Мозок допомагає людям орієнтуватися в просторі, але схожим чином працює і навігаційна система для організації думок і знань. Професор Крістіан Деллер з Інституту мозку та когнітивних наук імені Макса Планка в Лейпцигу провів експерименти, де мозок учасників сканували у процесі вирішування завдань у віртуальному середовищі, подібних до комп'ютерної гри. Наприклад, їм доводиться керувати таксі у віртуальному місті та перевозити пасажирів з однієї точки в іншу, пише Euronews.
Дослідники вимірювали активність мозку, коли учасники експерименту пересувалися віртуальним містом, щоб зрозуміти, як кодується інформація та приймаються рішення. Дослідження показали, що ті ж механізми мозку, що використовуються для просторової орієнтації, також задіяні в організації пам'яті та знань. Доллер пояснив, що люди часто використовують просторові стратегії для організації інформації, навіть у повсякденному житті. Наприклад, документи чи нотатки розташовуються у віртуальному просторі, щоб відобразити зв'язки між ідеями чи концепціями.
Видання зазначило, що ідея нагадує систему соціолога Нікласа Лумана, який індексував тисячі своїх нотаток, створивши структуровану систему записів, вважаючи, що саме так діє принцип роботи людського мозку. За словами Деллера, навігаційна система мозку активна щоразу, коли люди використовують простір для впорядкування інформації або запам'ятовування даних.
Одне з найважливіших відкриттів Доллера було зроблено у 2010 році, коли він та його колеги виявили сигнали мозку, пов'язані з так званими "клітинами сітки" – нейронними клітинами, що беруть участь у просторовій орієнтації. Ці клітини раніше спостерігалися у гризунів, але дослідження, опубліковане в журналі Nature, показало, що люди використовують подібний механізм для представлення положення та орієнтації в навколишньому середовищі.
Експерименти продемонстрували, що активність цих клітин можна виявити за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії, коли учасники перебувають у віртуальному середовищі.
Нові напрямки досліджень
Професор Доллер та його команда зараз досліджують, чи відіграє навігаційна система мозку ширшу роль у когнітивних процесах. Аналізуються такі фактори, як прийняття рішень, контроль дій або накопичення нових знань. Важливим напрямком досліджень є аналіз того, як мозок обробляє соціальні взаємодії. У цих експериментах два учасники одночасно вирішують когнітивне завдання, кожен з яких спостерігається в окремому сканері мозку. Синхронізація цих систем сканування та аналіз одночасної активності мозку є серйозною технічною проблемою. Вони можуть дати нове розуміння того, як люди навчаються та співпрацюють.
Премія Лейбніца за дослідження мозку
За внесок у розуміння механізмів роботи мозку Крістіан Деллер був нагороджений премією Готфріда Вільгельма Лейбніца. Це одна з найважливіших наукових нагород у Німеччині. Премія вартістю 2,5 мільйона євро дозволить досліднику розширити існуючі проекти та розробити складніші дослідження.
5 вікових стадій мозку
Нагадаємо, що вчені Кембриджського університету дійшли висновку, що мозок людини проходить через кілька чітко позначених фаз протягом життя, а ключові поворотні моменти відбуваються у віці 9, 32, 66 і 83 роки. При цьому мозок залишається у фазі юності, поки йому не виповниться близько 30 років. Після того наступає фаза дорослості, а потім старіння та пізнього старіння.
