Держава та правоохоронні органи мають докласти всіх зусиль, щоб справжні вбивці журналіста Павла Шеремета, організатори і замовники цього злочину були покарані.
Про це президент написав у своєму Telegram-каналі.
Він нагадав, що сьогодні четверті роковини з дня вбивства Шеремета.
«У Білорусі, Росії та Україні він стояв за цінності демократії, права та свободи людини. Насамперед – за право громадянина на вільну думку та слово. Та за обов'язок влади бути чесною, прозорою й відповідальною перед громадянами. У нього ніколи не змогли б відібрати свободу, тому замовники вирішили відібрати життя. Його зухвале вбивство – втрата для всіх незалежних медіа та журналістів», - переконаний Зеленський.
Разом з тим він додав, що вбивство Шеремета – це ганьба для України.
«Справа Павла Шеремета перебуває під пильною увагою та контролем всього українського суспільства. Йому потрібні чіткі відповіді та переконливі, беззаперечні докази», - нагадав президент.
Він наголосив, що «обов’язок держави та правоохоронних органів – зробити все, щоб у суді українці та весь цивілізований світ побачили справжніх убивць Павла Шеремета. А згодом – справжніх організаторів і замовників цього злочину. Як би важко не було знайти правду. Скільки б зусиль і часу це не забрало».
«Павло Шеремет – скорбота, пам’ять, правосуддя», - додав Зеленський.
Довідка УНІАН. Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.
12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства журналіста підозрюють трьох осіб: музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка, лікаря Юлію Кузьменко (псевдонім "Ліса"), військову медсестру Яну Дугарь. Також у справі фігурує подружжя добровольців Інни ("Пума") і Владислава ("Буча") Грищенків, яке проходить підозрюваними у справі про замах на вбивство бізнесмена в Косові Івано-Франківської області.
Правоохоронці стверджують, що метою вбивства Шеремета була дестабілізація суспільно-політичної ситуації в Україні.
Підозри вручили Антоненку, якого слідство вважає організатором вбивства, Кузьменко, яка, на думку слідства, закладала вибухівку під авто журналіста, і Дугарь, яка напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.
21 травня Антоненку, Кузьменко та Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.
За словами керівника юридичної фірми "Сенс Консалтинг" Леоніда Маслова, адвокати якої захищають Антоненка, з тексту підозри у частині мотиву прибрали "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" та інше, тепер у ньому йдеться, що "невстановлені особи, діючи з ряду особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Ці невстановлені особи "залучили" Антоненка, Дугарь і Кузьменко.
Юрист уточнив, що у кваліфікації вбивства відсутнє згадування про корисливий мотив і посилання на пункти 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ - корисливий або замовний мотив.
За словами Маслова, Антоненко тепер не організатор, а виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко - "лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок".
Крім того, підозрюваних тепер звинувачують у знищенні автомобіля, в якому перебував Шеремет, та зберіганні вибухівки - за ще двома статтями ККУ.
1 червня в МВС заявили, що слідчі відкрили для ознайомлення стороні захисту 38 томів матеріалів справи про вбивство Шеремета, виділених в окреме провадження, проти Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Також у МВС уточнили, що більш як 200 томів справи стосуються встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників злочину.
