Лауреатами премії стали троє науковців.
У середу, 8 жовтня, оголосили лауреатів Нобелівської премії 2025 року з хімії.
Як повідомили на сторінці Нобелівського комітету в соцмережі Х, її присуждено Сусуму Кітагаві, Річарду Робсону і Омару Ягхі за розробку металоорганічних каркасів.
Японець Кітагава на момент нагородження представляє Кіотський університет (Японія), британець Робсон - Університет Мельбурна (Австралія), йорданець Ягхі - Каліфорнійський університет (США).
Як пише сайт Нобелівського комітету, лауреати розробили новий тип молекулярної архітектури.
"У їхніх конструкціях іони металів функціонують як наріжні камені, з'єднані довгими органічними (на основі вуглецю) молекулами. Разом іони металів та молекули організовані, утворюючи кристали, що містять великі порожнини. Ці пористі матеріали називаються металоорганічними каркасами (МОК)", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що, змінюючи будівельні блоки, які використовуються в МОК, хіміки можуть розробляти їх для захоплення та зберігання певних речовин. МОК також можуть керувати хімічними реакціями або проводити електрику.
"Металоорганічні каркаси мають величезний потенціал, відкриваючи раніше непередбачені можливості для виготовлення матеріалів на замовлення з новими функціями", - сказав голова Нобелівського комітету з хімії Хайнер Лінке.
Як повідомляв раніше УНІАН, 6 жовтня оголосили лауреатів Нобелівської премії-2025 з медицини та фізіології. Ними стали американські науковці Мері Брунков і Фред Рамсделл та японський учений Шимон Сакагучі. Учених відзначили "за їхні відкриття щодо периферичної імунної толерантності". У Нобелівському комітеті пояснили, що Брунков, Рамсделл і Сакагучі "визначили охоронців імунної системи – регуляторні Т-клітини , які запобігають атаці імунних клітин на наш власний організм".
7 жовтня стали відомі лауреати Нобелівської премії з фізики. Її отримали Джон Кларк, Мішель Х. Деворе та Джон М. Мартініс "за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному ланцюзі". Зазначалося, що Нобелівська премія з фізики 2025 року відкрила можливості для розроблення наступного покоління квантових технологій, включно з квантовою криптографією, квантовими комп'ютерами і квантовими датчиками.