Наші зіграли як змогли, італійці – як захотіли

Якщо вважати 500 гривень зарплатою, “Славуту”  - автомобілем,  виконробське ущільнення Києва – досягненнями зодчества, тоді й виступ наших футболістів на світовому чемпіонаті можна назвати героїзмом ...

Зіграли як змогли, а змогли небагато

Закільцювавши свої матчі на Кубку світу  у своєрідне рондо– 0:4, 4:0,1:0,0:0,0:3 – збірна України повертається додому.

Якщо вважати 500 гривень зарплатою, “Славуту”  - автомобілем,  прорабське ущільнення Києва – досягненнями зодчества, тоді й виступ наших футболістів на світовому чемпіонаті можна назвати героїзмом і їхати зустрічати їх в аеропорт  “Бориспіль”.

Хоча, пам`ятається, у цьому аеропорту вітали володарів Кубка кубків, срібних призерів чемпіонату Європи, чемпіонів Союзу – теж футболістів, до речі.

Їхня гра запам`ятовувался, вона дарувала незабутні хвилини насолоди яскравою, видовищною майстерністю, пробуджувала гордість – і ми можемо.

Нинішній дебют збірної України на чемпіонатах світу запам`ятався передовсім як важка робота, як подвійне перевиконання плану: спочатку вийшли з групи, а потім ще й просунулися у чвертьфінал. За таке “трудове ударництво” у пролетарські часи щедро заохочували, в наші, ринкові, виходить, також, адже повідомлень про почесні звання і неслабкі гонорари у твердій валюті не бракувало.

Чомусь багато акцентувалося на тому, що це  - наш дебют, ми вперше, ми набираємося безцінного досвіду.

Наче наші тренери самі не грали на чемпіонатах світу, а всі гравці – бачили своїх  суперників лише по телевізору. Іспанець Торрес, який поклав нам два м`ячі, ще навіть не нюхав пороху хоча б у Лізі чемпіонів.  З тією ж Італією наші місяць тому відкатали нічию, але італійці з того часу додали чи не втричі,  а українці,  на жаль нічого. 

Наче цьому складові збірної відпущено грати постійно на чемпіонатах світу, і за досвід автоматично нараховуються очки.  Як відомо, у кожному новому циклі все доведеться починати спочатку і колишні заслуги  до заліку не беруться.

Між іншим, ця збірна України по-своєму унікальна тим, що в її складі були одразу два володарі “Золотого м”яча” – головний тренер і нападаючий. Більшість гравців регулярно грають у Лізі чемпіонів, цьому європейському клубному чемпіонаті. Якого досвіду ще треба?

G-8 для українців

 Спостерігаючи за грою наших футболістів, напевно усі ми перебували в очікуванні -  ну, ще трохи, і ми вибухнемо, рвонемо, покажемо нарешті. Хотілося  бути на рівних  в елітній компанії G-8, раз уже дісталися туди.

Але після останнього свистка настало розчарування  - так оце і все?

Вище голови не стрибнули. Виступ не завалили, але й відкриттям чемпіонату ця збірна не стала як команда в цілому, і в символічні збірні ніхто з її гравців не увійде.

На всіх лініях траплялися вирішальні проколи.

Шовковський пропускає у ближній кут, метрів з 20, дає забивати головою з воротарського майданчика, де він повинен м`яча виносити разо м з будь-якою головою, що трапилася під руку.

Центр захисту з Ващуком  програє єдиноборства, дає себе обігрувати на ударних позиціях.

У середині поля наші на чолі з Тимощуком так і не змогли налагодити конструктивну гру, ще якось намагалися руйнувати атаки суперника, але щось створити, вирізати м`яч форварду на вільне місце – не спромоглися.

Наш джокер Шевченко їде грати за “Челсі”, без коментарів.

Шкода Мілевського, це міг бути його чемпіонат, але Олег Блохін чомусь (йому, звичайно, видніше) не поставив його ні проти Аравії, ні проти Тунісу, там, де він зміг би притертися у парі з Шевченком. Дав шанс у грі з Італією, але італійці не дали такого шансу.

Як не дивно, а одним з найкращих гравців у цій збірній, на наш погляд, став Андрій Гусин. Ветеран з ветеранів, відправлений догравати своє “у глуш, в Самару”, він на чемпіонаті світу виявився найкориснішим гравцем, самовіддано, жорстко  бився  у центрі поля, за першої ж нагоди атакував ворота суперника. Саме він виявився найнебезпечнішим біля воріт італійців.    Залізний залік!

Під стать йому були Гусєв, Воронін, певною мірою. Малувато, що й казати.

Момент істини

Два своєрідних контрольних матчі з Іспанією та Італією – 0:7 у сумі - показали, хто є хто на цьому святі життя. Наші зіграли в цих матчах як змогли, суперники – як захотіли.

Причому все розвивалося за схожими сценаріями. Швидкий пропущений гол, епізодичні спроби відігратися, суперник наче віддає ініціативу, потім знову його різкий випад – і ми знову встановлюємо м`яча на центр.

Прикро ще й те, що в італійців нам позабивали Дзамбротто, Тоні, які до цього ще не відзначалися. Як не крути, а справдилися тривожні очікування, що оборона – найслабша лінія збірної України. Пропущений гол для нас – це  поразка, відіграватися хлопці не спроможні.  

Загалом, помітно, що переважній більшості гравців збірної України бракувало техніки, розкутості у роботі з м`ячем. Це альфа і омега у футболі – вміння одним-двома рухами приборкати м`яч, точно віддати його, вдарити по воротах. Можна скільки завгодно  “переорювати” поле, бігати на ньому швидше і більше за всіх, дотримуватися всіх тренерських розстановок, але якщо у тебе м`яч не тримається у ногах – гри не буде. Це до розмови про наш дитячо-юнацький футбол, адже саме там майбутнього гравця вчать азам техніки, ставлять удар. 

І, між іншим, знаючий тренер завжди скаже – хлопче, дорогенький, не бий вище воріт. Можеш краще промазати, вдарити повз них, але навчися притискувати м`яча до землі, і буде тобі щастя. Італієць на шостій хвилині і показав, що значить класний удар, який стелиться.

За великим рахунком, виступ футболістів на чемпіонаті світу став відзеркаленням загального стану українського спорту, де в командних видах  Україна давно нічого пристойного не здобуває. Дещо відновили своє реноме наші гандболістки -  і все. А, наприклад, хокеїсти України теж грають на чемпіонатах світу, але привозять звідти по мішку шайб...  

Життя триває, дивимося вперед  - у серпні Ліга чемпіонів, а восени відбір на чемпіонат Європи, в одній групі з тими ж італійцями.

Що ж, скажемо спасибі  гравцям цієї збірної за все,  а от Блохіну побажаємо  збирати нову команду.

Олег Олійник

УНІАН в Google News