Українська акторка Наталія Музичко в інтерв’ю УНІАН розповіла про зйомки в серіалі "Батя", особисте життя та виховання дітей.
7 жовтня о 20:15 на телеканалі 2+2 стартує показ 16-серійного детективу "Батя", в якому українська акторка Наталія Музичко зіграла кохану головного героя (Олександр Мельник). Ця красива, розумна й впевнена в собі жінка змогла полонити серце суворого оперативника.
Про знімання в серіалі, особисте життя, виховання дітей акторка розповіла в ексклюзивному інтерв’ю УНІАН.
Розкажіть про свою героїню, яка вона?
Вона дуже класна: красива, впевнена в собі, мудра жінка, сучасна. Незважаючи на специфіку її роботи, вона прекрасно розуміє, як влаштований цей світ. Вона вірить в кохання, в хороших людей, любить життя.
В стрічці ви з’являєтесь в розкішних образах, демонструєте своє шикарне тіло. Як тримаєте себе у формі?
Дякую за комплімент. Мені дуже приємно, коли мої труди помічають. Скажу відверто, що для мене це дається важкувато з кожним роком. Але воно того варте. Головне - тримати дисципліну, обов’язково регулярно займатись спортом. Не важливо, де це робити, вдома чи в тренажерній залі, - головне системність. Але, як кожна жінка, я дуже люблю солодке. Просто не зловживаю цим.
Кого з українських акторок вважаєте своєю головною конкуренткою? Чи боролися з кимось за роль у кіно?
Конкуренція - це завжди прекрасно, це мотивація ставати ще кращою версією себе. Наш кінематограф багатий на дуже красивих і талановитих акторок мого типажу. Не відкрию секрет, що затвердження на роль - це декілька етапів і побажань від каналу, продюсерів, режисерів. Я дуже спокійно ставлюся, якщо не вдається виграти кастинг. Моє від мене нікуди не дінеться.
Кажуть, потрапити в кіно можна тільки через ліжко. Вам надходили такі пропозиції?
Ви знаєте, особисто мені ніхто не пропонував ролі через ліжко. Навіть не знаю, засмучуватися через це чи радіти.
Мені пощастило, що не доводилось чимось жертвувати заради ролі. Бути в кількох проєктах одночасно і без вихідних - оце складно, все решта – робочий процес.
Відомо, що колись ви працювали моделлю, співробітницею банку. Чому вирішили стати акторкою?
Так, я працювала моделлю, але бути акторкою я лише мріяла. А потім якось запропонували роль, я відмовлялась, тому що боялася не справитися. Але режисер запевнив, що все буде добре. Я погодилась і в мене вийшло. Мене стали запрошувати спочатку на другорядні ролі, а потім і головні.
Про що мріяли в дитинстві? Розкажіть про своє дитинство. Як у вас складалися стосунки з батьками? Зараз ви підтримуєте зв'язок?
Якби мрії мого дитинства справдились, то я б працювала стюардесою на міжнародних рейсах і жила б десь в Арабських Еміратах.
Дитинство моє нічим не відрізнялося від інших, хто народився в колишньому Радянському Союзі: росла в Києві, все було чудово, але дуже скромно. Батько - водій, мати працювала бухгалтером. Літом - піонерські табори чи село у бабусі. Стосунки з батьками були не завжди простими, але ми знаходили і знаходимо спільну мову.
Рідні підтримали ваше рішення бути актрисою? Хто у вас вірив, а хто - ні?
Моє захоплення акторством оплесками ніхто не підтримував, тому що професія актора досить мінлива, а фінансова стабільність - це було важливішим. Тому, для моєї мами, робота, наприклад, секретаркою в банку - набагато стабільніша, ніж акторська. Але, безумовно, вона дуже пишається своєю донькою, коли бачить мене по ТВ.
Чому ви двічі розлучалися? Яким має бути чоловік, щоб ви прожили з ним усе життя?
Для розлучень були причини. В перший шлюб я йшла дуже юною особою, мені було 19 років. В другому шлюбі наші цінності з чоловіком різнилися, тому ми не змогли бути разом.
Все життя прожити з одним чоловіком в мене, на жаль, вже не вийде.
Мені має бути комфортно з чоловіком, щоб цінності співпадали, а смаки були в чомусь різні. Щоб ми доповнювали одне одного, були найкращими друзями, коханцями і партнерами по життю. І такий чоловік зараз є, я перебуваю у стосунках.
У вас троє дітей. З якими труднощами стикалися у вихованні?
Труднощі були, напевно, як і у всіх батьків: дитячі хвороби, навчання, підлітковий період. Старшим донькам вже 29 і 27 років, сину 16. Я думала про його навчання за кордоном, але він хоче залишатися в Україні.
Як ви переживаєте майже 3 роки війни? Де були на початку? Чи хотіли виїхати за кордон?
Переживаю як і всі, бо страшно, невідомо, що буде завтра. Іноді бувають панічні атаки, нервую, плачу… Але треба жити, іншого дня може не бути. Я була 5 місяців на початку війни в Німеччині, але потім з сином повернулася додому, мені тут краще.
Колись ви знімалися в проєкті Оксани Байрак "Ніщо не трапляється двічі". Як вона себе поводила в той період часу? Чи були у вас якісь конфлікти? Чи спілкувалися ви з нею після 24 лютого? Що думаєте про її позицію? Можливо, знаєте щось про Антона Батирєва, який підтримав війну?
Коли я знімалась в проекті Оксани Байрак, я не перетиналася з Антоном Батирєвим, тому нічого не можу про нього сказати, яка він людина. Щодо режисерки Оксани Байрак - вона вимоглива в знімальному процесі від усіх на майданчику. Позицію її щодо війни я не розділяю, особисто не спілкувалась.