В Аргентині вівчар випадково натрапив на рештки гігантського динозавра віком близько 155 мільйонів років, пише Spiegel.
Йдеться про раніше невідомого довгошиїого ящера, якого назвали Біхарракозавр діонідей (Bicharracosaurus dionidei).
За оцінками німецько-аргентинської групи вчених, його довжина могла сягати приблизно 20 метрів.
Пояснюється, що динозавра назвали на честь вівчара Діоніде Меси, який і знайшов рештки. Родова назва походить від іспанського слова bicharraco, що означає "велика тварина". Нині викопні рештки зберігаються в Палеонтологічному музеї Егідіо Ферульо.
Зокрема, було виявлено частини хребта з понад 30 шийними, грудними та хвостовими хребцями, кілька ребер і фрагмент тазу. Будова кісток свідчить, що це була доросла особина, яка жила на давньому південному континенті Гондвана. Скелет має риси, подібні до африканського Giraffatitan – представника брахіозавридів із Танзанії. Водночас деякі особливості, зокрема будова хребців, нагадують Diplodocus та його родичів із Північної Америки.
"Довгошиї динозаври – зауроподи – із масивними тілами, довгими шиями та хвостами й невеликими головами для багатьох уособлюють типовий образ динозавра. Саме до цієї групи належать найбільші наземні тварини в історії, довжина яких могла сягати до 40 метрів; серед найвідоміших – Diplodocus і Brachiosaurus", - йдеться у статті.
За словами авторки дослідження, докторантки Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Александри Ройттер, еволюційний аналіз показує, що ця істота була споріднена із брахіозавридами – і це може бути перша знахідка таких динозаврів юрського періоду в Південній Америці.
Керівник дослідження Олівер Раухут підкреслив, що відкриття має велике значення для науки. Досі знання про еволюцію зауроподів пізньої юри ґрунтувалися переважно на знахідках із Північної півкулі, тоді як на півдні тривалий час існувала лише одна важлива локація – у Танзанії. Нове місце знахідки в аргентинській провінції Чубут дає змогу суттєво доповнити уявлення про розвиток цих тварин на Південній півкулі.
Скам'янілий хижак
Нагадаємо, у Великій Британії виявили яйцеву капсулу акули віком 310 мільйонів років - скам'янілість є унікальною знахідкою, бо останки м'якотілих організмів такого роду практично ніколи не зберігаються.
Особливість полягає в тому, що в ній збереглася м'яка структура, яка зазвичай розкладається. За словами науковців, знахідка свідчить про те, що яйцекладення вже мало місце у морських хижаків понад 300 мільйонів років тому.
