Клонування має свої межі і не здатне створити справді ідентичну копію, кажуть вчені.
Технологія клонування десятиліттями вабить вчених перспективою перемогти час і природу, відкривши двері до революції в медицині, сільському господарстві та збереженні вимираючиих видів. Проте за цією блискучою перспективою ховаються серйозні загрози і проблеми. На одну з таких, схоже, натрапили японські дослідники, які 20 років поспіль клонували одну й ту саму мишу, пише DailyGalaxy.
У лабораторії Університету Яманаші японські дослідники провели безпрецедентний за тривалістю експеримент з послідовного клонування ссавців. Вони почали з однієї-єдиної самки-донора і протягом двох десятиліть створювали її точні генетичні копії, використовуючи той самий метод перенесення ядер, що й при створенні знаменитої вівці Доллі.
Кожні три-чотири місяці, коли клонована миша досягала тримісячного віку, вчені брали з неї клітини і відтворювали наступне покоління. Зовні тварини майже не відрізнялися: той самий статевий склад, той самий малюнок забарвлення шерсті. Здавалося, так клонування може тривати вічно.
Науковці розповідають, що на перших етапах нічого не віщувало проблем. Ще у 2013 році вони повідомляли, що перші 25 поколінь клонованих мишей виглядають цілком здоровими. Жодних очевидних генетичних тривожних сигналів не було. Це давало підстави сподіватися, що серійне клонування ссавців може стати стабільним процесом, який виходить далеко за межі одного успішного клону.
Однак, як зазначається в новій публікації, все змінилося, коли лінія перевалила за 27-ме покоління. Народжуваність почала стрімко падати. А 58-ме покоління стало останнім. Всі миші, народжені на цьому етапі, прожили лише один день. Раніші покоління, за даними дослідників, мали нормальну тривалість життя і зовнішньо не відрізнялися від контрольних тварин.
"Ніхто раніше не продовжував повторне клонування так довго. У результаті ми вперше виявили, що повторне клонування зрештою досягає своїх меж", - розповів старший автор дослідження, еволюційний біолог Терукі Вакояма.
За два десятиліття вчені створили понад 1200 клонованих мишей від одного оригінального донора. Це зробило експеримент одним із наймасштабніших і найдовших у історії. Зовні лінія залишалася стабільною, проте секвенування геномів показало зовсім іншу картину.
Від першого до 57-го покоління в геномі клонованих мишей накопичилося близько 3700 дрібних генетичних "помилок" (однонуклеотидних варіантів) та 80 більших змін, коли окремі ділянки ДНК або зникали, або вставлялися зайві. У середньому на кожне нове покоління припадало приблизно 69 таких дрібних мутацій і 1–2 більші зміни. Крім того, вчені виявили серйозніші структурні пошкодження: шкідливі варіанти генів, а в деяких мишах навіть повну втрату однієї з X-хромосом.
"Колись вважалося, що клони ідентичні оригіналу, але завдяки цьому дослідженню стало ясно, що мутації відбуваються з частотою втричі вищою, ніж у потомства, народженого шляхом природного спарювання", - зауважив Терукі Вакояма.
Вчені порівнюють процес із багаторазовим копіюванням однієї й тієї самої фотографії на ксероксі: кожна нова копія трохи гірша за попередню, і з часом помилки накопичуються й зображення стає суцільним набором плям.
Як писав УНІАН, італійські дослідники з'ясували, що під час облоги Помпеїв у 89 році до н.е. римляни могли застосовувати високотехнологічну зброю - поліболос. Це автоматична метальна машина, античний пращур кулемета.
Також ми розповідали про одне з найдавніших людських поховань - в одному з найвіддаленіших і найпекельніших районів Сахари. Люди там жили в ті часи, коли Сахара була зеленою лукою.