День Георгія Переможця - це велике церковне свято, яке за століття обросло безліччю українських народних вірувань. Українці говорили, що саме з цього дня на землю приходить справжня весна. Воно також відоме під назвами Георгіїв, Єгорів або Юріїв день, оскільки всі ці чоловічі імена вважаються спорідненими.
Ми розповіли історію виникнення свята та найцікавіші факти про Юріїв день - коли він настає за новим стилем, про що можна помолитися і які церковні заборони існують у це світле торжество.
Якого числа Юріїв день - історія свята
Георгій Переможець був реальною людиною, народженою в Каппадокії в 3 столітті нашої ери. Юнак обрав для себе військову кар'єру і зміг отримати високе звання при дворі імператора Діоклетіана. Правитель був противником християн і посилив гоніння проти них. Однак Георгій не зрікся своєї віри навіть після численних тортур, за що його стратили.
Згодом навколо особистості священномученика Георгія утворився культ. Йому приписували безліч подвигів, наприклад, перемогу над злим змієм. Цей сюжет часто зображується на іконах, де воїн у обладунках пронизує списом чудовисько. Юріїв день - це свято вшанування святого і водночас дата іменин Георгія, Юрія та Єгора.
Варто зазначити, що мученика християни згадують кілька разів на рік. Найважливішою датою вшанування вважається День святого Юрія 23 квітня за новим стилем, що за старим календарем припадало на 6 травня. У народі його називають Юрій Весняний.
Є також Юрій Осінній, що відзначається в річницю освячення Георгіївської церкви в Києві. За новим стилем Єгорів день в 2026 році настає 26 листопада, а за старим – 9 грудня.
Як відзначають Юріїв день в Україні
За українськими віруваннями Юріїв день - свято насамперед козаків і військових, а також міста Львова, де знаходиться Собор святого Юра. У Запорізькій Січі Юрія Переможця вважали одним із покровителів бійців. Тому в день його пам'яті часто промовляють молитву за воїнів. Рідні та друзі українських солдатів можуть попросити святого благословити захисників.
Також у уявленні наших предків Єгорій Весняний був початком справжньої, повноцінної весни. Слов'яни помічали, що саме з 23 квітня розливалися річки, прилітали ластівки та стрижі, гриміли перші грози. Селяни вперше за рік виганяли домашню худобу пастися на поле. При цьому Юрію молилися про плодючість і міцне здоров'я тварин. Доброю прикметою вважалося, якщо стадо з'їсть польові квіти.
Роса вранці на Юрія вважалася омолоджуючою, тому дівчата поспішали вмити нею обличчя. При цьому було важливо провести обряд до сходу сонця. Загалом вода в цей день наділялася цілющою силою: люди обливали один одного, кропили худобу та город. Ще на Єгорів день існував звичай плетіння вінків із польових квітів. Нерідко це дійство супроводжувалося веселими хороводами та співом веснянок.
Заборони на Юріїв день - що не можна робити
Стародавні люди вважали дуже поганою прикметою кричати і лаятися в Єгорів день, оскільки такі дії можуть призвести до тривалого розладу у відносинах. Ображати тварин також забороняється, інакше почнуться проблеми в господарстві.
Працювати в землі 23 квітня не заборонено, а навіть потрібно, адже все посаджене добре приживеться. Однак народні вірування гласять, що роботу потрібно закінчити до заходу сонця. Також не варто сушити одяг на вулиці, щоб до нього не прикріпилися хвороби.
Ще одне цікаве народне повір'я говорить, що в цей день не варто працювати з вовною. Тому господині знали, що коли Юріїв день настав, пряжу потрібно відкласти.
