Одеська міська військова адміністрація запроваджує для місцевих жителів трудову повинність.
Відповідне розпорядження під назвою "Про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану на території м. Одеси" підписала виконувачка обов'язки голови МВА Надія Задорожна.
У документі посилаються на Укази президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", від 15 жовтня 2025 року № 789/2025 "Про утворення військової адміністрації", та Закон України "Про правовий режим воєнного стану" тощо.
Зазначається, що впровадження трудової повинності відбувається за погодженням з оперативним командуванням "Південь". Мета – залучення працездатних людей до виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, які мають оборонний характер та спрямовані на забезпечення нормальної життєдіяльності населення міста. Також це стосується робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та обстрілів.
У переліку – ремонтно-відновлювальні роботи на об'єктах забезпечення життєдіяльності міста, будівництво захисних споруд цивільного захисту, створення найпростіших укриттів, протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних та інших інженерних споруд спеціального призначення. Також у списку – ремонт і будівництво житлових приміщень, вантажно-розвантажувальні роботи, що проводяться на залізниці, у портах, фасування і доставка гуманітарної допомоги та заходи, пов’язані з підтриманням громадського порядку.
Окрім цього, йдеться про залучення до сільськогосподарських робіт, надання допомоги особам з інвалідністю, громадянам похилого віку та хворим, заготівлю дров для опалювального сезону, ліквідацію стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів, чергування у "Пунктах незламності" та в укриттях, роботи із задоволення потреб ЗСУ (виготовлення спальних мішків, пошиття тактичного й медичного спорядження, адаптивного одягу й т. д.), плетіння захисних сіток, розбирання завалів, робіт, пов'язаних з функціонуванням залізничних перевезень тощо. Загалом у переліку – 26 пунктів.
Замовниками суспільно корисних робіт є низка підприємств, установ, організацій.
Згідно з розпорядженням, для оперативного усунення наслідків обстрілів та руйнувань створюватимуть бригади з працездатних осіб віком від 18 до 65 років. Як уточнюється, йдеться про працездатних осіб, у тому числі тих, що не підлягає призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають певних обмежень; працівників функціонуючих підприємств, зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема переселенці, ветерани війни тощо.
"Одеській філії Одеського обласного центру зайнятості посприяти залученню безробітних осіб та незайнятих внутрішньо переміщених осіб працездатного віку із числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, до відповідних суспільно корисних робіт в установленому порядку, на підставі договорів про організацію та проведення суспільно корисних робіт…" - йдеться у документі.
Також у ньому міститься інформація про можливості фінансування: залежно від статусу певної особи, це, наприклад, кошти замовника відповідних робіт чи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, благодійні внески.
У документі вказується, що працівники підприємств отримуватимуть гроші відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано. Розмір такої оплати не може бути нижчим за середню зарплату за основним місцем роботи. Іншим особам – платитимуть "відповідно до умов праці", але не нижче мінімальної заробітної плати (якщо відповідний об’єм робіт людина виконає).
До процесу також можуть бути залучені пенсіонери, за умови їхньої згоди та відсутності протипоказань за станом здоров’я.
Кожен четвертий українець незадоволений роботою: у чому причина
У ЗСУ неодноразово заявляли, що потребують різних фахівців. Водночас незадоволеність роботою в Україні набуває системного характеру – 27% українців тим чи іншим чином нею невдоволені.
За даними дослідження GRC.ua, у 2024 році таких було 22%, а у 2023-му – 20% Водночас лише 7% працівників повністю задоволені роботою – йдеться за найнижчий показник за останні роки.
