В МВС заявляють, що слідство має докази відсутності у Дугарь беззаперечного алібі

Адвокати неодноразово заявляли, що всі докази щодо причетності військової медсестри Яни Дугарь до вбивства журналіста Павла Шеремета є сфальсифікованими.

У Міністерстві внутрішніх справ України заявляють, що слідство має докази, які свідчать про відсутність у підозрюваної у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета військової медсестри Яни Дугарь беззаперечного алібі.

Про це йдеться у повідомленні на сайті МВС.

Читайте такожПотенційних виконавців у справі Шеремета встановлено, матеріали готові до розгляду в суді - МВС

"У ЗМІ останнім часом активно поширюється інформація про те, що у підозрюваної Яни Дугарь є алібі, яке підтверджує неможливість її співучасті у вбивстві Павла Шеремета як особи, що проводила розвідку розміщення відеокамер на шляху осіб, які в подальшому встановили вибуховий пристрій під автівку відомого журналіста", - йдеться у повідомленні.

У зв'язку з цим в МВС стверджують, що мають докази, які вказують на причетність Дугарь до вбивства Шеремета.

До цих доказів належать: відеоматеріали, записи камер відеоспостереження з вул. Липинського, 15 та 18 липня 2016 року, на яких зафіксовано дівчину, що проводить розвідку, фотографуючи відеокамери на мобільний телефон; висновок експерта від 21 листопада 2019 року, згідно з яким наявні у відеозаписах індивідуально-психологічні ознаки невербальної поведінки дівчини-розвідниці належать одній і тій самій особі, а також зображена одна і та ж особа – Дугарь.

Негласними слідчими діями зафіксовано, що Дугарь мала намір передати сумку сапера, 2 книги саперної справи, 7 мобільних терміналів особі на прізвисько «Череп». Місцезнаходження даних речей до теперішнього часу не встановлено. Фоноскопічною експертизою підтверджено, що на записах голос саме Дугарь.

До доказів віднесено вилучені у ході обшуку за місцем проходження служби та проживання Дугарь два практичних посібника «Розвідувально-пошукові дії» та «Військова розвідка» і інші докази.

При цьому в МВС зауважили, що стороною захисту Дугарь наводяться докази, які в подальшому слідством були спростовані. Зокрема, йдеться про те, що захисниками надано рецензію-спростування на висновок експерта від 21 листопада 2019 року, яким Дугарь ідентифікована з розвідницею, однак фахівцями Міністерства юстиції України після вивчення рецензії вказано, що вона неналежна та виконана з чисельними порушеннями.

Також щодо зросту підозрюваної, то Дугарь від замірів відмовилась, але її адвокати виклали у Facebook фото, на якому її зріст становить 174-175 см. До того ж при порівнянні інших осіб у вересні 2019 року експертами Київського міського НДЕКЦ МВС України з’ясовано, що зріст жінки-розвідниці становить 167-174 см.

Як стверджують в МВС, сумнівними є свідчення чотирьох знайомих Дугарь, які впевнено пам’ятають, що 15-18 липня 2016 року вона перебувала у госпіталі у Покровську. При цьому з 47 допитаних осіб, які проходили службу у вказаному госпіталі, жодна особа не підтвердила її перебування на службі у час вчинення злочину; зі 101 допитаної особи, що перебували на лікуванні в госпіталі, пригадують медичну сестру на ім’я Яна - 6 осіб, хоча четверо з них взагалі не перебували на лікуванні 15 та 18 липня 2016 року.

Разом з тим, документально підтверджено, що підозрювана брала участь лише у 4-х операціях, які відбувались упродовж 1 липня 2016 року – 7 липня 2016 року. Записи за інші дні про неї відсутні.

Крім того, стороною захисту неодноразово стверджувалось про неможливість залишення Дугарь військової частини, в якій вона проходила службу. Але тільки за два місяці документування слідством доведено самовільне залишення місця служби загальним строком 22 доби.

"Таким чином можна дійти висновку, що підозрювана схильна до обману, приховування певних обставин свого життя, а тому її твердження про неможливість участі у злочині потрібно піддавати сумніву", - йдеться у повідомленні МВС.

Разом з тим з Військового архіву вилучено історії хвороби та інша медична документація шпиталю, де проходила службу Дугарь у липні 2016 року. На одній з історії хвороби наявні її підписи, які в подальшому були дослідженні і встановлено, що вони були виконані Дугарь після листопада 2016 року, тобто є підробленими.

Читайте такожЗеленський в роковини загибелі Шеремета закликав знайти "справжніх убивць"

"Також громадянин Хомицький С.Р., який створював алібі, даючи покази в суді по мірі запобіжного заходу відносно Яни Дугар, заявив, що він впевнено пам’ятає, що в ніч на 18.07.2016 він, перебуваючи в даному шпиталі, бачив медичну сестру Дугарь Яну, однак допитаний слідчими та попереджений про відповідальність за неправдиві покази, останній вказав що вже не пам’ятає, чи була Дугарь в шпиталі з 16 по 20.07.2016", - йдеться у повідомленні.

При цьому, незважаючи на категоричну позицію підозрюваних щодо непричетності до вчинення злочину та бажання у зв’язку з цим всебічно співпрацювати зі слідством, Дугарь відмовилася від наступних слідчих і процесуальних дій: від надання зразків почерку для проведення почеркознавчої експертизи; відмовилась від проходження судово-психологічної експертизи з використанням поліграфу; відмовилась від проходження судово-психіатричної експертизи; відмовилась від дачі показів в ході допиту в якості підозрюваного; відмовилась від замірів зросту.

Довідка УНІАН. Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства журналіста підозрюють трьох осіб: музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка, лікаря Юлію Кузьменко (псевдонім "Ліса"), військову медсестру Дугарь.

Адвокати Дугарь неодноразово заявляли, щовсі докази щодо її причетності до вбивства Шеремета є сфальсифікованими.

Сьогодні, 20 липня, адвокати повідомили, що подали до Офісу генпрокурора клопотання про закриття проти Дугарь кримінального провадження "за відсутністю складу злочину".