Гуманітарний рекет. Чому допомога мешканцям Ічні, постраждалим від вибухів боєприпасів, понад два роки гнила у колишньому кінотеатрі

Ічня, про яку кілька років тому вся Україна дізналася через страшні вибухи на одному з військових арсеналів, розташованому поблизу, сьогодні «запалала» знову. Але вибухнули не боєприпаси.

«40 років Перемоги» - назва єдиного в Ічні кінотеатру. Половину часу свого існування приміщення у занепаді. Нова влада створеної Ічнянської ОТГ вирішила відновити осередок культури. Запросили проектантів. Ті зайшли в середину і натрапили на якесь міцно законопачене приміщення. Почали відкривати і… остовпіли. За дверима виявився заповнений під стелю таємний склад гуманітарки, яку під час трагедії на військовому арсеналі слала вся країна. І тут Ічня знову «вибухнула». 

«Це дуже по-свинськи, - обурюється мешканка Ічні Алла Ломако. – Так багато людей потребували допомоги!».

«Заховали, закрили… І оце тепер воно лежить, гниє. А люди страждали», - додає інша жителька міста Оксана Місечко, коментуючи ТСН.Тижню ситуацію. 

У колишньому кінотеатрі вся ця гуманітарка лежить уже третій рік. І вже втратила пристойний вигляд.  

У колишньому кінотеатрі в Ічні гуманітарка лежить уже третій рік

«На перший погляд, усе це може здатися купою непотрібного ганчір’я. Але якщо вдуматися, за кожною цією річчю - частинка чиєїсь доброї душі», - зауважує кореспондент ТСН.Тижня Костянтин Грубич.

То чому все це не роздали постраждалим ічнянцям? ТСН.Тиждень натрапив  на чоловіка нещодавно звільненої діловода міськради Людмили Халуп. Саме вона відповідала за ключі від кімнати з гуманітаркою. Він каже, що дружини вдома немає. А робила чиновниця лише те, що казало начальство. 

«Зараз почалася писанина у соцмережах… Вік прожили, ніхто кривого слова не сказав, а тут ворюг з нас поробили… Ключ їй (Людмилі Халуп) дали, сказали видавати, вона видає. Люди прийшли – вона видала», - розповів ТСН.Тижню Олександр Халуп. 

Чоловік екс-чиновниці Олександр Халуп розповідає, що дружина робила лише те, що наказувало керівництво

Продавчиня з ближнього кіоска, мешканка Ічні Ірина Куник написала в одній з соцмереж, що екс-чиновниця дійсно інколи приводила в кінотеатр декого з містян. Вона розповіла ТСН.Тижню, що особисто бачила: «Приїхала одна жіночка на велосипеді, навантажили мішок одягу. І ця жіночка пішки повела велосипед з мішком».

«Так, може, це якась нужденна була?», - питаємо.

«Не знаю. У шкірянках нужденні не ходять», - каже пані Ірина.  

Перші тижні після вибухів в Ічні поселилась біда. У вирі переполоху постраждалим роздавали гуманітарку ледь не цілодобово: і харчі, і речі. Приміщень міськради для мішків із пожертвами було замало. Тоді голова ГО «Тиловий фронт Ічнянщини» Ніна Кошмар запропонувала як склад кімнату у кінотеатрі, в якому до цього формувала посилки для відправки на Донбас. 

«Вони погодилися. Завантажили все це у машину і вивантажили туди», - розповіла вона ТСН.Тижню. 

Спочатку речі віддавала потерпільцям сама активістка. Потім, розповідає, їй з міськради зателефонувала Людмила Халуп: «Привезіть мені ключ». 

З того часу волонтерка Ніна у тому приміщенні не була й ошелешена історією з гуманітаркою: «Це халатність тієї влади. Я вражена». 

За словами директорки Ічнянського територіального центру соціального обслуговування Наталії Громової, в центрі про це не знали. Адже, якби знали, то «забрали б ці речі і пороздавали тим людям, ким потрібно». 

Мешканка села Августівка Антоніна Костенко – саме така постраждала від вибухів. «Звісно, ми потребуємо одягу. Бо діти ходять до школи, все дуже дороге», - розповіла вона ТСН.Тижню.

Чому усі, зібрані людьми, речі не віддали нужденним одразу? Адже через вибухи на арсеналі біля Ічні одразу евакуювали 12 тисяч осіб. Навряд чи тоді хоча б якась додаткова одежинка стала зайвою. Відповідь мала б знати попередня очільниця Ічні Оксана Андріанова. 

 «Тричі після вибухів я був в Ічні, і щоразу зловити тодішню голову було складно. Але й цього разу вона мене не здивувала», - зазначає кореспондент ТСН.Тижня Костянтин Грубич. 

За його словами, телефоном вона заявила, що «вже все пояснювала, як все це було». «Тому більше я інформації давати не буду», - відрізала Андріанова.

Попередня очільниця Ічні Оксана Андріанова не бажає розмовляти з пресою, мовляв, уже все давно розповіла

Зараз секрет таємного складу  розплутує поліція. А теперішня очільниця міста Ічня Олена Бутурлим запевняє, що як тільки влада отримає дозвіл поліції на використання знайдених речей, обов’язково «буде організовано сортування, і кожна річ знайде свого адресата». 

Якщо колишня міська влада Ічні приховала від потерпільців ношений одяг, то держава має більший борг – невиплачені компенсації. 

«Скажімо так, держава нас кинула», - підкреслює депутат Ічнянської міськради Лариса Реус. 

Досі, за два з лишком роки, не всі постраждалі отримали обіцяну допомогу. З озвучених після вибухів 100 мільйонів збитків до кінця 2018-го встигли освоїти лише кожну десяту гривню. Потім рік закінчився, невикористані кошти повернулися до бюджету, і резервний фонд для ічнянських постраждалих став недоступним. Адже їхнє горе втратило позначку «непередбачуваних потреб».

За два з лишком роки не всі постраждалі отримали обіцяну допомогу

Президент і уряди змінювалися, обіцянки звучали, але до людей  гроші держави  так і не дійшли. У Олександра Костенка з ближньої до військової бази Августівки вибухи зруйнували два будинки. Одну хату родині надали, іншу – досі ні. На питання ТСН.Тижня, навіщо чоловікові два будинки, пан Олександр відповідає: «Нас десятеро, розумієте. П’ятеро дітей і п’ятеро дорослих».

Олександр Костенко пояснює, чому його родина потребує двох будинків взамін двох зруйнованих вибухами

«Ми дуже сподіваємося, що буде світло в кінці тунелю. Люди мають право на компенсацію», - підкреслює голова Чернігівської ОДА Анна коваленко. 

Нові чиновники в обласній владі вирішили не грати й надалі у футбол з різними міністерствами, а звернулися до нардепів з пропозицією внести невиплачені борги окремим рядком, як зміну до діючого бюджету 21-го року. 

«Насправді, як для держбюджету, це досить невеликі гроші. Думаю, воно має підтримку в залі парламенту», - каже Анна Коваленко.

Поки у тріщини в хатах ічнянських сіл залітає сніг. А ті, хто ще залишився там виживати, будуть раді віднайденим у колишньому кінотеатрі шубі або светру, які вдалося відібрати у попередніх чиновників. Така собі «перемога». 

Костянтин Грубич, Олександр Ребенчук

УНІАН в Google News