ВООЗ виступила з новими рекомендаціями щодо споживання цукру

ВООЗ проведе громадські консультації щодо норм споживання цукру

Країни отримають рекомендації по обмеженню споживання цукру в цілях зменшення проблем зі здоров'ям населення, таких як ожиріння і зубний карієс.

У відповідності з діючими в даний час рекомендаціями ВООЗ 2002 року, споживання цукру повинно бути на рівні менше 10% від загальної кількості щоденних калорій. У новому проекті рекомендацій споживати цукор на рівні менше 10% від загального числа щодня споживаних калорій, а зниження споживання до рівня менш 5% від загального числа щодня споживаних калорій буде мати додаткові переваги. 5% від загальної кількості споживаних калорій, що еквівалентно приблизно 25 грамам (приблизно 6 чайних ложок) цукру на день для дорослої людини з нормальним індексом маси тіла (ІМТ).

Граничні рівні споживання цукру, пропоновані в проекті керівництва, відносяться до всіх моносахаридів (таким як глюкоза і фруктоза) і дисахаридів (таким як сахароза чи столовий цукор), додаються в харчові продукти виробниками, кухарями або споживачами, а також до цукрів у меді, сиропах, фруктових соках і фруктових концентратах.

Значна частина всіх типів цукрів, що споживаються в даний час, «прихована» у перероблених продуктах, які зазвичай не вважаються солодкими. Наприклад, одна столова ложка кетчупу містить близько 4 м (приблизно одну чайну ложку) цукру. Одна банка солодкої газованої води містить до 40 м (приблизно 10 чайних ложок) цукру.

Цукор - найважливіший легкозасвоюваний простий вуглевод - дисахарид, добова потреба у якому становить 30-50 грамів. Однак його споживання часто значно перевищує фізіологічні потреби людини. Загальносвітова статистика свідчить про те, що середньорічне споживання цукру у розрахунку на 1 людину становить 40-50 кг, тобто 100-150 г на добу, що у 3-4 рази перевищує фізіологічну потребу.

Доведено, що надмірне споживання цукру та інших вуглеводів, які легко засвоюються, є вагомим чинником ризику виникнення та ускладнення перебігу серцево-судинних, ендокринних та багатьох інших захворювань і патологічних станів, зокрема підвищення вмісту холестерину в крові, надмірної маси тіла, цукрового діабету та ін. Тому не дивно, що деякі вчені пропонують навіть взагалі відмовитися від споживання цукру, називаючи його "білою смертю" і розглядаючи як біологічно малоцінний продукт, негативні наслідки впливу якого на організм людини значно перевищують позитивні.

Але слід враховувати, що відмова від цукру та солодких страв не може бути сприйнята значною кількістю людей, які звикли до солодкого присмаку і без нього відчувають певний харчовий дискомфорт.

Альтернативою цукру є речовини природного та штучного походження, що мають солодкий смак, - цукрозамінники та підсолоджувачі. Принциповою їх розбіжністю є наявність енергетичної цінності у перших та її відсутність (або значна обмеженість) у других.

Цукрозамінники. - це речовини природного або штучного походження. На відміну від натуральної сахарози, вони засвоюються в організмі не так швидко, потребуючи менше інсуліну, не створюють перенавантаження для підшлункової залози, у помірних кількостях не призводять до різкого підвищення рівня глюкози у крові, що має велике значення у лікувально-профілактичному харчуванні хворих на цукровий діабет та багатьох інших груп населення.

Відомо кілька десятків речовин, які можуть бути використані як цукрозамінники. Найбільш поширеними з них є фруктоза, ксиліт та сорбіт.

Фруктоза - натуральна солодка речовина, що міститься у фруктах, ягодах, деяких овочах, бджолиному меду. Більш як у півтора разу солодша за цукор. Енергетична цінність 1 г фруктози дорівнює 3,8 ккал. Легко і повністю засвоюється організмом. Важливою властивістю фруктози, зокрема для хворих на цукровий діабет, є те, що, на відміну від глюкози, її засвоєння потребує менше інсуліну і за помірного вживання (добова доза не повинна перебільшувати 45 г, разова - 10-15 г) не викликає значного збільшення рівня глікемії.

Ксиліт - це солодка речовина, яку отримують шляхом переробки рослинної сировини білого кольору, що зовні нагадує цукровий пісок, енергетична цінність - 4 ккал/г. Засвоєння ксиліту також майже не залежить від рівня інсуліну в крові. Ксиліт має жовчогінну та послаблювальну дію. Добова доза ксиліту - до 30-50 г, за надмірної маси тіла - до 15-20 г, разова - до 5-10 г.

Сорбіт має солодкий смак. Енергетична цінність, як і цукру, 4 ккал. Отримують з рослинної сировини в процесі хімічного синтезу аскорбінової кислоти і деяких інших речовин. Всмоктується у кишечнику, у печінці перетворюється на глікоген. Як і ксиліт, має жовчогінну та послаблювальну дію. Добова доза - до 50 г, разова - до 10-15 г. Як і ксиліт, для засвоєння не потребує великої кількості інсуліну.

Споживаючи фруктозу, ксиліт та сорбіт, слід пам'ятати, що вони мають практично таку саму енергетичну цінність, як і цукор. Це треба враховувати під час планування і контролю калорійності добового раціону і окремих прийомів їжі.

УНІАН в Google News