Яна Дугарь / REUTERS

Підозрюваній у справі вбивства Павла Шеремета Яні Дугарь суд змінив запобіжний захід, дозволивши їй ходити без електронного браслета.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала депутат Ради Яна Зінкевич.

Читайте такожСправа про вбивство Шеремета: у МВС назвали головну мету розслідування

«Вимоги захисту задовольнили частково. А саме зняли обмеження на пересування з одного району, на всю Україну. Та зняття електронного браслета. Це прекрасні новини, Яна фактично вільна. Єдине зобов‘язання це з‘являтись на суди та на вимогу слідчих», - написала вона.

Як повідомляв УНІАН, Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства журналіста підозрюють п'ятьох осіб: музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка, лікаря Кузьменко (псевдонім "Ліса"), військову медсестру Яну Дугарь. Також у справі фігурує подружжя добровольців Інни ("Пума") і Владислава ("Буча") Грищенків, які проходять підозрюваними в справі про замах на вбивство бізнесмена в Косові Івано-Франківської області.

Правоохоронці стверджують, що метою вбивства Шеремета була дестабілізація суспільно-політичної ситуації в Україні.

Підозри вручили Антоненку, якого слідство вважає організатором вбивства, Кузьменко, яка, на думку слідства, закладала вибухівку під авто журналіста, і Дугарь, яка напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.

Суд обрав Антоненку та Кузьменко запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, Дугарь - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

21 травня 2020 року Антоненку, Кузьменко та Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.

Читайте такожВбивство Шеремета: Апеляційний суд залишив Антоненка під вартою

За словами керівника юридичної фірми "Сенс Консалтинг" Леоніда Маслова, адвокати якої захищають Антоненка, з тексту підозри у частині мотиву прибрали "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" та інше, тепер у ньому йдеться, що "невстановлені особи, діючи з ряду особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Ці невстановлені особи "залучили" Антоненка, Дугарь і Кузьменко.

Юрист уточнив, що у кваліфікації вбивства відсутнє згадування про корисливий мотив і посилання на пункти 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ - корисливий або замовний мотив.

За словами Маслова, Антоненко тепер не організатор, а виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко - "лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок".

Крім того, підозрюваних тепер звинувачують у знищенні автомобіля, в якому перебував Шеремет, та зберіганні вибухівки - за ще двома статтями ККУ.

Наприкінці травня Печерський райсуд Києва ще на 60 діб продовжив Антоненку і Кузьменко запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Разом з тим Дугарь запобіжний захід змінено з нічного домашнього арешту на заставу у розмірі 168 тис. 150 грн з зобов’язанням носити електронний браслет.

1 червня в МВС заявили, що слідчі відкрили для ознайомлення стороні захисту 38 томів матеріалів справи про вбивство Шеремета, виділених в окреме провадження проти Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Також в МВС уточнили, що більш як 200 томів справи стосуються встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників злочину.

2 липня у Нацполіції заявили, що справа готова для передачі до суду, однак сторона захисту ще ознайомлюється з матеріалами.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram