1 січня 2024 року пройде рівно 115 років від дня народження Степана Андрійовича Бандери, відомого лідера українського націоналістичного руху. Ставлення до Бандери у суспільстві неоднозначне, а про його особистість створено багато міфів та домислів. Кандидат історичних наук та дослідник українського визвольного руху ХХ століття Микола Посівнич ексклюзивно для УНІАН пояснив, які факти про Бандеру правдиві, а що є вигадкою.
Що зробив Степан Бандера для України і чим важливе свято 1 січня
"Степан Бандера і перше січня – це є символ боротьби, визвольного руху. Перше січня вибрано через те, що Степан Бандера є уособленням цього визвольного руху. Цього дня вшановують Степана Андрійовича, його послідовників, усіх учасників визвольного руху. Самі слова "Бандера", "бандерівці" уособлюють тепер весь визвольний рух, як в ранішні історичні періоди було "петлюра", "петлюрівці" або "Мазепа", "мазепинці". І тому ця плеяда, яка була і разом із Бандерою, і проти Бандери і пізніше відійшла від цього руху – окупанти. Як і німці. Як їх радянські окупанти охрестили за іменем провідника. "Бандера" стало загальною назвою всього руху", - пояснив Посівнич.
За словами експерта, для російських окупантів та пропагандистів ті, хто бореться за незалежність України - це бандерівці, і ті, хто носить вишиванку - теж бандерівці, незалежно від того, якою мовою вони говорять і якої релігії дотримуються.
Читайте такожЧому українці – воїни: 30 битв за Україну заради життя й свободи"Це кліше було у ворожій пропаганді 70 років тому й існує і зараз. Ще в підпіллі публіцист Петро Федун (псевдонім – Петро Полтава, заступник голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, член ОУН і член Проводу ОУН – УНІАН) в 1948 році написав агітаційно-публіцистичну роботу "Хто такі бандерівці і за що вони борються?". Там "бандерівець" - це синонім до слів повстанець, революціонер. В одному з листів до головнокомандувача УПА Василя Кука Степан Бандера писав наприкінці 1950 року, що найгірше, що його засмучує, це бути іконою визвольного руху, адже зразком бути найважче в житті, бути таким святим, щоб пропагувати ідеї та бути еталоном і зразком. І, власне, тепер в Україні він і став такою іконою", - вважає історик.
При цьому експерт Микола Посівнич наголосив, що для росіян Бандера є "антиіконою", адже це один із найвідоміших і найуспішніших символів визвольного процесу на пострадянському просторі. Тому ворожа пропаганда зробила його втіленням усіх борців проти окупації. Для російських пропагандистів легше боротися з однією людиною, ніж визнати волелюбність усіх українців: мовляв, якби не Бандера, то українці не боролися б.
"Тому ці слова - Бандера, бандерівці - є таким хорошим інформаційним інструментом, коли можна ним свідомо маніпулювати, і проти однієї людини набагато легше боротися, ніж проти сотень тисяч", – пояснив дослідник українського визвольного руху.
Степан Бандера: біографія
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року у сім'ї греко-католицького священика. Його місцем народження було село Старий Угринів, яке зараз знаходиться на Івано-Франківщині, а тоді належало Австро-Угорській імперії.
Степан закінчив гімназію, а потім у 1933 році відучився на агронома у Львівському політехнічному інституті. Під час навчання він брав активну участь у націоналістичних акціях, що не залишилося непоміченим польською владою. Через це Бандера не зміг закінчити Політехніку – напередодні здачі дипломної роботи його заарештували.
В Організацію українських націоналістів (ОУН) Бандера вступив ще 1929 року, а через чотири роки став на західноукраїнських землях офіційним крайовим провідником ОУН.
В ОУН Степан Бандера вдавався до радикальних дій. За однією з версій, він організував кілька політичних вбивств, зокрема секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова - як відповідь ОУН на організацію Голодомору в Україні.
У 1936 році польська влада засудила Бандеру до довічного ув'язнення. Проте 1939 року, під час нападу нацистської Німеччини на Польщу, Степан Бандера вийшов із польської в'язниці на волю.
Під час Другої Світової війни Бандера працював над розширенням мережі визвольної організації на територію всієї України. Проте в ОУН розпочався розкол, і частина організації перейшла під його особисте керівництво. Бандера мріяв створити незалежну Українську державу та проголосив про її створення у 1941 році у Львові. Але німецька влада не підтримала такого рішення. Бандеру заарештовують та кидають у концтабір Заксенхауз.
Після цього українські підрозділи УПА (остаточно сформовані навесні 1943 року) починають боротися не лише проти польських та радянських партизанів, а й проти німецької окупації. При цьому сам Степан особисто ніколи не очолював УПА.
Звільнився Бандера у 1944 році. І одразу ж повернувся до діяльності в ОУН. 1959 року в Мюнхені Степана Бандеру вбили, отруївши його ціаністим калієм. За смерть Бандери відповідальність несе агент Радянського Союзу Богдан Сташинський.
Як відзначається День народження Степана Бандери в Україні
1 січня, в день народження Бандери, в Києві вже стало традицією влаштовувати смолоскипну ходу на честь народного діяча.
У Львові на честь цієї події влаштовують народне віче біля пам'ятника Бандері, а також молебень про долю України.
