
Італійські дослідники представили нові докази того, що під час облоги знаменитого міста Помпеї у І столітті до н.е. римські війська могли застосовувати "високотехнологічну" як для того часу зброю, яку умовно можна назвати пращуром артилерії. Йдеться про так званий полібол (поліболос) – автоматичну метальну машину, здатну швидко випускати серії стріл. Висновки дослідження опубліковано у науковому журналі Heritage.
Об’єктом дослідження стали незвичайні пошкодження, виявлені на північній ділянці міських стін між воротами Везувію та Геркуланума. Ці сліди відомі археологам давно, однак нові цифрові методи дозволили вперше детально проаналізувати їх форму, розташування та глибину. Виявилося, що частина отворів має не круглу, а чітко виражену чотирикутну форму й розташована групами у вигляді віяла.
Автори дослідження наголошують, що такі пошкодження не відповідають типовим ударам кам’яних снарядів із баліст. Замість цього науковці припускають, що сліди могли бути залишені металевими наконечниками стріл, випущених із поліболоса – складної торсійної машини, описаної ще давньогрецьким інженером Філоном Візантійським. Особливістю цієї зброї була здатність вести швидкий вогонь по одній цілі, що нагадує принцип роботи сучасних автоматичних систем, на кшталт кулемета.
Аналіз тривимірних моделей показав, що сліди на стінах утворюють характерні радіальні групи з майже однаковими інтервалами. Така конфігурація узгоджується з описами давніх джерел. Як зазначено у дослідженні, стріли з поліболоса "падають близько одна до одної, утворюючи вузьку вигнуту траєкторію, зосереджену на одній точці".
Це дозволяє припустити, що римляни використовували цю зброю для ураження захисників, які з’являлися на мурах або між зубцями укріплень. При цьому основною метою було не руйнування стін, а знищення живої сили противника.
Важливим аргументом на користь цієї гіпотези є також результати інженерних розрахунків. Вчені змоделювали обсяг вибитого з отворів каменю і встановили, що енергія удару відповідає параметрам античних метальних машин.
Дослідження також враховує історичний контекст. Ймовірно, сліди пов’язані з облогою Помпеїв римським полководцем Луцієм Корнелієм Суллою у 89 році до н.е. під час Союзницької війни. Саме тоді місто зазнало інтенсивного "артилерійського" обстрілу.
Попри відсутність прямих археологічних знахідок самої зброї, сукупність морфологічних, інженерних та історичних даних дозволяє вченим висунути обґрунтовану гіпотезу про використання поліболоса.
Науковці планують продовжити дослідження, зокрема створити експериментальну реконструкцію цієї машини та перевірити її можливості в умовах, наближених до реальних. Це може остаточно підтвердити або спростувати гіпотезу про існування "античної високотехнологічної зброї", сліди якої, ймовірно, збереглися на стінах Помпеїв до наших днів.
Інші цікаві археологічні відкриття
Як писав УНІАН, у пустелі Тенере в Сахарі археологи виявили давнє кладовище із сотнями людських скелетів і тисячами артефактів. Це поховання з'явилося в період "Зеленої Сахари", коли регіон був придатним для життя. Сьогодні ж це віддалений район пустелі посеред величезного ніщо.
Також ми розповідали, що у Нідерландах знайшли фрагмент корабля епохи вікінгів просто посеред каналізації.