Донбас: ослаблення Януковича – це посилення Тимошенко?

Не зважаючи на, здавалася б, тотальний успіх Януковича в Донецькій і Луганській областях, Тимошенко за три роки наростила в регіоні свої результати...

Незважаючи на, здавалася б, тотальний успіх Януковича в Донецькій і Луганській областях, Тимошенко за три роки наростила в регіоні свої результати...

Перший тур показав ситуативність лідерів

Різні аналітичні центри дали свій аналіз результатів першого туру. Даний аналіз навряд чи варто вважати всебічним, оскільки експерти апріорі не володіють повним обсягом інформації. Тому дуже складно об`єктивно оцінити підсумки виборів: чи є вони результатом досягнень чи прорахунків центрального штабу, місцевих штабів кандидатів, харизми кандидата, прорахунків конкурентів і т.д. Чи був один з вказаних критеріїв вирішальним чи всі можна вважати рівнозначними.

Тому перемогу Віктора Януковича (35,32%) в першому турі з відривом в 10% від найближчого переслідувача – Юлії Тимошенко (25,05%) – також оцінювати складно на предмет того, чи вирішальною є заслуга самого Януковича, його політтехнологів, місцевих агітаторів чи провал кампанії конкурентів.

Також не можна однозначно оцінювати і результат головного конкурента Януковича – Тимошенко. З одного боку, прем`єр не стала лідером – фінішувала другою, і відрив від головного конкурента чималий – 10%, що дозволило розглядати екс-прем`єра Януковича як головного фаворита виборчої кампанії. Але разом з тим Тимошенко виконала задачу-мінімум – вийшла в другий тур. І до списку тих, хто програв, її, поза сумнівом, віднести не можна. Так само, як і деяких інших кандидатів, наприклад, Сергія Тігіпка, який став третім і отримав вельми значний результат і предмет для переговорів.

Разом з тим не факт, що 13,05% Тігіпка зможуть бути імплементовані у вагомі владні дивіденди, політичне представництво в місцевих радах і парламенті країни.

Результат Тігіпка ситуативний, принципових прихильників у нього немає. Чи одержить Тігіпко доступ до ЗМІ, входження у владу після виборів – не гарантовано при будь-яких політичних розкладах, особливо після перемоги Януковича, який підімне під себе весь електорат Тігіпка.

Ситуативність лідерів і аутсайдерів першого туру голосування – очевидна.

Ослаблення Януковича – це посилення Тимошенко

Подібна характеристика загальної картини виборів дозволить нам коректніше оцінити і результати першого туру президентських виборів 2010 року на Донбасі.

По-перше, в Донецькій і Луганській областях ситуація традиційно більш ніж прогнозована: явним лідером є ПР і її глава Янукович. Подібна тенденція утримується на Донбасі з 1999 року, коли саме місцева еліта забезпечила в Донецькій області, на відміну від інших східно--українських регіонів, перемогу Леоніда Кучми, який на другий президентський термін йшов з націоналістичними (державницькими) гаслами, над Петром Симоненком. Вже тоді був виразно помітний потенціал «донецьких» і їх можливості впливати на результат виборів в регіоні. Не стали сенсацією і ці вибори. Янукович упевнено переміг і в Донецькій (76,04%), і в Луганській області (71,07%).

Проте при, здавалося б, тотальному успіху Януковича в регіоні не можна не помічати і явних тенденцій, що посилюються від виборів до виборів. Так, наприклад, Тимошенко, порівняно з результатами виборів 2007 року, свої позиції в цих областях підсилила: у Донецькій обл. було 3,92%, стало 4,32%, в Луганській було 5,1%, стало 6,51%. Результат Януковича більш показовий порівняно з 2007 роком: ПР змогла підсилити свої позиції в Донецькій обл. (72,05% і 76,04%), що свідчить лише про одне – Донецьк залишається головним електоральним ресурсом Януковича. Але вже в Луганській області Янукович, хоч і не істотно, але втратив (73,53% і 71,04%).

При цьому необхідно враховувати, що ослаблення Януковича – це посилення позицій Тимошенко, що особливо важливо стосовно Донбасу, вотчини «регіоналів», де все, починаючи від влади на всіх рівнях і закінчуючи ЗМІ, тотально контролюються ПР.

По-друге, необхідно аналізувати результат, одержаний Тимошенко на Донеччині і Луганщині, порівняно з результатами в інших регіонах, хоч би в сусідніх – Дніпропетровській, Харківській, Сумській, Запорізькій областях. І тут ми побачимо чітку тенденцію до ослаблення позицій Тимошенко у всіх сусідніх з Донбасом регіонах. У всіх вказаних областях, окрім Донецької і Луганської, Тимошенко показала нижчі результати, ніж на попередніх дострокових парламентських виборах 2007 року.

Більше того, по країні в цілому Тимошенко втратила більше 5% голосів, що створило такий на перший погляд «нереальний» розрив з Януковичем. Таким чином, очевидно, що були явні прорахунки центрального штабу Тимошенко, які не дозволили кандидатові від БЮТ отримати той результат, на який розраховували. Результати ж по Донбасу, порівняно з іншими регіонами, є позитивними, оскільки розрив між Тимошенко і Януковтичем скоротився. Якщо подібна тенденція збережеться і в другому турі, то розрив буде скорочений ще більше.

Слід зазначити, що зі всіх регіонів країни, не рахуючи Донбасу, Тимошенко позитивну динаміку продемонструвала лише в АР Крим (у тому числі і Севастополі) і Чернігівській області, в інших – чітке падіння рейтингу.

По-третє, ефективність виборчої кампанії того або іншого кандидата або партії не завжди можна оцінити лінійно. Тобто не завжди виявляється пряма кореляція між витратами штабів, ефективним використанням виборчих технологій і безпосереднім результатом виборів.

В першу чергу, може йтися про інерційну властивість психіки виборця. І яскрава кампанія того або іншого кандидата (партії) може принести свої плоди лише на наступних виборах. Наприклад, нова партія або новий лідер практично не мають шансів виграти вибори з нуля, необхідне розгойдування електорату, звикання до нових осіб і ідей.

Тому ефективність кампанії по Донбасу, ймовірно, можна буде оцінити лише на наступних виборах, у тому числі і 30 травня на виборах в місцеві ради.

Чи підніметься новий Донбас?

Юлія Тимошенко

У цьому плані кампанія Тимошенко, принаймні на Донбасі, була вельми ефектна і стратегічно виправдана. Місцевий штаб запропонував нову стратегію розвитку регіону – «Новий Донбас». В областях були підібрані молоді перспективні команди з прицілом на майбутнє. Сьогодні Донбас асоціюється не тільки з Януковичем чи Ахметовим – минулим Донбасу, – на передній план виходять нові політики неантагоністичного плану. Наталія Королевська – яскравий приклад таких політиків. Вона сприймається вельми позитивно серед прихильників як Тимошенко, так і Януковича. І такі політики мають всі шанси від виборів до виборів лише нарощувати рейтинги.

У регіоні, особливо це стосується Луганської області, була проведена серйозна кадрова робота.

Довіреними особами Тимошенко по округах області стали такі знакові на Луганщині особи, як генеральний директор державного підприємства «Луганськ-вугілля» Єрмаков, генеральний директор Алчевського металургійного комбінату Шевченко, керівник ВАТ трест «Краснодон-шахтострой» Коженов, генеральний директор державного підприємства «Донбас-антрацит» Перепелиця, генеральний директор «Ровеньки-антрацит» Зюков, голова правління ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» Касинов.

І те, що ця команда не змогла показати вагоміший результат для Тимошенко на цих виборах, не означає, що сам по собі підхід – робити ставку на серйозні місцеві ресурси – був невірний. Скоріше, місцева команда відчувала нестачу в організаційних і технологічних ресурсах для роботи не в рамках виборчої кампанії, а безпосередньо на ділянках, в судах, у виборчкомах. Місцевим кадрам не були надані ефективні схеми протидії фальсифікаціям, а існуючі напрацювання не були забезпечені кадрами для реалізації. Крім того, явно провальною в експертному середовищі визнана інформаційна кампанія щодо «грузинських бойовиків» – а це вже всеукраїнський рівень. Але навіть при таких початкових даних місцева команда забезпечила позитивну тенденцію.

Успішна ставка на місцеві регіональні еліти свідчить про нереалізований потенціал БЮТ в Луганській області. Адже якщо цього потенціалу в принципі немає, то нічого і реалізовувати.

***

Аналізувати перший тур президентських виборів – це майже те ж саме, що аналізувати перший раунд боксерського поєдинку. Результати варто підводити після закінчення виборів. І другий тур може або закріпити тенденції, що намітилися, або спростувати їх.

Але незалежно від остаточних підсумків голосування, з упевненістю можна сказати, що на Донбасі з`явилася альтернатива «старим донецьким». Але чи реалізується проект «Молоді луганські» або «Новий Донбас» – залежить від самих жителів регіону. Принаймні, така альтернатива формується, вона вже є, і вона все голосніше заявляє про свої амбіції на всеукраїнській політичній арені.

Олексій Голобуцький, Агентство моделювання ситуацій