Рятувальники розбирають завали житлового будинку після прильоту російської ракети в Києві / фото УНІАН, Олександр Синиця
Юрист каже, що під час війни держава має право залучати людей до суспільно корисних робіт не лише на добровільних засадах.
Одеська міська військова адміністрація прийняла рішення щодо запровадження трудової повинності – під час війни держава має право залучати людей до суспільно корисних робіт не лише на добровільних засадах.
Юрист Ігор Чудовський пояснив "Телеграфу", чи є законним примус і як усе виглядатиме на практиці.
Зокрема, йдеться про широкий спектр завдань: розбір завалів, будівництво та ремонт укриттів, допомога з гуманітарними вантажами, чергування в "пунктах незламності", виготовлення маскувальних сіток тощо. Юрист наголошує: законодавча база для таких рішень існує. За його словами, у період воєнного стану держава має право примусово залучати людей до суспільно корисної праці.
"У воєнний стан держава має право залучати людей до суспільно корисних робіт не лише на добровільних засадах, і це не суперечить Конституції, бо стаття 43 прямо каже: робота, яка виконується відповідно до законів про воєнний чи надзвичайний стан, не вважається примусовою працею в конституційному сенсі", – пояснив Чудовський.
Механізм передбачає чітку процедуру. Спершу рішення ухвалює військова адміністрація або командування, визначаючи види робіт, виконавців і категорії осіб. Після цього оформлюється саме залучення громадян.
Водночас юрист підкреслює: це не означає, що будь-хто може ходити по домівках і примусово "розподіляти" людей на роботи. Усі дії мають відбуватися виключно в межах визначеної законом процедури.
Для офіційно працевлаштованих діють окремі гарантії. Їх можуть залучати до таких робіт лише за погодженням із роботодавцем. При цьому за людиною зберігається основне місце роботи, а оплата за виконання суспільно корисних завдань не може бути нижчою за її середню зарплату.
Не підлягають залученню ті, хто вже працює в оборонній сфері, забезпечує функціонування критичної інфраструктури або має бронювання.
Для безробітних та внутрішньо переміщених осіб діє інший підхід. Центри зайнятості можуть пропонувати їм участь у таких роботах, і відмова може призвести до втрати статусу безробітного.
Водночас окремого "примусового режиму" для переселенців закон не передбачає. Якщо людина є працездатною та не має роботи, її можуть залучити на загальних підставах – так само, як і інших громадян із відповідних категорій.
"Для ВПО автоматичного окремого режиму "всіх на лопати" закон не створює; якщо ВПО є працездатною незайнятою особою і підпадає під визначені категорії, її можуть залучити в загальному порядку", – сказав юрист.
Ключовий принцип – суспільно корисні роботи не можуть мати нічого спільного з отриманням прибутку. Використовувати їх як прикриття для комерційної діяльності – незаконно.
Йдеться про чітке розмежування: допомога державі у воєнний час – це одне, а підтримка приватного бізнесу за рахунок примусової праці – зовсім інше. Наприклад, направляти людей працювати на виробництво продуктів чи алкоголю задля збереження прибутків компаній – це вже не про суспільну користь, а про сумнівні схеми.
Натомість роботи на кшталт розбору завалів після обстрілів, будівництва укриттів, ліквідації наслідків атак, забезпечення гуманітарних потреб чи заходів цивільного захисту – повністю відповідають визначенню суспільно корисних.
Як наголошує Чудовський, навіть у межах воєнного стану залучення ресурсів, зокрема приватних підприємств, має чіткі обмеження. Усе регулюється законодавством, рішеннями уряду та рамками відповідного указу.
За його словами, мова не йде про масове або безконтрольне залучення людей. Не можна просто так відправити безробітних на будь-які роботи чи передати працівників однієї компанії на інше підприємство. Закон допускає лише тимчасове залучення до завдань оборонного або рятувального характеру – з обов’язковим оформленням, оплатою та збереженням робочого місця.
Усе, що виходить за ці межі та нагадує використання безкоштовної робочої сили в інтересах бізнесу, вже не має нічого спільного з обороною і може свідчити про зловживання владою.
Як писав УНІАН, Одеська міська військова адміністрація запроваджує для місцевих жителів трудову повинність. Розпорядження під назвою "Про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану на території м. Одеси" підписала виконувачка обов'язків голови МВА Надія Задорожна.
До виконання таких робіт можуть залучати безробітних, переселенців, ветеранів, а також інших громадян, які тимчасово не мають роботи. Можливе залучення і працівників підприємств, що функціонують під час воєнного стану. Формування бригад передбачене серед осіб віком від 18 до 65 років. В МВА казали, що участь у роботах – виключно добровільна. Такі програми – стандартна практика під час воєнного стану, й вона вже діє у Харкові, Дніпрі, Миколаєві тощо.