Школярі та молодь добре знають українську, але користуються нею в побуті все менше, - МОН

У Міністерстві освіти та науки пояснили, з чим це повʼязано.

Кожного року молодь в Україні показує кращі результати у володінні українською мовою, але кількість тих, хто користується нею в побуті, стає меншою. Про це заявила заступниця міністра освіти та науки Анастасія Коновалова під час форуму "Українська - мова сильних", передає "Укрінформ".

Вона зазначила, що наразі спостерігається відкат у використанні української мови в побуті серед підлітків та молоді. У 2022 році 46% дітей користувалися українською мовою постійно, у 2023 - 55%, у 2024 - 49%.

"З позитивного - постійно зростає рівень компетентності дітей у використанні української мови. Тобто, вони її знають: у 2022 році 61% дітей і молоді вважали, що вільно володіють українською, у 2023-му - 72%, а у 2024-му - 75%. Тобто на сьогодні діти краще з кожним роком знають і володіють українською мовою, але порівняно з минулим роком, вони менше нею користуються в побуті", - підкреслила Коновалова.

Заступниця міністра додала, що 33% підлітків пояснили це звичкою, 20% - тим, що у родині спілкуються російською, а в школі - українською. Водночас 13% опитаних українців наголосили, що поза школою вони не мають середовища для спілкування українською, а 12% визнали, що не користуються рідною мовою через недостатню обізнаність.

За словами Коновалової, 9% дітей вважають, що їхнє оточення упереджено ставиться до української мови. 

"На четвертому році повномасштабної війни 9% підлітків, а це багато, говорять про те, що в їхньому оточенні упереджене ставлення", - сказала вона.

Заступниця міністра зауважила, що батьки підлітків, які не використовують українську мову в побуті, серед причин називали вплив соцмереж та страх дітей говорити суржиком. Тому вона вважає, що важливо толерантно ставитися та підтримувати тих, хто переходячи на українську, спілкується суржиком. 

Молодь в Україні - останні новини

Раніше міністр молоді та спорту України Матвій Бідний відповів, чи масово молодь виїжджає за кордон. За його словами, є сигнали від бізнесу про те, що в окремих галузях є певні складнощі з тим, щоб набрати людей на роботу.

"Ми це враховуємо, але поки критичної ситуації не бачимо. Ми маємо робити все для того, щоб молода людина мала можливість реалізувати себе в Україні - побудувати тут кар'єру і побудувати ту країну, в якій вони хочуть жити. Саме молодь має стати основою відновлення, і це ті люди, які будуть жити в цій країні", - наголосив Бідний.

Водночас голова ради резервістів Сухопутних військ Збройних сил України Іван Тимочко пояснив, що треба зробити для повернення молоді в Україну. Він вважає, що для цього потрібно зберегти державу і підтримувати ментальну єдність.

"Базове і основне - це зберегти державу, щоб молодь мала, куди повернутись. І на базі цього вже формувати законодавчу ініціативу в декількох моментах. Перший - це дійсно комфортні умови, і друге - це внутрізагальна довіра, ментальна, перш за все", - підкреслив Тимочко.

Вас також можуть зацікавити новини: