Експерти пояснюють, що причина поширеної байдужості до великих трагедій криється в самій людській природі.
Кількість жертв пандемії коронавірусу наближається до похмурих відміток. Лише в США нарахували близько 200 тисяч загиблих від COVID-19. А у світі цифра наближається до мільйона. Тож новим викликом для людей стане здолати природну схильність стати байдужими.
Про це пише National Geographic. Коли пандемія COVID-19 тільки почалася 9 місяців тому, нинішній підрахунок загиблих був чимось немислимим. При цьому, чиновники у сфері охорони здоров'я різних країн вважають, що реальна кількість жертв хвороби значно вища. Тому що певний відсоток смертей від коронавірусу не був належним чином класифікований.
Читайте такожПандемія COVID-19 прискорюється: ВООЗ виявила рекордну кількість нових випадків коронавірусу за тиждень
"Якщо подумати про це з такої точки зору і припустити, що на борту класичного Being 737 можна розмістити 138 пасажирських місць, то можна сказати, що на території США щодня розбивається 8 літаків. Тільки уявіть собі таке", - сказав дослідник скорботи з Лос-Анджелеса Девід Кесслер.
Видання пише, що така величезна кількість жертв коронавірусу провокує страшні образи в уяві. Але невідомим лишається те, як вона насправді вплине на колективну й особисту психіку людей. Чи стане жахливий підрахунок мертвих пацієнтів ударом, який створить новий рівень тривоги й обурення? Чи призведе до загального оніміння й байдужості?
Читайте такожNature: Вчені знайшли спосіб, як не дозволити COVID-19 блокувати атаку імунітету
"Ціла країна в депресії. Якщо ви вже пережили стрес, то 200 тисяч жертв стають просто одним з пунктів", - сказала когнітивний психолог з Прінстонського університету Елке Вебер.
Однак, експерти кажуть, що існує спосіб поглинути й розібратися з жахливими новинами без відчуття пригнічення й апатії. Більша трагедія не завжди викликає більше співчуття. Навпаки, вона може контрінтуїтивно призвести до апатії. Психолог з Університету Орегону Пол Славонік пояснює, що масштаб кількості жертв може зробити людей менш готовими співчувати. Він називає цей феномен "психічним онімінням".
Читайте такожУ Британії посилюють протиепідемічні заходи через стрімке погіршення епідситуації з коронавірусом
"Ми дуже сильно переживаємо за одну людину в небезпеці, але ці переживання не масштабуються. Якщо йдеться про двох людей у біді, то ви не почуваєтеся вдвічі гірше. Ваша увага ділиться навпіл і емоційний зв'язок вже не такий сильний", - пояснив він.
На думку вченого, людський мозок еволюційно набув таку властивість. Мільйони років тому люди нічого не знали про чуму, яка вбиває людей десь далеко, про конфлікти чи катастрофи. Тому вони були зосереджені на захисті себе, своїх сімей і невеликих громад.
Читайте такожNew York Times: Коронавірус може спричинити передчасні пологи чи навіть втрату дитини
"Людський вид дуже добре пристосовується; Якщо ви подумаєте про людей, які живуть у зонах бойових дій, то зрозумієте, що певний тип мислення стає для них просто нормою. Нейрони нашого мозку розгораються, коли щось змінюється. Але з часом вони заспокоюються. Якщо довго перебувати в кімнаті, де погано пахне, зрештою ви перестанете помічати цей запах", - пояснив Вебер.