Підпишіться на нас в Google
Життя на віддалених островах завжди впирається в дефіцит світла та питної води. В Індії вирішили закрити обидва питання одним пристроєм, причому "паливом" для нього стане звичайна морська вода. Про це пише ZME Science.
Секрет у тому, що вода в океані неоднакова за температурою. Згори її прогріває сонце, а що глибше, то холодніше. Різниця між поверхнею та глибиною може сягати 20–30 градусів. На цьому й побудована технологія з назвою OTEC, тобто перетворення теплової енергії океану. Вона вміє отримувати з такого перепаду електрику.
Індійські фахівці хочуть, щоб установка не лише виробляла струм, а й одразу опріснювала морську воду. Невипадково випробування проводять саме на острові: для багатьох індійських островів брак енергії та брак питної води становлять однаково гострі проблеми.
Демонстраційна станція працює на острові Каваратті, який лежить приблизно за 400 км від материкової Індії. Біля поверхні вода тут прогрівається десь до 29 градусів, а на глибині кілометра має лише близько 7. Цієї різниці вистачає, щоб отримувати 65 кіловат електроенергії та 100 тисяч літрів прісної води щодоби. Звісно, повноцінною електростанцією це не назвеш. Мета проєкту в тому, щоб перевірити, як ідея поводиться в реальних умовах.
Як пояснюють розробники, для проєкту обрали нестандартну схему. Зазвичай у таких системах тепла морська вода нагріває легкокиплячу рідину (наприклад, аміак), чия пара крутить турбіну, а потім знову конденсується від холодної глибинної води. На Каваратті ж пішли іншим шляхом, там насоси створюють розріджене повітря, завдяки чому тепла морська вода закипає навіть за низької температури. Її пара обертає турбіну, а під час контакту з холодною водою з глибини конденсується – так одночасно утворюються прісна вода та струм.
Чому ж таку вигідну, на перший погляд, технологію досі не застосовують усюди? Як пояснює видання, справа не в тому, що про неї ніхто не здогадався. З точки зору енергетики перепад у кілька десятків градусів зовсім невеликий, і використати його значно складніше, ніж здається. Довжелезні труби, насоси, теплообмінники, споруди в морі та низька віддача роблять проєкти дуже дорогими. В огляді 2023 року ефективність таких систем оцінили лише у 2,5–5,3%, а також вказали на серйозні економічні та технічні перешкоди.
Тому OTEC навряд чи витіснить інші джерела енергії. Зате вона може стати рішенням для конкретних місць. Розробники дедалі рідше мріють про гігантські станції і натомість беруться за невеликі, але нагальні завдання. Віддаленим островам така установка може дати стабільну "зелену" енергію, опріснену воду і водночас зменшити залежність від дизельного палива.
Інші цікаві винаходи
Раніше ми писали, що в австралійському штаті Квінсленд два покинуті золоті кар'єри перетворили на гідроакумулюючу електростанцію. Один із них лежить приблизно на 183 метри вище за інший, тож вода, падаючи вниз, крутить турбіни, а коли електрики в мережі забагато, її закачують назад. Станція здатна видавати 250 МВт протягом восьми годин і стала першим новим проєктом такого типу в Австралії за понад 40 років.
