З них 53 рази - щоб відкрити один із численних додатків.
Про це свідчать результати відповідного дослідження Боннського університету, передає DW.
Учені проаналізували дані 60 тисяч осіб. За допомогою спеціального додатку вони реєстрували, як довго і часто учасники експерименту користувалися смартфоном, а також те, що саме вони робили: дзвонили, спілкувалися у чаті, шукали інформацію в інтернет чи грали. Крім того, двічі на день піддослідних просили оцінити також власне самопочуття.
Читайте такожApple має намір випустити додаток для пошуку людини всередині будівлі
Цілком передбачувано основною функцією смартфону залишається комунікація: більше половини часу витрачається на спілкування за допомогою таких додатків, як WhatsApp(15 відсотків) або Facebook (9 відсотків). 13 відсотків користувачів захоплюютьсямобільними іграми, причому декотрі з них присвячують цьому заняттю кілька годин на день. А от безпосередньо на дзвінки, судячи з результатів дослідження, середньостатистичний користувач витрачає щодня лише 8 хвилин та пише 2,8 повідомлення.
"За останні шість років смартфони кардинально змінили наше життя, - переконаний керівник наукового дослідження Александр Марковец. - Використання мобільних телефонів у цілому негативно позначилося на наших розумових здібностях, підриває здоров'я, викликає відчуття пригніченості та бездіяльності".
Утім, наголошує він, за допомогою мобільника можна у будь-який час переживати "моменти щастя": поставлені нам у соцмережах лайки та отримані повідомлення дають упевненість у наявності соціальних контактів, дозволяють бути в курсі подій, допомагають відчувати себе більш надійно та впевнено.
Зворотній бік медалі - це те, що з часом таких моментів стає дедалі менше, викликане безперервною інтерактивністю роздратування зростає і кінець-кінцем ми починаємо відчувати себе по-справжньому нещасними. Так "покоління iPhone" потрапляє у залежність від смартфону, підсумовує професор Марковец.
Надлишок віртуальної комунікації відриває від реального спілкування та нерідко сприяє розвитку депресії та навіть синдрому емоційного вигорання, підкреслює Александр Марковец, закликаючи до утримання.
