Віхи тижня: Тимошенко без цензури, парламент без згоди, Європа без України

Якщо в БЮТ діючого главу держави старанно позиціонують вже навіть не кульгавою, а безногою і безкрилою качкою, то деякі регіонали вважають за необхідне зробити контрольний «постріл»...

У Ялті говорили про майбутнє світу й України після кризи. У Верховній Раді в черговий раз не змогли організувати нормальну роботу. У Нью-Йорку Віктор Ющенко пообіцяв зберегти за собою президентське крісло.

Арсеній Яценюк

Під час щорічної чергової зустрічі «Ялтинської Європейської Стратегії» в Лівадійському палаці її організатор Віктор Пінчук продемонстрував власний рейтинг фаворитів президентської гонки. Юлія Тимошенко виступила у п`ятницю і в телевізійному ефірі ICTV з`явилася у п`ятничний прайм-тайм. Віктор Янукович і Арсеній Яценюк з високопоставленими гостями Віктора Пінчука спілкувалися у суботу. Кожному фаворитові президентських перегонів була виділена година для виступу, і за цей час вони старанно відкатали обов`язкові програми. Тимошенко висловилася за європейський вектор інтеграції та дружні, але прагматичні відносини з Росією, Янукович пообіцяв боротися з корупцією і позбавити країну від євроромантизму, а Яценюк закликав створювати «Велику Європу» зі столицею в Києві.

Остання пропозиція в контексті нинішнього зовнішньополітичного впливу України носить, м`яко кажучи, шапкозакидальський характер. На жаль, офіційний Київ сьогодні не має можливості бути ні локомотивом інтеграційних процесів, ні його спонсором. Нам би на підніжку потягу скочити, щоб із «сірої зони» скоріше вискочити. Віктор Ющенко, який взяв участь у сесії Генеральної Асамблеї ООН, переконливо довів, що Україна опинилася на периферії світової політики. Добитися зустрічі з американським або російським колегами українському Президентові не вдалося. Довелося пообіцяти американським журналістам зберегти за собою президентське крісло і через півроку –адже в другій каденції на зустріч з Обамою час має знайтися.

Віктор Ющенко виступає на загальних дебатах 64-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку. 23 вересня

Подібні президентські аванси помітно нервують його політичних опонентів. Якщо в БЮТ діючого главу держави старанно позиціонують вже навіть не кульгавою, а безногою і безкрилою качкою, то деякі регіонали вважають за необхідне зробити контрольний «постріл». У політичному, звичайно, сенсі. Інакше важко пояснити, навіщо знову піднімати багатостраждальну тему отруєння Ющенка восени 2004-го і намагатися вже вкотре переконати народ, що Катерина Чумаченко-Ющенко - агент американських спецслужб...

Втім, це в закулісній боротьбі регіонали досягли успіху куди більшого, ніж у реальній законотворчості. Непереборне бажання підвищити мінімальні зарплати і прожитковий мінімум, яке демонстрували соратники Віктора Януковича протягом трьох тижнів, натрапило на рішення Верховної Ради про зміну процедури голосування за горезвісні законопроекти. За пропозицією Володимира Литвина, підтриманою коаліцією і комуністами, кожен парламентарій особисто, а не шляхом натиснення на кнопку на пульті, мав висловитися щодо проведення атракціону передвиборної щедрості. Подібної підступності довірливі як діти регіонали не чекали. Консультанти навіть озброїли Віктора Федоровича, який стрімко повернувся з Сум до Києва, словом «факіри» для визначення коаліційної підступності. Проте словесний грім і блискавки у виконанні лідера Партії регіонів ефекту не мали - необхідної кількості партайгеноссе в його розпорядженні під куполом не виявилося. Довелося продовжити блокування, одночасно підвищуючи градус діалогу зі спікером і переходячи на особистості.

Заразом регіоналам довелося спростовувати дбайливо підкинуту ЗМІ інформацію про те, що далеко не всі члени їх фракції (особливо - власники великих заводів) горять бажанням піднімати соціальні стандарти на запропонований Михайлом Папієвим рівень. Це вже не перший випадок, коли міф про монолітність Партії регіонів не витримує зіткнення з реальністю. До речі, найбільша парламентська фракція сьогодні все більше нагадує «Нашу Україну» п`ятирічної давності - з різноманітними групами впливу і вождем-рейтингоносієм, який намагається усунутися від конфліктів . Слабкою втіхою для регіоналів стали проблеми, що виникли у заступника голови бюджетного комітету Олега Ляшка з рідною фракцією БЮТ.

Олег Ляшко

Втім, навіть гіпотетичної втрати такого активного бійця як Ляшко, «ідеальна команда» Тимошенко не помітить. До неї підтягуються нові, знакові персонажі. Наприклад, Леонід Кравчук, який надзвичайно утішно відгукнувся про роботу Юлії Володимирівни, залишив лави СДПУ(о) на знак незгоди з участю партії в створенні Лівого блоку. Тепер у  Леоніда Макаровича немає формальних причин не бути ВІП-агітатором за Тимошенко. Ще один ВІП - Юрій Луценко - загладжує свою провину перед бютівцями із завзятістю людини, стурбованої політичним майбутнім. Він то намагається викликати на допит керівництво Нацбанку, то бореться (не на килимі) з олімпійцем-регіоналом Ельбрусом Тедеєвим.

До речі, «сердечників» безумовно потішило рішення  Печерського суду, який заборонив у будь-якому вигляді розміщувати «недобросовісну рекламу» про діяльність Юлії Тимошенко. Політикам, які помітно очманіли від подібної судової вибірковості, і журналістам Юлія Володимирівна пояснила, що бореться проти «чорного піару», а не свободи слова. На ділі ж бютівські юристи вкотре продемонстрували свої здібності,  через суд обмеживши політ фантазії політичних опонентів. Громадська думка в даному випадку нікого не цікавить - дуже багато поставлено на кін у президентській кампанії.

Євген Магда