Представник ВК пояснив, чому суди масово звільняють корупціонерів під заставу

Звинувачення в корупції не є насильницьким злочином, тому підозрювані в корупції найчастіше виходять під заставу.

Про це в ефірі Espreso.tv пояснив представник України у Венеціанській комісії Володимир Пилипенко. 

За його словами, якщо суддя обирає такий запобіжний захід як арешт, він одночасно зобов’язаний визначити розмір застави, яка може звільнити особу від тримання під вартою – це норма Кримінально процесуального кодексу. 

«Будь-хто, хто не підозрюється у вчиненні насильницького злочину, має право згідно чинного Кримінального процесуального кодексу вийти під заставу. Суд зобов’язаний надати можливість сплатити заставу. Це норма, яка діє не лише в українському законодавстві. Це норма, яка діє в усіх країнах Європи. Розмір застави має бути співмірний вчиненому злочину. Для мене як для юриста було б дивним, якби суд присудив заставу, наприклад, не 3 мільйони гривень, а 100 чи 150 тисяч – тут звичайно були б питання», - пояснив він. 

І додав, що правоохоронці добре знають, в яких саме рамках діють суди.

Для того, щоб суд мав можливість арештувати корупціонерів, необхідно внести зміни до Кримінального процесуального кодексу. 

«Змініть ці норми, і відповідно, що тоді суди будуть діяти в інших правових рамках. Якщо правила гри для тих, хто приймає участь у кримінальному судочинстві не змінити, судді будуть просто змушені діяти за такими правилами. Закони України пише Верховна Рада, і я думаю, що якщо Верховна Рада має політичну волю змінити ці закони і встановити неможливість випуску під заставу корупціонерів, вона все це може зробити. Але на мою думку, це буде крок назад – до радянського КПК 1960 року», - додав Володимир Пилипенко.

Нагадаємо, 28 січня 2015 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 1871 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо неможливості звільнення під заставу за корупційні злочини), однак він досі не був включений до порядку денного.