У мережі з'явилися матеріали про причетність вищого керівництва Білорусі до усунення політичних опонентів, у тому числі про вбивство журналіста Павла Шеремета.
Про це повідомляється в Telegram-каналі NEXTA Live.
У повідомленні йдеться, що колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар направив для розслідування в Брюссель записи розмов, які були проведені в квітні 2012-го.
На цих плівках нібито екс-глава КДБ Білорусі Вадим Зайцев разом із двома співробітниками антитерористичного спецпідрозділу "Альфа" обговорює способи ліквідації супротивників Лукашенка, які "кукурікають" в Німеччині.
У записі згадується і журналіст Павло Шеремет.
"Зробимо закладку якусь, і так далі, щоб цей щур, б**дь, зовсім б**дь - ні рук, ні ніг не зберуть. Все щоб було натуральним чином", - говорить на записі людина, з голосом, як у екс-глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева.
На записі з 9:20 розмова про Шеремета.
До листа в офіційні структури Брюсселя для об'єктивного розслідування злочинів режиму екс-спецназівець Ігор Макар також доклав деякі документи оперативної розробки, яку проводило КДБ для виявлення всіх пересувань Шеремета. У них є інформація про автомобіль і місце проживання журналіста в Москві, його контакти і номери телефонів.
Читайте також"Похорон правосуддя": активісти на Банковій влаштовували траурну процесію через "справу Шеремета" (фоторепортаж)
Видання УП підтверджує, що у записі є докази того, що в 2012 році КДБ Білорусі готувало операції по усуненню й інших своїх політичних опонентів на території інших держав: завдання організацій політичних вбивств поставив перед КДБ сам президент Олександр Лукашенко і виділив на ці потреби 1,5 мільйона доларів.
На нараді також обговорюється використання отрут, вибухових речовин, поломок автомобілів для досягнення поставлених цілей: вбивства в Німеччині Олега Алкаєва (колишній директор в'язниці в Білорусі), Володимира Бороданя (експолковник) і В'ячеслава Дудкіна (був головним у країні по боротьбі з корупцією).
Справа Шеремета: що відомо
Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.
12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства підозрюють музиканта, ветерана АТО Антоненка, дитячого кардіохірурга Юлію Кузьменко (псевдонім «Ліса»), військову медсестру Яну Дугарь.
Слідство вважало, що Антоненко був організатором вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто журналіста, а Дугарь напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.
Суд обрав Антоненку та Кузьменко запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, Дугарь - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
11 серпня суд змінив Кузьменко запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
21 травня Антоненку, Кузьменко і Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.
Їхню справу розглядає суд присяжних.
9 вересня суд змінив Дугарь запобіжний захід із нічного домашнього арешту на заставу в 168 тис. грн.
21 жовтня Шевченківський райсуд Києва до 19 грудня продовжив запобіжні заходи Антоненку і Кузьменко та процесуальні обов’язки для Дугарь.
7 грудня Київський апеляційний суд залишив під вартою Антоненка, оскільки, на думку слідства, є певні ризики, зокрема, що після звільнення з-під варти обвинувачений нібито може переховуватися або втекти.
