Хара делегатам з'їзду: Ви попросите у мене щось, а я вам скручу дулю в кишені

«Я з подивом дізнався, що є заборгованості по зарплаті», - сказав Азаров... «Так, пікетувати МВФ було несолідно», - визнали профспілкові діячі... Репортаж

У Києві пройшов VI з`їзд Федерації профспілок України. Федерація профспілок України - це організація, яка позиціонує себе як найважливіша профспілка країни. Офіційно вона налічує найбільшу кількість членів, успадковувала всю радянську профспілкову власність, декларує свій зв`язок із владою, а її керівник Василь Хара є членом правлячої коаліції. Останнім часом ФПУ уславилася тим, що, реагуючи на ініціативи влади про збільшення пенсійного віку, пікетувала не уряд, а офіс МВФ. (Логіка профспілок така: мовляв, «злий» МВФ під страхом невидачі кредиту порадив чесному Кабміну зайнятися реформуванням і збільшенням пенсійного віку). Ще Василь Хара виступав за відміну спрощеної системи оподаткування - це нібито дозволить не підвищувати пенсійний вік. Потім, щоправда, було його запізніле каяття. Або, наприклад він став співавтором проекту Трудового кодексу, який засудили всі незалежні профспілки, вважаючи його грабіжницьким для простого народу і заявляючи, що він фактично затверджує 60-годинний робочий тиждень.

Ходять чутки про елітну нерухомість Василя Хари на Лазуровому березі та в Анталії. Втім, документів, які підтверджують наявність цих особняків, оприлюднено не було, тільки фотографії.

Повертаючись до з`їзду. На тлі тісної дружби і стратегічного партнерства Хари і влади шостий з`їзд Федерації профспілок обіцяв бути прогнозованим. Утім, перед самим з`їздом з`явилися несподівані новини. На посаду голови профспілки виникли два нові претенденти: Валентина Семенюк-Самсоненко і Олександр Яцунь - голова столичної організації профспілок, що організував ті самі мітинги вчителів під Кабміном, які мали успіх.

У перший день відкриття з`їзду пройшли пікети регіональних організацій ФПУ, які закликали не голосувати за Хару. Але, на жаль, обидва кандидати відпали.

Василь Хара знову всівся на місце глави ФПУ, а на другий день з`їзд вшанував своєю присутністю сам прем`єр-міністр Микола Азаров.

Другий день з`їзду показався особливо цікавим.

ПРЕМ`ЄРСЬКІ КВІТИ ДЛЯ ХАРИ І ГРАМОТИ ДЛЯ АКТИВІСТІВ

Азаров прийшов на з`їзд не з порожніми руками: приніс квіти для голови ФПУ. Від себе і президента привітав з переобранням Хару. А потім прочитав цікаву лекцію на тему, який колосальний ривок зробила Україна в період його, Азарова, керівництва Кабінетом. Він уже другий раз повторив думку, що цей ривок можна порівняти з тим, що зробила післявоєнна Німеччина. Сказав, що в країні ожило будівництво, налагоджуються справи, що будівництво підніме економіку, і запевнив, що він відкритий для діалогу з профспілками.

- Я перший прем`єр, у якого є прямий телефон з профспілками. Я відкритий для діалогу.

Далі пана прем`єра знову повело в тему масштабу перетворень. Він нагадав, що всі наші потужності побудовані в 80-х, а енергетичні - в 60-х роках. І що потрібна модернізація. Іноді прем`єр звертався до залу.

- Колишня влада вас годувала казками. Ви готові знову слухати казки? Ми схожі з Януковичем на популістів? Ми в Україні обов`язково будемо видобувати нафту і газ. Але потрібно п`ять-шість років, щоб знайти інвестиції під це. Потрібно стимулювати виробництва і вкладати в розвиток, але ж 70% підприємств приватизовано. Як їх стимулювати?

Прем`єр знову поскаржився на погані газові контракти, на кіотські гроші, які йому нібито довелося повертати на рахунки. А потім знову повернувся до теми праці і капіталу:

- Я відхилився, мені тут зовсім інше для виступу написали. Ви, як профспілки, вимагайте від власників підвищення фонду оплати праці, давайте разом тиснути на бізнес. У чому суть пенсійної системи? (Далі коротка лекція на тему: що таке реформа, а потім заклик до людей віддавати гроші до накопичувальних фондів, сказав, що не буде у нас Льоні Топоркова або Льоні Голубкова). Куди хочете, туди і вкладемо ваші гроші. Хочете в макарони? Хочете в атомні реактори або нафтогазову здобич? І боріться. Я, наприклад, із подивом дізнався, що є заборгованості по зарплаті. І я завжди говорю керівникам підприємств: якщо не справляєтеся з підприємствами, то беріть шинель, ідіть додому. Те саме міністрам: не знаєте, що в галузі відбувається, - ідіть.

А після виступу прем`єр почав видавати грамоти особливо активним членам профспілки. Хара кланявся, розсипався в подяках Азарову за те, що той прийшов, бувши не зовсім здоровим, і відпрацював захід. Загалом - шана та любов.

СКІЛЬКИ ТАМ ТІЄЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ВЛАСНОСТІ ЗАЛИШИЛОСЯ?

У перерві я вирішила підійти до делегатів з`їзду. Все ж таки це хоч які керівники міських, обласних профкомів і первинних організацій. Я була переконана, що серед них є люди недурні і порядні. Народові роздавали пайок, щось подібне до їжі в літаку: шашличок, маленька шоколадка, дешевий сік, булочка. Вони, сівши то тут, то там, їли.

Вгорі, на третьому поверсі, бігали офіціанти, готували столи до фуршету. Те, що було у вазах і тацях для майбутнього фуршету, виглядало набагато апетитнішим.

Але мене хвилювало головне питання, яке я ставила делегатам, які вже пообідали.

- Профспілки в розмові з владою повинні виривати шматок м`яса і приносити його своїй галузі, своєму підприємству або колективу. А ви сиділи і слухняно слухали монолог влади. Ви з чим поїдете до своїх людей?

Люди, які погодилися спілкуватися, покірно промовчали на це питання.

Тоді я поставила ще одне:

- Скажіть, ви керівники профспілки. Вам не соромно пікети виставляти проти МВФ, а не проти уряду? Вам не соромно, що ваш керівник сидить у парламентській коаліції і є соратником влади?

Василь Дудка, голова профспілки працівників ЖКГ міста Севастополь:

- Так, пікетувати МВФ було несолідно. Та й участь нашого керівництва у владі викликає питання. Але ми подумали, що в цьому є зворотний бік. Його участь у коаліції - це можливість тіснішого зв`язку з нами.

- А як ви ставитеся до інформації про закордонні будинки і вілли пана Хари?

- Я думаю, що це чорний піар перед з`їздом.

- Я скажу вам чесно, - відповіла жінка, що відмовилася назвати своє ім`я. - Вгорі у ФПУ багато політики, а в первинках справжнє життя. Ми допомагаємо людям. Ми влаштовуємо толоки, якщо нашим людям потрібні гроші, ми допомагаємо ховати наших співробітників і прагнемо відстояти свої права. Не судіть нас всіх однаково. Їжа, до речі, тут несвіжа. Булка черства, а м`ясо явно пахне, - відсунула вона від себе пайок.

- Але ми ж вивели наших вчителів на вулицю, ми добилися повернення надбавки. Споживчі настрої вічні, - почав міркувати Валерій Чепурченко, голова міськкому профспілки вчителів з Білої Церкви.

- А вчора ви «прокатали», не вибрали людини, яка ініціювала цю акцію, і якій вчителі і зобов`язані успіхом, - заперечила я. (Кандидати на місце Хари Валентина Семенюк-Самсоненко і Олександр Яцунь, керівник столичної організації профспілок працівників сфери освіти, який організував акцію вчителів біля Кабміну не дістали схвалення з`їзду).

- Це медики його зарубали, - пояснила мені жінка, яка поскаржилася на несвіжу їжу. - Вони вважали, що вчителі і медики як бюджетники мали йти одним фронтом. Вчителі працюють із здоровими людьми, а медики з хворими. Треба було виставляти єдині вимоги.

А я подумала, що роз`єднаність профспілок - це така ж біда, як роз`єднаність опозиції. Втопити конкурента Хари тільки тому, що він домігся успіху для вчителів, не подумав про лікарів? Це ж треба.

 - Ви такі питання ставите, - став міркувати Олександр Волочай, працівник аеропорту Сімферополя, член профспілки. - А на моєму підприємстві все добре, все виконується.

- А в санаторії у вас їздять блатні чи люди робітничих спеціальностей?

- Слюсарі їздять, тут все більше лікарі визначають. Та й скільки вже тієї власності залишилося? Усе ж приватизовано.

- Ви не цікавилися, ким приватизовано?

- Ні, не цікавився, - почула у відповідь.

ПРО «СОЛОДКІ» ОБІЦЯНКИ НОВООБРАНОГО ГОЛОВИ ФПУ

На друге засідання я сіла в партері, поряд із своїми знайомими. Там обговорювалися внесення зміни до статуту, питання членських внесків.

- Не думайте, що ми такі простачки, - шепотіла мені знайома жінка (вона таки представилася, але просила її не називати). - Ви думаєте, що ми не розуміємо, що керівництво не відзвітувало за минулий період? Ви думаєте, що ми не знаємо, що Укрпрофздравниця незрозуміло куди санаторії діває? Думаєте, не знаємо, що вони нашу власність в оренду здають? Тільки ось міняти їх поки немає можливості, - розговорилася моя співбесідниця. - Азаров співає про важке життя, а в країні прибуває мільярдерів. Як же вони розподіляють і реформують?

- Чому ви показуєте цю дулю в кишені, а не говорите прямо на з`їзді? - запитала я.

- Прийде час, скажемо.

Але в цей час розгорілася неабияка дискусія. Народ відмовлявся голосувати за резолюцію, якою передбачалося в обов`язковому порядку підписати «первинки» на профспілкову газету і відраховувати гроші в центральний апарат.

Василь Хара сердився:

- Демократи знайшлися! Вам грошей на газету шкода? Ви в центральний апарат не хочете відраховувати? Та ви знаєте, що без грошей навіть пікет неможливо провести. Та на страйковий комітет гроша потрібні. Так у всьому світі. Ви нічого не розумієте.

- А до вас в центральний апарат профспілок неможливо додзвонитися, ніби ви Кабінет міністрів, - в мікрофон опонувала Зоя Кадук, представник Кіровоградської ФПУ.

- Нічого, будете ви мене щось просити, я вам теж дулю в кишені покажу, - обіцяв Хара. - Не хочете відраховувати, я імітуватиму діяльність.

Зал несхвально мовчав. Президія голосувала поправку за поправкою, і опір по деяких (наприклад, виборність керівників профкомів) викликав явне обурення головного начальника. Він просто не давав слова тим, хто хотів виступити. Нарешті, статут був прийнятий. Контрольна ревізійна комісія обрана. Василь Хара попросив залишитися раду Федерації, а інших запросив на фуршет. Попри багатий стіл, червону ікру, дорогу рибу, вино й інші розкоші, багато людей на трапезу не лишилися, а поспішили піти.

Олена Мігачова

УНІАН в Google News