допомогу, одразу роблять екстрене щеплення. Тому в статистиці ми бачимо лише невелике зростання – в абсолютних числах це на 5 випадків більше, ніж було у 2021 році. Ці випадки, найімовірніше, пов'язані з тим, що людина була або невакцинована, або на пізніх етапах зверталася до закладів охорони здоров'я.

Через це універсальною рекомендацією для кожної дорослої людини має бути обов'язкова вакцинація кожні 10 років комплексною вакциною, яка дозволяє запобігти дифтерії та правцю. Ця вакцина є безкоштовною і наявна в достатній кількості, її можна отримати в будь-якому закладі охорони здоров'я. Пам'ятайте, що ревакцинація врятує життя й унеможливить розвиток правця, якщо буде якесь інфіковане поранення.

Пане Ігорю, на вашу думку, яких змін зазнає медична система України за підсумками війни?

Війна ще не закінчилась, тому про підсумки говорити зарано. Головний висновок, який ми вже можемо зробити — система охорони здоровʼя України стабільно функціонує, попри всі наслідки війни. Кожен із нас постійно працює над тим, аби не тільки підтримувати роботу сфери охорони здоровʼя на належному рівні, а й підвищувати її якість та ефективність.

Ірина Синельник

УНІАН в Google News