Під землею може ховатися енергія на 200 років: вчені оцінили запаси водню

Ще донедавна багато вчених вважали, що водень не може накопичуватися під землею у великих кількостях. Однак нові дослідження свідчать, що в гірських породах і підземних резервуарах можуть міститися трильйони тонн цього газу. Водночас точне розташування таких покладів поки невідоме, пише WP Tech.

Водень розглядають як джерело чистої енергії, яке можна використовувати на транспорті, у промисловості та для виробництва електроенергії.

Раніше вчені сумнівалися, що водень здатний накопичуватися під землею у великих кількостях. Через малий розмір молекул цей газ легко просочується назовні, тому вважалося, що він не може довго зберігатися в природних покладах. Однак останні спостереження, зокрема в Західній Африці та хромовій шахті в Албанії, свідчать, що за сприятливих умов водень може накопичуватися у значних обсягах. Результати дослідження опублікували в журналі Science Advances.

Відео дня

За новими оцінками, у гірських породах і підземних резервуарах Землі може міститися близько 6,2 трлн тонн водню. Для порівняння, це приблизно у 26 разів більше, ніж кількість нафти, яка, за оцінками дослідників, досі залишається в землі. Йдеться про 1,6 трлн барелів за умови, що кожен барель важить близько 0,15 тонни. Водночас точне розташування основних покладів водню поки невідоме.

Навіть невеликої частини запасів вистачить на 200 років

Геохімік нафти з Геологічної служби США (USGS) і головний автор дослідження Джеффрі Елліс зазначає, що навіть невелика частина потенційних запасів водню могла б покрити світові енергетичні потреби протягом наступних 200 років. За такого сценарію водень міг би значною мірою замінити викопне паливо – вугілля, нафту та природний газ – як джерело енергії без викидів вуглецю.

За розрахунками дослідників, використання лише 2% запасів водню, або 112 млрд метричних тонн, могло б забезпечити кількість цього газу, необхідну для досягнення нульового балансу викидів вуглецю, на кілька сотень років. Науковці наголошують, що наявні методи пошуку не пристосовані до таких покладів, тому потрібні нові технології та стратегії розвідки. За їхніми оцінками, енергії, яку можна отримати з цієї кількості водню, приблизно вдвічі більше, ніж енергії, що міститься в усіх відомих запасах природного газу на Землі.

Водночас учені визнають, що значна частина водню може залягати надто глибоко або далеко від узбережжя, щоб його можна було легко видобувати. Деякі поклади можуть виявитися замалими для економічно доцільного видобутку. Попри ці обмеження, дослідники вважають, що потенційних запасів достатньо для задоволення енергетичних потреб навіть з урахуванням труднощів із видобуванням. Крім того, природний водень, за їхніми оцінками, може залишатися стабільним у місцях залягання. Це дало б змогу уникнути додаткових витрат на його зберігання та повторне виробництво.

До 2050 року попит на водень може зрости вп'ятеро

За прогнозами, у деяких галузях водень може забезпечувати до 30% майбутніх потреб в енергії. Очікується, що до 2050 року світовий попит на це паливо зросте вп'ятеро.

Нині водень виробляють, зокрема, за допомогою електролізу води – процесу, під час якого електричний струм розщеплює молекули води. Якщо для цього використовують відновлювані джерела енергії, отриманий водень називають зеленим. Якщо ж застосовують викопне паливо, йдеться про блакитний водень.

Дослідники також зазначають, що вже найближчими місяцями можуть з'явитися точніші дані про розташування покладів природного водню у США.

Більше цікавого зі світу науки

Раніше повідомлялося, що крихітна чорна діра могла надіслати до Землі частинку з рекордною енергією. У лютому 2023 року нейтринний телескоп KM3NeT, який будують на морському дні біля узбережжя Сицилії, зафіксував частинку з енергією, що перевищувала показники всіх раніше виявлених частинок такого типу.

За оцінками, енергія нейтрино становила 220 петаелектронвольт (ПеВ) – приблизно у 30 тисяч разів більше, ніж енергія, яку може забезпечити Великий адронний колайдер ЦЕРН, найпотужніший у світі прискорювач частинок. Походження цієї частинки залишається загадкою, а одним із можливих джерел науковці вважають прадавню чорну діру.

Вас також можуть зацікавити новини: