Кого боїться Янукович і з ким сперечається Тимошенко?

У Януковича працює дитячий страх перед батьком. Коли його викликає Президент, він виходить з опущеною головою... Тимошенко, коли слухає, завжди киває, неначе з кимось говорить... Ситуація очима «політичного психолога»

Стару казку на новий лад – про "царя" Ющенка, «підступну» Юлю, Януковича "Безсмертного", "щезника" Литвина – розповів кореспондентові УНІАН політик у минулому, а нині «політичний психолог», як він сам себе називає, Геннадій Балашов.

Геннадію Вікторовичу, що це за наука така – «політична психологія»?

Політична психологія займається політичним процесами, не з погляду аналізу – що ті або інші політики сказали, чиї інтереси вони переслідують. А їх глибинними мотивами – чому вони так сказали, чому цей політик прагне саме в цю точку.

Кожен політик представляє певну групу населення за психологічним типом.

Як політичний психолог я дивувався – виборів не повинно було бути. Адже за рік суспільство не змінилося. Тому і ці позапланові вибори нічого насправді не можуть змінити – також домінує 5 політичних сил (те, що Мороз помінявся на Литвина, – не робить погоди). Казка застигла в часі.

Хіба політичні процеси в нашій країні можна назвати казкою? Скоріше фільмом за Хічкоком...

Політичну ситуацію з персоналіями можна чітко розкласти по казкових персонажах – Іван Дурень, Баба Яга та інші. Їх прототипи, безумовно, є в нашій політиці.

Віктор Янукович

Ось візьмемо, наприклад, Кощія Безсмертного. Зрозуміло, що «Кощеюшко» – це Янукович. Він "над золотом чахне", але в нашій політичній казці він як персонаж ще не вбитий – він досить активний на політичній арені.

Баба Яга – завжди живе в лісі – вона мати-одиначка, вона завжди проти, завжди все хоче контролювати. Це – Юлія Володимирівна, дуже красива «Баба Яга».

У нас є, безумовно, Соловей Розбійник – він завжди кричить і лається. Ось пан Жванія піймав Солов`я-Луценка в мішок і тепер «лякає» ним людей. Таким чином, Соловей Розбійник – «в полоні» у Жванії.

У нас є ще один казковий персонаж, це Щезник – Литвин (він же – Лісовик). Теж живе в лісі і може прислужувати і тим, і іншим, постійно перебігаючи з одного табору в інший.

І, звичайно, «цар-батечко» – Ющенко, який любить пасіку і завжди говорить про мир. Дуже чіткі психологічно застиглі персонажі...

Чи буде кінець у цієї казки?

Він ще далеко. Не постаріла Баба Яга, ще достатньо молодий Кощій Безсмертний, ще не визрів Іван Дурень, який може подолати Кощія.

А хто з наших політиків тягне на роль Івана Дурня?

Раніше я віддавав цю роль Луценку, але він як персонаж "помер", він змістився і став Солов`єм Розбійником. Йому треба було йти на вибори окремо. Багато йому радили, але він так і не зважився і тому не став головним героєм, перетворившись на «хулігана» Солов`я Розбійника, та ще у Жванії в грошовому мішку. Та і для партії Ющенка бренд Луценко абсолютно нічого не додав...

У Ваших казках персонажі міняються?

Юрій Луценко, В`ячеслав Кириленко

Звичайно, пригадайте, адже і в дитячій казці батько посилає спочатку старшого сина, потім середнього, – поодинці – і лише третій добивається мети. Луценко, Кириленко – це ті два перші сини. Їх завданням було убити Кощія Безсмертного, але вони не змогли цього зробити. У казці, коли Іван Дурень підходить до Кощія, у того в саду – ціле кладовище тих, кому не вдалося перемогти лиходія.

І хто ж тепер врятує царівну від Кощія Безсмертного?

На політичній арені, можливо, до президентських виборів, повинен з`явитися новий персонаж – Іван Дурень, всіма обожнюваний. У мене, правда, є одне припущення.

А Ви досліджуєте дитячі переживання політиків?

Так, це дуже важливо... Кожний з нас любить казки, тому що вони завжди відображають наші сімейні відносини в дитинстві. З того, що було в сім`ї, зростає дитина.

У Януковича працює дитячий страх перед батьком. Він виховувався бабусею. Коли батько приїжджав, напевно, був дуже суворий з маленьким Вітею. Мабуть, і ляпаси одержував. Це чітко видно з його взаємин з Ющенком. Іноді прем`єр дуже боїться Президента. Зверніть увагу, коли його викликає на килим Президент, Янукович виходить з опущеною головою і на все погоджується. Ніби не повинен був погоджуватися... А на відміну від нього, Юлія Володимирівна не має такого типу страху. Коли вона слухає, завжди киває головою, неначе з кимось говорить в голові. Судячи з усього це її мати.

Всі люди сприймають світ через відносини в своїй сім`ї?

Так. Наприклад, Янукович бачить світ через бабусю і батька...

У чому це виявляється?

За Эріксоном, до двох років він стійко спокійний, а з двох, після смерті матері, його стабільність рушиться. Тому у Януковича по життю через кожні два роки – криза. Якщо прослідкувати його біографію, зльоти і падіння, вони йдуть дворічними циклами. У Тимошенко це пов`язано з тим, що її виховувала мати.

Особовий аналіз допомагає розкрити кожного політика. Вони згадують своє дитинство. Я збираю їх вислови і вивчаю їх дитинство. Роблю висновки. Потім, з`ясовується, що за ними йдуть полчища людей, які, безперечно, близькі їм за психотипом.

Одна частина країни проголосувала за Партію регіонів, приблизно стільки ж за БЮТ. Чому психологічні типи українців різних регіонів так розрізняються?

Потрібно відстежувати ситуацію в сім`ї 50 років тому. У той час в Донецьку, Дніпропетровську, Харкові культивувалася стабільно-стійка робоча сім`я з хорошою зарплатою, яку приносив батько. Батько-годувальник, як правило, пив і грав вечорами в доміно на вулиці. Мати або працювала, або була домогосподаркою. Ось така сімейна традиція. Можна сказати, що це люди «з царем в голові» – з міцним батьком. Голосуючи за Януковича, люди голосують за стабільність, як вони розуміють її з дитинства.

А, скажімо, в Західній Україні в 50–60-і роки – це катастрофа. Багато сімей вивезли до Сибіру, НКВД «прошерстило» всіх чоловіків, багато з них репресували. У центральній Україні багато чоловіків загинули на війні. І матері виховували самі своїх дітей, тому ця частина України так активно голосує за Юлю.

Тобто – який лідер, такі люди за нього голосують?

Юлія Тимошенко

Психологічний стан суспільства оцінюється його лідерами. Люди підсвідомо симпатизують тому політичному лідерові, психологія якого співпадає з їх психологічним типом. Те, що Юлія Тимошенко набрала на 8 відсотків більше, ніж рік тому, – для мене сигнал: психологічний стан суспільства змінився у бік істерії. Вона представляє ту групу населення, яка хоче все узяти під контроль – це істеричні матері, жінки, які виховували дітей без батька.

Якщо ми проаналізуємо мову Тимошенко, ми почуємо в тексті багато слів про контроль. Буквально днями вона коментувала ситуацію в Дніпропетровську, багато раз повторюючи слово "контроль": потрібно узяти під контроль всю газотранспортну систему, щоб навести порядок...

За Юлію Тимошенко проголосувала величезна кількість людей. Чи означає це те, що третина українців підсвідомо хочуть перебувати під авторитаризмом і міцною рукою?

Ні. Це інший контроль – материнський, м`який. Контроль, коли в сім`ї немає батька. Вона підсвідомо хоче стати мамою для всієї країни. Авторитарний контроль – у Януковича.

Багато хто називає Юлію Тимошенко жорстким диктатором...

Нашими психологами виявлений цікавий факт – жоден з відомих диктаторів не виховувався матір`ю-одиначкою. Наполеон, Гітлер, Ленін, Сталін - усі вони з багатодітних сімей. Такими людьми керує, в першу чергу, психологічний страх – перед матір`ю, особливо перед батьком, якого людина повинна смертельно боятися. А, як відомо, Юлію Володимирівну виховувала одна мати, без рідного батька. Тому і страху перед ним у неї просто немає.

А Схід України жадає сильної влади?

Людям, які голосують за Януковича, потрібний батько, який все за них вирішує. Це відображає відносини в типово шахтарських сім`ях – стійкість і стабільність, за всяку ціну.

А можна сказати, що це працює ген раба?

Звичайно. Це йде від бідності, від невпевненого дитинства. Якщо ми почнемо згадувати своє радянське дитинство – краще не згадувати.

Слухаючи Вас, здається, будь-кому нескладно «прочитати» комплекси відомих людей.

Дізнайтеся про мрію людини, прослідкуйте її витоки, і ви всі зрозумієте. Витік – до двох-чотирьох років. Більш того, якщо на вас звалитися мільйон, ви відразу ж реалізовуватимете свої нездійснені дитячі мрії. Якщо у вас не було в дитинстві машинок – ви станете колекціонувати автомобілі. Якщо у дівчинки були мало суконь – вона завалить свій гардероб одягом.

Від Луї Віттона...

І від багатьох інших відомих модельєрів. Якщо мало взуття, ви купуватимете 200 пар, і всім про це будете розповідати, як це робить Кільчицька.

Ви знаєте і дитячу мрію Віктора Януковича?

Ганна Герман

Це – бабуся. Зараз він оточив себе такими ось «бабусями». Для нього Ганна Герман, Олена Лукаш – втілення психологічного типу його бабусі. До речі, у зв`язку з цим цікаве оточення Тимошенко. Воно складається з чоловіків жіночого типу – м`які руки, вкрадливий голос. Візуально вони не схожі на самців. «Самці» з цього блоку повилітали – Бродський, Волков, з Лазаренком конфлікт.

Чому?

Вона не звикла взаємодіяти із справжніми чоловіками, вона може взаємодіяти з людьми, у яких психологічний тип її мами і бабусі. До того ж вона все прагне тримати під контролем. Це видає той факт, що до двох років у Тимошенко було дуже тривожне дитинство. І вона це широко виносить в суспільство. Їй треба все і всіх контролювати. Мені розповідали, що в приймальні у Тимошенко стоїть сувенір – газовий кран, а на ньому орлиця. Це символ вічного контролю. 

По-вашому, хто зараз стане прем`єр-міністром?

Як політичний психолог можу припустити, що це буде представник Президента. Це важливо для стабільності в країні... Хтось виникне «абсолютно несподівано». За Тимошенко можуть «абсолютно випадково» не проголосувати в парламенті. Хтось захворіє, наприклад. І тоді Президент буде вимушений, у жодному випадку не розвалюючи демократичну коаліцію, запропонувати свою креатуру.

Ваші дослідження фінансує якась політична сила?

Зараз вже ні. Я незалежний. У мене є свій капітал. Політична психологія – моє хобі. Мені це дуже подобається. Всі ці дослідження потрібні, скоріше, мені самому.

Чи може «політична психологія» спрогнозувати, що буде в Україні через 50 років?

Нічого поганого не буде. Нас поглинає глобальний світовий процес, межі відкриті. Ми все-таки не третя країна. Виросте нове покоління політиків без всіх цих комплексів. І все у нас буде добре.

Марія Турчина