На політичні процеси впливає «РосУкрЕнерго»... У Ющенка приступ ревнощів... За те, що уряд Тимошенко фактично спрацював на користь Росії, має відповідати й Президент... Експертні оцінки
На політичні процеси впливає «РосУкрЕнерго»... У Ющенка приступ ревнощів... За те, що уряд Тимошенко фактично спрацював на користь Росії, має відповідати й Президент... Експертні оцінки
Сьогодні Президент та представники його Секретаріату піддали критиці газові домовленості уряду Тимошенко в Москві (дивіться коментарі Віктора Ющенка, Віктора Балоги, Олександра Шлапака). Ми поцікавилися в українських експертів, як вони оцінюють суперечку між Президентом України та урядом з газових питань і чого слід очікувати від укладеного договору між Нафтогазом та Газпромом.
«Коли компанія, яка має 4 столи і 5 комп’ютерів, отримує прибуток приблизно в мільярд доларів, то за такі страшенні гроші можна купити кого завгодно, – відзначає експерт. – Те, що вони купили певних депутатів – це видно з того, як вони захищають інтереси РУЕ».
Погребинський наголошує, що для проведення об’єктивного розслідування слід змінити керівництво Тимчасової слідчої комісії ВР з питань газотранспортної системи.
«Керувати комісією не може Інна Богословська, адже цілком очевидно, що вона грає на боці «РосУкрЕнерго», – вважає політолог. – Потрібно змінити керівництво комісії, щоб її очолила людина, яка не має стосунку до «РосУкрЕнерго», і вже потім розібратися, яка роль у газовій суперечці Президента Ющенка та керівника «Нафтогазу» Дубини.
«Цілком логічно, що безпосередньо Президент і прем’єр-міністр поводилися в газовій суперечці доволі стримано, не дозволяючи різких випадів одне проти одного, – сказав політолог. – У майбутньому ситуація не зміниться – різка критика йтиме хіба що від оточень Ющенка і Тимошенко».
«Президентська сторона розуміє, – відзначає Фесенко, – що нічого хорошого війна з Тимошенко Ющенку не приносить, а виграє від цього Віктор Янукович.
«Саме систематична критика на адресу прем’єр-міністра протягом усього минулого року й призвела до такого стрімкого падіння рейтингу Президента», – констатує політолог.
Проте з відновленням роботи Верховної Ради, на думку Фесенка, слід очікувати звинувачень щодо діяльності «РосУкрЕнерго», які голова комісії Інна Богословська намагатиметься непомітно згладити. З боку опозиції ж лунатиме дуже жорстка критика уряду. А комуністи та бютівці, навпаки, критикуватимуть Президента.
“У Віктора Ющенка знову стався приступ ревнощів до чергової дипломатичної перемоги Тимошенко”, – відзначає експерт.
Березовець заявив, що ніхто інший, як Президент, підняв з 1 грудня 2008 року ціну на газ для населення на 35%, незважаючи на світове падіння цін на нього й те, що це був газ українського видобутку».
«Ми бачимо, що в нових контрактах у Європі ми маємо більш помірковану ціну – від 200 до 300 дол., – заявив політолог. Також це стосується й питання ціни транзиту. Це все було відображено в директивах Президента. Тому зрозуміло, що коли Тимошенко привезла з Росії дивну ціну – 360 дол. на перший квартал – і збереження діючої ставки на транзит, представники Президента дали цьому критичну оцінку».
З другого боку, вважає Єрмолаєв, Ющенко також має відповідати за те, що така ситуація була допущена.
«Чимало радикальних ідей у процесі переговорів належали Президентові, – сказав він. – За чинники, за яких уряд Тимошенко фактично спрацював на користь Росії, частину політичної відповідальності повинен нести й Президент».
Також експерт наголошує, що за таких умов уряду Тимошенко нічого не залишалося, як прийняти умови Газпрому й презентувати їх як власне досягнення. Єрмолаєв відзначає, що «це перший великий контракт у 2009 році, який, попри всі прогнози спеціалістів, підтвердив високу ціну на газ».
«Ющенко зробив усе можливе, щоб зірвати переговори, – сказав політолог. – Проте Тимошенко привезла з Москви саме те, чого від неї вимагали і що вважали недосяжним – не тільки відновлення транзиту, а й постачання газу до України, причому з прозорою ціною, без корупційного складника.
Проте експерт переконаний, що «навіть якби Тимошенко принесла й зовсім безкоштовний газ, її б усе одно піддали критиці».
Олександр Коляда