За результатами, 5% українців поділяють конфронтаційний підхід до вирішення історичних суперечок.
90% українців підтримують конструктивний підхід до розвʼязання історичних суперечок із Польщею, а третина розраховують, що через спільні комісії істориків, а не політиків, можна досягти консенсусного погляду.
Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Під час опитування респондентам ставилося запитання "У Польщі та України є суперечки з питань історії. Який підхід Ви підтримуєте найбільше?". Більшість (57%) сказали, що поділяють прагматичний погляд, що кожна нація може мати своїх героїв і іншим націям не можна втручатися.
Загалом, як показало опитування, лише 5% українців поділяють конфронтаційний підхід до вирішення історичних суперечок. Також тільки 1% очікує, що Україна має підкоритися Польщі в цих питаннях, і водночас лише 4% українців очікують, що Польща має підкоритися Україні.
"Результати наших опитувань показують, що, по-перше, українське суспільство доволі зріло і конструктивно підходить до питань історичних суперечок із Польщею. Майже всі українці проти нав’язування Україні польського погляду на спільну історію, і водночас лише невелика частка українців хочуть нав’язати Польщі український погляд", - прокоментував результати виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Водночас, по-друге, за його словами, в українському суспільстві немає антипольських настроїв і навіть у 2025 році, після виборчої кампанії у Польщі з антиукраїнськими гаслами, ми не спостерігали істотно погіршення ставлення до поляків.
Опитування проведено 17–23 червня методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія). Загалом було опитано 1005 респондентів. В опитуванні взяли участь дорослі (віком 18 років і старше) громадяни України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося серед громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.
Як повідомляв УНІАН, суперечка виникла після того, як 26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння почесного найменування "імені Героїв УПА" Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Після обурень в польському суспільстві, їхній лідер Кароль Навроцький позбавив президента України Ордена Білого Орла. Він заявив, що в польсько-українських відносинах "є межі, які не можна переступати".
Згодом Зеленський повернув орден.
Зараз вже відомо, що Зеленський не приїде до Гданська на Конференцію з питань відбудови України (URC 2026), яка відбудеться 25-26 червня. Україну на заході представлятиме прем'єр-міністр Юлія Свириденко.