Останні сім років відродження української культури допомагало оборонятися від російської агресії, розбиваючи міфи, які поширював Кремль про "непримиренність" українських сходу і заходу.
За останні сім років одним з найбільш вражаючих елементів реакції України на російську гібридну війну став надзвичайний культурний підйом. Цей ренесанс допоміг захиститися від впливу "м'якої сили" Росії і забезпечив противагу шкідливим твердженням Кремля, націленим підірвати суспільну згуртованість в сусідній країні.
Читайте такожРежисер фільму "Юкі" Володимир Мула: Ми показали, що українці – не нація, яка тільки страждає і просить фінансової допомоги. Нам є, чим пишатися
В минулому році пандемія коронавірусу створила сильний тиск на фінансування культурних ініціатив усіх видів. Хоч бюджет лишився майже без змін, існує страх, що культурні програми можуть найбільше постраждати від будь-яких "затягувань поясів" у майбутньому. Тим часом, нинішній український уряд не демонструє бажання підтримувати політику ідентичності, яка допомогла спровокувати бум в українському національному культурному житті в період 2014-2019 років.
"Ця невизначеність створює ризики, які виходять за межі української креативної індустрії. Якщо Україна не зможе зберегти імпульс м'якої сили останніх семи років, можуть з'явитися серйозні наслідки для безпеки на тлі гібридної війни з Росією", - йдеться в статті.
Надзвичайний поворот в українському культурному секторі після 2014 році став однією з найважливіших змін в особливо турбулентний період розвитку країни як незалежної держави. Тісно співпрацюючи з громадянським суспільством і культурною спільнотою, Україна змогла задовольнити потреби креативного сектору, розгорнувши амбітне фінансування, поєднавши його з європейською прозорістю. Були створені нові культурні інститути, такі як "Український культурний фонд" й "Український інститут книги", а також реконструйовані старі організації, такі як "Державне агентство з питань кіно".
Читайте також"Одне слово - "свобода": посол Нідерландів розповів про величезну різницю між Україною і РФ
Вони також просували останні європейські практики у сфері культурного управління серед українських колег. Різні українські ініціативи після 2014 року дали непогані результати. За останні 7 років Україна переживала безпрецедентну хвилю літературних творів, театральних постановок, фільмів, виставок і фестивалів. Тим часом, митці й професіонали культурного сектору з різних регіонів України брали участь в різноманітних спільних проектах, які допомогли кинути виклик стереотипам Кремля про непримиренність українських заходу і сходу.
Розвиток української культури став відображенням більш широкої еволюції національної ідентичності, яка почалася після 2014 року. Спільний досвід участі в Євромайдані й реакція на російське військове вторгнення в Крим і на Донбас допомогли створити нове інклюзивне громадянське відчуття національної ідентичності.
Читайте такожУ Мінкульті назвали головну мету переведення сфери послуг на державну мову (відео)
Щоб побороти цей російський вплив, Україна запровадила низку позитивних заходів, націлених на підтримку україномовного культурного контенту. В 2014-2019 роках частка фільмів українського виробництва в українських кінотеатрах зросла з 1,7% до 8%. Відсоток книг, виданих українською мовою, теж значно зріс. Впродовж останніх років радіостанції були зобов'язані виконувати квоти на українську мову в ефірі. Це допомогло посилити бум української музичної сцени, покращивши перспективи багатьох локальних музикантів, які раніше не могли потрапити в ефіри, де домінували російськомовні артисти.
Читайте такожAtlantic Council: Україна повинна подбати про своїх ветеранів, щоб перемогти у війні